Квадрика

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Вичитати Квадрика — n-вимірна гіперповерхня в n+1-вимірному просторі, що задана як множина нулів многочлена другого степеня. Якщо ввести координати Шаблон:Nowrap} (в евклідовому або афінному просторі), загальне рівняння квадрики матиме вигляд[1]

i,j=1n+1xiQijxj+i=1n+1Pixi+R=0.

Це рівняння можна записати більш компактно в матричних термінах:

XQXT+PXT+R=0

де Шаблон:Nowrap вектор-рядок;
XT — транспонований вектор-рядок (тобто вектор-стовпець);
Шаблон:Mvar — матриця розміру (n+1)×(n+1) (передбачається, що хоча б один її елемент ненульовий);
Шаблон:Mvar — (n+1)-вимірний вектор-рядок;
Шаблон:Mvar — константа.

Найбільш часто розглядають квадрики над дійсними або комплексними числами. Означення можна поширити на квадрики в проєктивному просторі.

Більш загально, множину нулів системи поліноміальних рівнянь можна розглядати як алгебричний многовид. Таким чином, квадрика є (аффінним або проєктивним) алгебричним многовидом другого степеня і ковимірності 1.

Квадрика в евклідовому просторі

Квадрики на евклідовій площині відповідають випадку n = 1, тобто є плоскими кривими. Зазвичай їх називають не квадриками, а коніками або конічними перетинами.

Еліпс (e = 1/2), парабола (e=1) і гіпербола (e = 2) з фіксованим фокусом F та директрисою.

Квадрики в (тривимірному дійсному) евклідовому просторі мають розмірність n = 2 і називаються поверхнями другого порядку. Провівши ортогональну заміну базису, будь-яку квадрику в евклідовому просторі можна звести до нормальної форми. У тривимірному евклідовому просторі існує 17 таких форм.[2] З них 5 є невиродженими (тобто відповідна їм білінійна форма Q є невиродженою). Вироджені форми можуть мати вигляд двох площин (паралельних, або таких, що перетинаються), двох прямих (паралельних, або таких, що перетинаються), точки, а також є випадок квадрики, яка не містить дійсних точок.[3]

Невироджені дійсні квадрики в евклідовому просторі
    Еліпсоїд x2a2+y2b2+z2c2=1
    Сфероїд (спеціальна форма еліпсоїда) x2a2+y2a2+z2b2=1
    Сфера (спеціальна форма сфероїда) x2a2+y2a2+z2a2=1
    Еліптичний параболоїд x2a2+y2b2z=0
    Круговий параболоїд (спеціальна форма еліптичного параболоїда) x2a2+y2a2z=0
    Гіперболічний параболоїд x2a2y2b2z=0
    Однопорожнинний гіперболоїд x2a2+y2b2z2c2=1
    Двопорожнинний гіперболоїд x2a2+y2b2z2c2=1
Вироджені квадрики в евклідовому просторі
    Еліптичний конус x2a2+y2b2z2c2=0
    Круговий конус (спеціальна форма еліптичного конуса) x2a2+y2a2z2b2=0
    Еліптичний циліндр x2a2+y2b2=1
    Круговий циліндр (спеціальна форма еліптичного циліндра) x2a2+y2a2=1
    Гіперболічний циліндр x2a2y2b2=1
    Параболічний циліндр x2+2ay=0

Афінний та проєктивний простір

Класифікація квадрик у тривимірному афінному просторі збігається з класифікацією квадрик в евклідовому просторі.[4] Різниця полягає в тому, що будь-які дві квадрики з одного класу можна перевести одну в одну афінним перетворенням, тоді як відповідне ортогональне перетворення існує не завжди (наприклад, еліпсоїд x2+y2+z2=1 неможливо перевести рухом в еліпсоїд 2x2+2y2+2z2=1).

Від квадрики в афінному просторі можна перейти до квадрики в проєктивному просторі, ввівши однорідні координати. Нехай у афінному просторі введені координати (x1,x2,xn+1), тоді в рівнянні квадрики достатньо помножити лінійні члени на x0, а вільний член на x02. Рівняння проєктивної квадрики в однорідних координатах має вигляд

Q(x)=ijaijxixj=0.

Без обмеження загальности можна вважати, що матриця Q симетрична, тобто aij=aji. Проєктивна квадрика називається невиродженою, якщо відповідна їй квадратична форма невирождена.

У дійсному проєктивному просторі, відповідно до закону інерції, будь-яку невироджену квадратичну форму можна звести (проєктивним перетворенням) до вигляду

Q(x)=±x02±x12±±xn+12

Оскільки сигнатура квадратичної форми є її інваріантом, в розмірності n = 2 існує рівно три класи еквівалентности:

Q(x)={x02+x12+x22+x32x02+x12+x22x32x02+x12x22x32

Еліпсоїд, еліптичний параболоїд і двопорожнинний гіперболоїд належать другому класу, а гіперболічний параболоїд і однопорожнинний гіперболоїд — третьому (останні дві квадрики є прикладами лінійчатих поверхонь). Жодна квадрика в дійсному проєктивному просторі не належить першому класу, тому що відповідне рівняння визначає точку, а не поверхню. У комплексному проєктивному просторі всі невироджені квадрики еквівалентні.

Імовірність і статистика

Еліптичний розподіл, узагальнює багатовимірний нормальний розподіл і використовується в галузі фінансів, може бути визначеним з точки зору його функцій щільності. Коли він існує, функції щільності F мають структуру:

f(x)=kg((xμ)Σ1(xμ)T)

де k це масштабний коефіцієнт, x це n-мірний випадковий вектор-рядок з середнім вектором μ, Σ це позитивна матриця, яка пропорційна коваріаційній матриці, якщо остання існує, та g є функцією, що відображає від невід'ємних до невід'ємних чисел кінцеву площу під кривою.[5] Багатовимірний нормальний розподіл є окремим випадком, в якомуg(z)=ez/2 для квадратичної форми z.

Таким чином, функція щільності є скалярним перетворенням квадратичного виразу. Крім того, рівняння для будь-якої поверхні з щільністю заявляє, що квадратичний вираз дорівнює деякій константі, що відносяться до цього значення щільності.

Примітки

Шаблон:Примітки

  1. Шаблон:Cite web
  2. Шаблон:Cite web
  3. Stewart Venit, Wayne Bishop, Elementary Linear Algebra (fourth edition), International Thompson Publishing, 1996.
  4. П. С. Александров. Курс аналитической геометрии и линейной алгебры. С.275.
  5. Frahm, G., Junker, M., & Szimayer, A. (2003). Elliptical copulas: applicability and limitations. Statistics & Probability Letters, 63(3), 275—286.