Квантування Дірака

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Квантування Дірака (Шаблон:Lang-en) в системі СГС має вигляд:

eg2πc=n=integer,

де e заряд електрона, g елементарний магнітний заряд, приведена стала Планка та c швидкість світла у вакуумі.

Виведення умови квантування Дірака для магнітного монополя

Поле, створене магнітним монополем, може бути описано векторним-потенціалом Aμ. Якщо допустити існування стрибка 𝐀μ на деякій (довільній) поверхні S, яка перетинає магнітний монополь і ділить простір на дві зв'язні частини[1]. Тоді напруженість поля неперервна на поверхні S всюди, крім точки розташування магнітного монополя, а сама поверхня може бути довільним чином деформована за допомогою калібрувальних перетворень. Циркуляція стрибка 𝐀 на будь-якому контурі, що лежить на S і захвачує магнітний монополь, рівна магнітному потоку, який витікає з магнітного монополя, тобто є рівна (згідно з теоремою Гауса) заряду g. Контурний інтеграл від 4-вектора 𝐀 дає вклад в фазу ϕ хвильової функції електрично зарядженої частки, і стрибок ϕ, який відповідає стрибку 𝐀μ на поверхні S, рівний Δϕ=eg/c. При виконанні умови Дірака

Δϕ=egc=2πn,

хвильова функція є неперервною у всьому просторі. До того ж стрибок 𝐀μ не дає вкладу в напруженість магнітного поля, яка визначається законом Кулона, і тому поверхня S є неспостережна. Як цю поверхню можна вибрати конус, що прямує до нескінченності, на вершині якого і знаходиться магнітний монополь, а кут при вершині є досить малим («струна», плі «нитка», Дірака).

Можна показати (Тамм, 1931), що ефект магнітного монополя зводиться до заміни l(l+1) на l(l+1)1/4n2 (n — ціле число в умові Дірака) у відцентровому потенціалі радіального рівняння Шредінгера[2], при цьому орбіт, (кутовий момент) l може приймати значення:

ln=12|n|;12|n|+1;12|n|+2;....
l1=1/2;3/2;5/2;... при n=1
l2=1;2;3;... при n=2
l3=3/2;5/2;7/2;... при n=3
l4=2;3;4;... при n=4.

Виглядає досить дивним, проте ці дробові числа збігаються з т.з. числами заповнення рівнів Ландау в квантовому ефекті Хола, котрий на перший погляд не має ніякого відношення до монополів Дірака (сучасна теорія КЕХ враховує тільки квантування магнітного поля, а електричне поле просто ігнорується).

Слід відзначити, що при непарному n, система з двох безспінових часток завдяки ненульовій дивергенції магнітного поля має напівцілий кутовий момент. Таким чином, з двох бозонів із ненульовими повними електричним та магнітним зарядами створюється діон, який підкоряється статистиці Фермі — Дірака. Аналогічним чином, зв'язаний стан бозона та ферміона може бути бозоном.

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Шаблон:Phys-stub

  1. Янг і Шаблон:Iw Physical Review D 13, 3233-3236 (1976)
  2. И. Е. Тамм совместно с С. П. Шубиным «К теории фотоэффекта на металлах» 1931