Стала Апері
Шаблон:UniboxСта́ла Апері́ (Шаблон:Lang-en, Шаблон:Lang-fr) — дійсне число, що позначається (іноді ), яке дорівнює сумі обернених до кубів цілих додатних чисел і, отже, є частковим значенням дзета-функції Рімана:
- .
Чисельне значення сталої виражається нескінченним неперіодичним десятковим дробом[1]:
- 1,202 056 903 159 594 285 399 738 161 511 449 990 764 986 292 340 498 881 792 271 555 3…
Названа на честь Роже Апері, який довів 1978 року, що є ірраціональним числом (Шаблон:Не перекладено[2][3]). Початкове доведення мало складний технічний характер, пізніше знайдено простий варіант доведення з використанням многочленів Лежандра. Невідомо, чи є стала Апері трансцендентним числом.
Ця стала давно приваблювала математиків — ще 1735 році Леонард Ейлер[4][5] обчислив її з точністю до 16 значущих цифр (+1,202056903159594).
Застосування в математиці і фізиці

У математиці стала Апері зустрічається у багатьох застосуваннях. Зокрема, величина, обернена до , дає ймовірність того, що будь-які три випадковим чином вибраних додатних цілих числа будуть взаємно простими — в тому сенсі, що при ймовірність того, що три додатних цілих числа, менших, ніж (і вибраних випадковим чином) будуть взаємно простими, прямує до .
Стала Апері природним чином виникає в низці задач фізики, зокрема в поправках другого (і вище) порядків до аномального магнітного моменту електрона в квантовій електродинаміці. Наприклад, результат для двопетльової діаграми Фейнмана, зображеної на малюнку, дає (тут мається на увазі 4-вимірне інтегрування за імпульсами внутрішніх петель, що містять тільки безмасові віртуальні частинки, а також відповідне нормування, включно зі степенем імпульсу зовнішньої частки ). Інший приклад — двовимірна модель Дебая.
Зв'язок з іншими функціями
Стала Апері пов'язана з частковим значенням полігамма-функції другого порядку:
і з'являється в розкладі гамма-функції в ряд Тейлора:
- ,
де у вигляді факторизуються внески, що містять сталу Ейлера — Маскероні .
Стала Апері також пов'язана зі значеннями трилогарифма (частковий випадок полілогарифма ):
- ,
- .
Подання у вигляді рядів
Деякі інші ряди, члени яких обернені кубів натуральних чисел, також виражаються через сталу Апері:
- ,
- .
Інші відомі результати — сума ряду, що містить гармонічні числа :
- ,
а також подвійна сума:
- .
Для доведення ірраціональності Роже Апері[2] користувався поданням:
- ,
де — біноміальний коефіцієнт.
1773 року Леонард Ейлер[6] навів подання у вигляді ряду (яке згодом було кілька разів заново відкрито в інших роботах):
- ,
у якому значення дзета-функції Рімана парних аргументів можна подати як , де — числа Бернуллі.
Рамануджан дав кілька подань у вигляді рядів, які чудові тим, що вони забезпечують кілька нових значущих цифр на кожній ітерації. Серед них[7]:
Шаблон:Не перекладено отримав ряди іншого типу:
а також аналогічні подання для інших сталих .
Отримано й інші подання у вигляді рядів, зокрема:
Деякі з цих подань використано для обчислення сталої Апері з багатьма мільйонами значущих цифр.
1998 року отримано подання у вигляді ряду[8], яке дає можливість обчислити довільний біт сталої Апері.
Подання у вигляді інтегралів
Існує також багато різних інтегральних подань для сталої Апері, починаючи від тривіальних формул на зразок
або
- ,
які випливають із найпростіших інтегральних визначень дзета-функції Рімана[9], до досить складних, таких, як
- (Шаблон:Нп[10]),
- (Шаблон:Не перекладено[11]),
- (Ярослав Благушин[12]).
Ланцюгові дроби
Ланцюговий дріб для сталої Апері (Шаблон:OEIS) має такий вигляд:
Перший узагальнений ланцюговий дріб для сталої Апері, що має закономірність, відкрили незалежно Стілтьєс і Рамануджан:
Його можна перетворити до вигляду:
Апері зміг прискорити збіжність ланцюгового дробу для сталої:
Обчислення десяткових цифр
Число відомих значущих цифр сталої Апері значно зросло за останні десятиліття завдяки як збільшенню комп'ютерних потужностей, так і поліпшенню алгоритмів[15].
| Дата | Кількість значущих цифр | Автори обчислення |
|---|---|---|
| 1735 | 16 | Леонард Ейлер[4][5] |
| 1887 | 32 | Томас Йоанес Стілтьєс |
| 1996 | Шаблон:Number table sorting | Greg J. Fee & Simon Plouffe |
| 1997 | Шаблон:Number table sorting | Bruno Haible & Thomas Papanikolaou |
| 1997, травень | Шаблон:Number table sorting | Patrick Demichel |
| 1998, лютий | Шаблон:Number table sorting | Sebastian Wedeniwski |
| 1998, березень | Шаблон:Number table sorting | Sebastian Wedeniwski |
| 1998, липень | Шаблон:Number table sorting | Sebastian Wedeniwski |
| 1998, грудень | Шаблон:Number table sorting | Sebastian Wedeniwski[16] |
| 2001, вересень | Шаблон:Number table sorting | Shigeru Kondo & Xavier Gourdon |
| 2002, лютий | Шаблон:Number table sorting | Shigeru Kondo & Xavier Gourdon |
| 2003, лютий | Шаблон:Number table sorting | Patrick Demichel & Xavier Gourdon |
| 2006, квітень | Шаблон:Number table sorting | Shigeru Kondo & Steve Pagliarulo[17] |
| 2009, січень | Шаблон:Number table sorting | Alexander J. Yee & Raymond Chan[18] |
| 2009, березень | Шаблон:Number table sorting | Alexander J. Yee & Raymond Chan |
| 2010, вересень | Шаблон:Number table sorting | Alexander J. Yee[19] |
| 2013, вересень | Шаблон:Число | Robert J. Setti |
| 2015, серпень | Шаблон:Число | Ron Watkins |
| 2015, грудень | Шаблон:Число | Dipanjan Nag |
| 2017, серпень | Шаблон:Число | Ron Watkins |
| 2019, травень | Шаблон:Число | Ian Cutress |
| 2020, липень | Шаблон:Число | Seungmin Kim[20] |
Інші значення дзета-функції в непарних точках
Існує багато досліджень, присвячених іншим значенням дзета-функції Рімана в непарних точках при . Зокрема, в роботах Шаблон:Не перекладено і Тангая Рівоаля показано, що ірраціональними є нескінченна множина чисел [21], а також що принаймні одне з чисел , , , або є ірраціональним[22].
Примітки
Посилання
- ↑ Шаблон:Citation Шаблон:Webarchive
- ↑ 2,0 2,1 Шаблон:Citation
- ↑ Шаблон:Citation Шаблон:Webarchive
- ↑ 4,0 4,1 Шаблон:Citation
- ↑ 5,0 5,1 Шаблон:Citation
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ Г. М. Фихтенгольц. Курс дифференциального и интегрального исчисления (7-ое изд.), с. 769. Наука, Москва, 1969
- ↑ Johan Ludwig William Valdemar Jensen. Note numéro 245. Deuxième réponse. Remarques relatives aux réponses du MM. Franel et Kluyver. L'Intermédiaire des mathématiciens, tome II, pp. 346—347, 1895.
- ↑ F. Beukers A Note on the Irrationality of ζ(2) and ζ(3). Bull. London Math. Soc. 11, pp. 268—272, 1979.
- ↑ Iaroslav V. Blagouchine Rediscovery of Malmsten's integrals, their evaluation by contour integration methods and some related results. The Ramanujan Journal, vol. 35, no. 1, pp. 21-110, 2014. PDF
- ↑ Steven R. Finch Mathematical Constants 1.6.6
- ↑ Шаблон:Citation Шаблон:Webarchive
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ Apéry's Constant | Polymath Collector
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ Шаблон:Стаття