Математична константа

Шаблон:Нп це співвідношення довжини дуги сегменту параболи (червоним), що обмежена хордою, яка проходить через точку фокусу паралельно директрисі, (синім) до фокального параметру (зеленим).

Шаблон:UniboxМатематична константа — величина, значення якої не змінюється; в цьому вона протилежна змінній. Зазвичай — це дійсне або комплексне число, яка виводиться в самій математиці, тому на відміну від фізичних констант, математичні константи визначені незалежно від якихось фізичних вимірювань.

Деякі вибрані константи

Використані скорочення: Р — раціональне число, І — ірраціональне число, А — алгебраїчне число, Т — трансцендентне число, ? — невідомо; мат — звичайна математика, ТЧ — теорія чисел, ТХ — теорія хаосу, комб — комбінаторика.

Символ	Наближене значення	Назва	Галузь	Значення	Вперше описана	Число відомих знаків
$0$	0	нуль	мат	Р	7 ст. до Р.Х.- 5 ст. до Р.Х.
$1$	1	одиниця, Unity	мат	Р
$i$	$\sqrt{-1}$	уявна одиниця	мат, мат. аналіз	А	16 століття
$\pi$	Шаблон:Nobr	пі, константа Архімеда	мат	Т	2000 рік до Р.Х.	Шаблон:Nobr
$e$	Шаблон:Nobr	константа Непера, число Ейлера, основа натурального логарифма	мат	Т		Шаблон:Nobr
$\sqrt{2}$	Шаблон:Nobr	константа Піфагора, квадратний корінь з 2	мат	І		Шаблон:Nobr
$\sqrt{3}$	Шаблон:Nobr	константа Теодоруса, квадратний корінь з 3	мат	І
$\gamma$	Шаблон:Nobr	стала Ейлера — Маскероні	мат, ТЧ	?		Шаблон:Nobr
$\phi$	Шаблон:Nobr	золотий перетин	мат	І		Шаблон:Nobr
${\beta }^{*}$	Шаблон:Nobr	константа Ембрі — Трефетена	ТЧ
$\delta$	Шаблон:Nobr	константи Фейгенбаума	ТХ		1975
$\alpha$	Шаблон:Nobr	константи Фейгенбаума	ТХ
$C_2$	Шаблон:Nobr	константа простих близнюків	ТЧ			Шаблон:Nobr
$M_1$	Шаблон:Nobr	константа Майсселя — Мертенса	ТЧ		1866; 1874	8010
$B_2$	Шаблон:Nobr	константа Бруна для простих близнюків	ТЧ		1919	10

---

Позначення	Значення
π	≈ 3,14159 26535 89793 23846 26433 83279 50288
e	≈ 2,71828 18284 59045 23536 02874 71352 66249

Загальні математичні константи

Константа Архімеда Шаблон:Pi

Окружність кола із діаметром 1 дорівнює Шаблон:Pi.

Стала Шаблон:Pi (пі) має натуральне визначення в Евклідовій геометрії (співвідношення між окружністю і діаметром кола), але її можна зустріти в багатьох математичних поняттях: наприклад, Гаусівський інтеграл у комплексному аналізі, у Корінь з одиниці в теорії чисел, і Розподіл Коші імовірностей. Однак, її поширення не обмежується лише класичною математикою. Вона використовується в багатьох фізичних формулах, і деякі фізичні константи визначені через Шаблон:Pi. Однак, об'єктом дискусій щодо того, наскільки її використання є фундаментальним в таких випадках. Наприклад, нерелятивістська хвильова функція основного стану атома водню є такою:

$\psi (𝐫)=\frac{1}{(\pi a_0^3{)}^{1/2}}{e}^{-r/a_0},$

де $a_0$ це радіус Бора. Формула містить число Шаблон:Pi, але залишається не ясним, наскільки це коректно у фізичному плані, або це лише відображає Шаблон:Pi в виразі $4\pi r^2$ для розрахунку площі поверхні сфери із радіусом $r$. Крім того, ця формула дає лише приблизне описання фізичної реальності, оскільки вона не враховує спін, релятивізм, і квантову природу електромагнітного поля. Аналогічно, поява числа Шаблон:Pi у формулі, що описує закон Кулона в одиницях вимірювання СІ, залежить від вибору системи одиниць, і історично це пов'язано з тим як була введена в практику так звана діелектрична проникність вільного простору, яку запропонував Шаблон:Нп в 1901. Константа Шаблон:Pi, як в наведеному рівнянні, часто мають чисто з математичну природу і сенс, а не фізичну.

Числове значення Шаблон:Pi приблизно дорівнює 3.1415926535 (Шаблон:OEIS). Запам'ятовування як змога більшої кількості цифр числа Шаблон:Pi є свого типу змаганням за встановлення світового рекорду.

Число Ейлера Шаблон:Mvar

Експоненційне зростання (зеленим) описує багато фізичних явищ.

Число Ейлера Шаблон:Mvar, що також відоме як стала експоненційного зростання, застосовується у багатьох галузях математики і одним із можливих визначень її значення є наступний вираз:

$e=\underset{n\to \mathrm{\infty }}{\lim }{(1+\frac{1}{n})}^n$

Наприклад, математик Якоб Бернуллі встановив, що число Шаблон:Mvar виникає в розрахунках складних відсотків: рахунок, який починається із суми в $1, і дає відсоток із річною ставкою Шаблон:Math при постійному зростанні, акумулюватиме до Шаблон:Math доларів до кінця одного року. Константа Шаблон:Mvar також має своє застосування у теорії ймовірностей, де вона очевидно не пов'язана із експоненціальним зростанням. Уявімо ігровий автомат із ймовірністю один із Шаблон:Math отримати виграш. Нехай з ним зіграли Шаблон:Mvar разів. Тоді, для великих значень Шаблон:Mvar (настільки великих як один мільйон) імовірність того, що нічого не буде виграно дорівнюватиме приблизно Шаблон:Math і прямує до цього значення з тим як Шаблон:Mvar прямує до нескінченності.

Іншим застосуванням числа Шаблон:Mvar, яку вирішив Якоб Бернулі одночасно з французьким математиком П'єром де Монмором, є задача перестановок без нерухомих точок, що також називається безладом. Нехай, наприклад, Шаблон:Mvar це кількість гостей, яких запросили на вечірку, і на вході кожен гість віддає свого капелюха дворецькому, який складає їх у підписані комірки. Дворецький не знає імен гостей, і тому розкладає їх капелюхи навмання. Задачею де Монмора є знайти ймовірність того, що жоден з капелюхів гостей не буде покладений в правильну комірку. Відповіддю до цієї задачі буде

$p_n=1-\frac{1}{1!}+\frac{1}{2!}-\frac{1}{3!}+\cdots +(-1{)}^n\frac{1}{n!}$

із тим як Шаблон:Mvar прямує до нескінченності, Шаблон:Math наближатиметься до Шаблон:Math.

Числове значення сталої Шаблон:Mvar приблизно становить 2.7182818284 (Шаблон:OEIS).

Константа Піфагора Шаблон:Math

Квадратний корінь з 2 дорівнює довжині гіпотенузи прямокутного трикутника, катети якого мають довжину 1.

Квадратний корінь з двох, відомий як константа Піфагора і записується як Шаблон:Math, є додатнім алгебраїчним числом, при множенні якого на самого себе результатом буде число 2. Більш точно його називати головний корінь числа 2, аби відрізнити його від від'ємного числа, яке має таку ж властивість.

В геометричному сенсі квадратний корінь числа 2 це довжина діагоналі, що розділяє квадрат, сторони якого дорівнюють одиниці. Це випливає із теореми Піфагора. Ймовірно, це перше відоме ірраціональне число. Його числове значення із точністю до 65 десяткових знаків є наступним:

Шаблон:Gaps Шаблон:OEIS.

Квадратний корінь з 2.

Часто для спрощення розрахунків використовується наближене значення у вигляді дробу 99/70 (≈ 1.41429). Дане число відрізняється від правильного менше ніж на 1/10000 (приблизно 7.2 × 10 ⁻⁵).

Уявна одиниця Шаблон:Mvar

Шаблон:Mvar на комплексній або декартовій площині. Дійсні числа знаходяться на горизонтальній осі, а уявні числа задаються вертикальною віссю

Уявна одиниця, позначається як Шаблон:Mvar, є математичним поняттям, що розширює систему дійсних чисел Шаблон:Math до системи комплексних чисел Шаблон:Math, що в свою чергу визначає принаймні один корінь будь-якого поліному Шаблон:Math (див Основна теорема алгебри). Основною властивістю уявної одиниці є те, що Шаблон:Math. Термін "уявне" використовується тому, що не існує такого дійсного числа, що б мало від'ємний квадрат.

Насправді існує два комплексні квадратні корені −1, а саме Шаблон:Mvar і Шаблон:Math, так само як існує два комплексні квадратні корені будь-якого іншого дійсного числа, крім числа нуль.

Константи з вищої математики

Наведені в цьому розділі сталі зустрічаються у задачах вищої математики.

Константи Фейгенбаума α і δ

Діаграма біфуркації логістичного відображення.

Ітерації неперервних відображень є найпростішим прикладом моделювання динамічних систем. Із такого ітеративного процесу виникають дві константи Фейгенбаума, названі на честь математичного фізика Мітчелла Фейгенбаума. Ці констати є математичними інваріантами логістичних відображень із квадратичними точками максимумів і їх Шаблон:Нп.

Логістичне відображення це поліноміальне поліноміальне відображення, яку часто описують за допомогою архітипного прикладу того як вз дуже простих рівнянь не лінійної динаміки може виникнути хаотична поведінка. Це відображення було опубліковано у статті 1976 австралійського біолога Роберта Мейя, в рамках дослідження демографічної моделі дискретного часу аналогічної до логістичного рівняння, яке вперше створив П'єр Франсуа Ферхюльст. Різницеве рівняння призначене для описання двох ефектів відтворення популяції та голоду.

Числове значення α приблизно становить 2.5029. Числове значення δ приблизно є 4.6692.

Стала Апері ζ(3)

Попри те, що вона є частковим значенням Дзета-функції Рімана, стала Апері природним чином зустрічається в багатьох фізичних задачах, зокрема в термах другого і третього порядку гіромагнітного співвідношення для електронів, розрахованого за допомогою квантової електродинаміки. Числовим значенням сталої ζ(3) приблизно є Шаблон:Число. Визначається вона наступним виразом:

$\zeta (3)=1+\frac{1}{2^3}+\frac{1}{3^3}+\frac{1}{4^3}+\cdots$

Золотий перетин φ

Золоті прямокутники у ікосаедрі

$F\left(n\right)=\frac{{\phi }^n-(1-\phi {)}^n}{\sqrt{5}}$

Приклад формули для n-го числа Фібоначчі із застосуванням золотого перетину φ.

Число φ, що називається золотим перетином, часто зустрічається у геометрії, зокрема при розгляді фігур із п'ятикутною симетрією. Дійсно, довжина діагоналі правильного п'ятикутника дорівнює числу φ помноженому на сторону. Вершини правильного ікосаедра утворюють три взаємно ортогональні золоті прямокутники. Воно також з'являється у послідовності Фібоначчі, і пов'язане зі зростанням за допомогою рекурсії. Кеплер в свою чергу довів, що воно є границею співвідношення послідовних чисел Фібоначі. Золотий перетин має найменшу збіжність із усіх ірраціональних чисел. Саме з цієї причини, золотий перетин є одним із найгірших випадків теореми апроксимації Лагранжа і є екстремальним випадком теореми Гурвіца для Діофантової апроксимації. Це може бути причиною, чому при зростанні рослин часто виникають кути близькі до золотого перетину. Золотий перетин приблизно дорівнює 1.6180339887498948482, або більш точно визначається як 2sin(54°) = $\frac{1+\sqrt{5}}{2}.$

Стала Ейлера—Маскероні γ

Площа між двома кривими (червоним) збігається до границі.

Стала Ейлера—Маскероні є важливою сталою із теорії чисел. Бельгійський математик Шарль Жан де ла Валле-Пуссен в 1898 довів, що якщо взяти будь-яке додатне число n і поділити його на кожне додатне ціле число m, що є меншим за n, середнє значення дробу, при якому відношення n/m є найближчим до наступного цілого прямує до $\gamma$ (а не до 0.5) при n що прямує до нескінченності. Стала Ейлера—Маскероні також зустрічається у третій теоремі Мартенеса і має зв'язок із гамма функцією, Дзета-функцією Рімана і багатьма різними інтегралами і рядами. Визначення сталої Ейлера—Маскероні виявляє тісний зв'язок між дискретністю і неперервністю (див зображення ліворуч).

Числове значення сталої $\gamma$ приблизно становить 0.57721.

Математичні цікавинки та невизначені константи

Прості представлення наборів чисел

Ця Вавилонська глиняна табличка наводить наближення квадратного кореня із 2 за допомогою чотирьох шістдесяткових чисел: 1; 24, 51, 10, що є точними до шести десяткових чисел.

$c=\sum _{j=1}^{\mathrm{\infty }}10^{-j!}=0.\underset{4!\text{ digits}}{\underbrace{\stackrel{3!\text{ digits}}{\overbrace{110001}}000000000000000001}}000\dots$

Число Ліувілля є простим прикладом трансцендентного числа.

Деякі сталі, такі як квадратний корінь з двох, число Ліувілля і Шаблон:Нп :

$C_{10}=0.12345678910111213141516\dots$

не є важливими математичними інваріантами, але все ж таки викликають інтерес, оскільки є простими представниками особливих наборів чисел, вони є ірраціональними числами, трансцендентними числами і нормальними числами (із основою 10) відповідно. Відкриття ірраціональних чисел як правило приписують Піфагорійцю Гіппасу Метапонтському, який геометричним способом довів ірраціональність квадратного кореня із 2. Щодо числа Ліувілля, названого в честь французького математика Жозефа Ліувілля, то це було перше число, щодо якого було доведено, що воно є трансцендентним.

Постійна Чайтіна Ω

В Алгоритмічній теорії інформації, що є галуззю комп'ютерних наук, Шаблон:Нп це дійсне число, що представляє собою імовірність, що довільно обрана Машина Тюрінга зупиниться. Хоча постійна Чайтіна не є обчислюваною, було доведено, що воно є трансцендентним і нормальним числом. Постійна Чайтіна не універсальна, і значно залежить від числового кодування, що було використане для машин Тюрінга; однак, її основні цікаві властивості не залежать від кодування.

Невизначені константи

У разі якщо константа невизначена, вона може ідентифікувати клас подібних об'єктів, як правило функцій, що є в практичному сенсі рівними з точністю до сталої, і можуть розглядатися 'подібними до сталої'. Такі сталі часто з'являються в задачах пов'язаних з інтегральними і диференціальними рівняннями. Хоча вони мають певне значення, значення таких невизначених констант неважливе.

В інтегралах

Невизначені інтеграли називаються так, тому що їх розв'язок є визначеним лише до сталої. Наприклад, якщо річ іде про поле дійсних чисел

$\int \cos xdx=\sin x+C$

де C, є сталою інтегрування — довільним дійсним числом. Іншими словами, яким би не було значення C, диференціювання виразу sin x + C по відношенню до x завжди дасть в результаті cos x.

В диференційних рівняннях

Аналогічним чином, константи з'являються при розв'язуванні диференційних рівнянь в яких не задано достатніх початкових значень або граничних умов. Наприклад, звичайне диференціальне рівняння y^' = y(x) має розв'язок Ce^x де C є довільною сталою.

Маючи справу із диференціальними рівняннями із частинними похідними, сталі можуть бути функціями, що є сталими по відношенню до деяких змінних (але не обов'язково до всіх із них). Наприклад, наступне рівняння із частинними похідними

$\frac{\partial f(x,y)}{\partial x}=0$

має множину рішень f(x,y) = C(y), де C(y) є довільною функцією із змінною y.

Див. також

• Фізичні константи