Функціональний ряд

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Функціональний ряд — ряд, кожен член якого є деякою функцією від однієї чи багатьох незалежних змінних.

Сума вигляду

u1(x)+u2(x)++uk(x)+=k=1uk(x).

називається функціональним рядом відносно незалежної змінної x, а

послідовність функцій {uk(x)},k, відповідно — функціональною послідовністю.

Важливе значення у математиці мають функціональні ряди спеціального вигляду, такі як степеневі, коли функція uk(x)=ak(xx0)k,x0,ak, (зокрема, ряд Тейлора та ряд Лорана) та тригонометричні ряди, uk(x)=aksin(kx)+bkcos(kx),ak,bk, (наприклад, ряд Фур'є).

Функціональна послідовність

Нехай задана послідовність функцій {uk(x)},k, (взагалі кажучи комплекснозначних) на деякій підмножині D евклідового простору n.

uk(x):D,Dn,k.

Функціональна послідовність {uk(x)},k, збігається в точці x0n, якщо, відповідно збігається числова послідовність {uk(x0)},k,, тобто існує lim\nolimits kuk(x0)=u0. Очевидно, що ця границя залежить від вибору точки x0, тобто є деякою функцією.

Функціональна послідовність {uk(x)},k, збігається поточково на множині D до функції u(x), якщо вона збігається в кожній точці цієї множини. Іншими словами

xDlimkuk(x)=u(x).

Функціональна послідовність {uk(x)},k, збігається рівномірно на множині D до функції u(x), якщо

limksupuk(x)u(x)0,xD.

Факт рівномірної збіжності послідовності  {uk(x)},k, до функції u(x) записується так: uk(x)u(x).

Критерій Коші рівномірної збіжності функціональної послідовності

Функціональна послідовність {uk(x)} є рівномірно збіжною на множині D тоді і тільки тоді, коли

ε>0NxDm,n:m,n>N|un(x)um(x)|<ε.

Справедливі такі твердження: а) Якщо uk(x)u(x), vk(x)v(x) на D, то (uk(x)±vk(x))(u(x)±v(x));

б) Якщо uk(x)u(x), а g(x):D — обмежена функція, то g(x)uk(x)g(x)u(x).

Шаблон:Hider

Функціональний ряд

Нехай Sn(x)=k=1nuk(x) — n-на частинна сума ряду k=1uk(x), xD.

Збіжність функціональних рядів

Ряд збігається поточково до функції S(x), якщо послідовність {Sn(x)},n, його частинних сум збігається поточково до S(x).

Ряд збігається рівномірно, якщо послідованість Sn(x) його частинних сум збігається рівномірно, Sn(x)S(x).

Функція S(x) називається сумою ряду k=1uk(x),

S(x)=k=1uk(x).

Множина тих точок ED, для яких ряд k=1uk(x) збігається, називається областю збіжності ряду.

Зв'язок між рівномірною та поточковою збіжністю функціонального ряду

Якщо ряд є рівномірно збіжним у деякій області, то він, очевидно, є поточково збіжним у цій області. Навпаки невірно.

Твердження 1. Поточково збіжний функціональний ряд k=1uk(x) є рівномірно збіжним на D тоді і тільки тоді, коли

ε>0Nn:n>NxD|k=n+1uk(x)|<ε.

або, що те саме

limnsupxD|k=n+1uk(x)|=0.

Шаблон:Hider

Необхідна умова рівномірної збіжності

Для того, щоб ряд k=1uk(x) збігався рівномірно на D необхідно, щоб uk(x)0 на D при k.


Критерій Коші рівномірної збіжності функціонального ряду

Ряд k=1uk(x) є рівномірно збіжним на D тоді і тільки тоді, коли

ε>0Nn:n>NpxD|k=nn+puk(x)|<ε.

Абсолютно та умовно збіжні ряди

Ряд k=1uk(x) називається абсолютно збіжним на D, якщо для будь-якого xD ряд k=1|uk(x)| збігається.

Довільна перестановка членів абсолютно збіжного ряду не впливає на його суму.

Якщо ряд k=1uk(x) збігається, а k=1|uk(x)| — розбіжний, то ряд k=1uk(x) називається умовно збіжним. Для таких рядів справделива Теорема Рімана про умовно збіжний ряд.

Ознаки рівномірної збіжності функціонального ряду

Ознака порівняння та ознака Вейєрштрасса

Нехай

1) ряди k=1uk(x) та k=1vk(x) такі, що |uk(x)|vk(x) для всіх xD;

2) ряд k=1vk(x) рівномірно збіжний на D.

Тоді ряд k=1uk(x) абсолютно та рівномірно збіжний на D.

Ряд k=1vk(x) називається мажоруючим рядом по відношенню до ряду k=1uk(x).

Наслідок (мажорантна ознака Вейєрштрасса рівномірної збіжності ряду)

Якщо члени функціонального ряду k=1uk(x) задовольняють умову

xDk|uk(x)|ck,ck,

причому

k=1ck<+,

то цей ряд є абсолютно та рівномірно збіжним на D. Шаблон:Hider

Нехай функції uk(x) та vk(x),k, визначені на множині D, причому

1) послідовність частинних сум Sn(x)=k=1nuk(x) обмежена, тобто

M>0nxD|k=1nuk(x)|M;

2) послідовність функцій {vk(x)},k, монотонна, тобто vk(x)vk+1(x) для всіх xD , та vk(x)0.

Тоді ряд k=1uk(x)vk(x) рівномірно збіжний на множині D.

Нехай

1) ряд k=1uk(x) рівномірно збігається на D;

2) послідовність {vk(x)},k, монотонна та обмежена на D, тобто

M>0nxD|vk(x)|M.

Тоді ряд k=1uk(x)vk(x) рівномірно збіжний на множині D.

Властивості рівномірно збіжних функціональних послідовностей та рядів

Теорема 1. (про граничний перехід)

Нехай uk(x)u(x) на деякому проміжку (a,b) та існує скінченна границя

limxcuk(x)=ck,k=1,2,,

Тоді послідовність {ck} збіжна і

limxcu(x)=limkck.

Іншими словами

limk(limxcuk(x))=limxc(limkuk(x))=limxcu(x).

Наслідок

Границя рівномірно збіжної послідовності неперервних функцій є неперервною функцією.

Теорема 2. (про неперервність суми функціонального ряду)

Якщо функціональний ряд k=1uk(x) рівномірно збігається на множині D до функції S(x), а його члени uk(x) — неперервні на цій множині функції, то його сума S(x) є неперервною на D функцією, тобто

limxx0(k=1uk(x))=limxx0S(x)=S(x0)=k=1uk(x0)=k=1(limxx0uk(x)).

Нехай <a<b<+. Якщо послідовність {uk} неперервних на [a,b] функцій при кожному x[a,b] незростаюча (або неспадна) і збігається поточково до u(x), де u(x) неперервна на [a,b], то така збіжність є рівномірною.

Наслідок

Якщо ряд k=1uk(x) збігається (поточково) на відрізку [a,b] до неперервної функції S(x), а функції uk(x) — неперервні, причому uk(x)>0 для всіх x[a,b], то ряд k=1uk(x) збігається рівномірно на [a,b] до функції S(x).

Теорема 3. (про граничний перехід під знаком інтеграла)

Нехай <a<b<+. Якщо послідовність {uk(x)} інтегровних за Ріманом (Лебегом) на [a,b] функцій рівномірно збігається до функції u(x), то функція u(x) інтегровна за Ріманом (Лебегом) і

abu(x)dx=limkabuk(x)dx.

Для інтеграла в сенсі Лебега встановлено загальніший результат, який не має аналогу для інтеграла Рімана, а саме — Теорема Лебега про мажоровану збіжність.

Теорема 4. (про інтегрування функціонального ряду)

Якщо функціональний ряд k=1uk(x) рівномірно збігається на відрізку [a,b] до функції S(x), а його члени uk(x) — неперервні на цьому відрізку функції, то

ab(k=1uk(x))dx=abS(x)dx=k=1(abuk(x)dx).

Теорема 5. (про диференціювання під знаком границі)

Нехай <a<b<+. Якщо послідовність {uk(x)} неперервно диференційовних на відрізку [a,b] функцій є поточково збіжною до функції u(x), а послідовність їх похідних {uk(x)} — рівномірно збіжною на [a,b] до деякої функції g(x), то функція u(x) є неперервно диференційовною на [a,b], а її похідна дорівнює границі послідовності похідних

x[a,b]u(x)=g(x)=limkuk(x).

Теорема 6. (про диференціювання функціонального ряду)

Якщо функціональний ряд k=1uk(x), у якому функції uk(x) — неперервно диференційовні на відрізку [a,b], збігається хоча б в одній точці x0[a,b], а ряд k=1uk(x) — рівномірно збігається на [a,b], то ряд k=1uk(x) також рівномірно збігається на [a,b] до функції S(x), причому

(k=1uk(x))=S(x)=k=1uk(x).

Збіжність у середньому функціональних послідовностей

При дослідженні питання про інтегрування функціональних рядів, зокрема ряду Фур'є використовується поняття збіжності у середньому.

Нехай кожна функція uk(x) функціональної послідовності {uk(x)} і функція u(x) інтегровні за Ріманом на [a,b].

Функціональна послідовність {uk(x)} збігається в середньому на [a,b] до функції u(x), якщо

limkab(uk(x)u(x))2dx=0.

Функціональний ряд k=1uk(x) збігається в середньому на [a,b] до функції S(x), якщо послідовність його частинних сум збігається в середньому на [a,b] до граничної функції S(x).

Зауваження. Якщо функціональна послідовність (ряд) збігається в середньому на [a,b] до u(x)(S(x)), то ця послідовність (ряд) збігається в середньому до u(x)(S(x)) і на довільному проміжку [c,d][a,b].

Теорема 7. (про зв'язок між рівномірною збіжністю та збіжністю в середньому)

Якщо послідовність {uk(x)} рівномірно збігається на [a,b] до функції u(x), то ця послідовність збігається в середньому на [a,b] до u(x).

Теорема 8. (про інтегрування)

Якщо послідовність {uk(x)} збіжна в середньому на [a,b] до функції u(x), то

limkaxuk(t)dtaxu(t)dt,x[a,b],

тобто послідовність {axuk(t)dt} рівномірно збігається на [a,b] до функції axu(t)dt.

Функціональні ряди комплексного аргументу

Розглянемо послідовність функцій fk(z):E,k, E, та відповідний функціональний ряд

k=1fk(z)=f1(z)+f2(z)++fk(z)+,zE.

Означення поточкової та рівномірної збіжності аналогічні відповідним означенням із дійсного випадку, в яких модуль слід розуміти як модуль комплексного числа.

Теорема.

Для того, щоб ряд k=1fk(z) був збіжним (рівномірно збіжним) на множині E до функції f(z), необхідно і достатньо, щоб були збіжними (рівномірно збіжними) на множині E ряди складені з дійсних та уявних частин функцій fk(z), тобто

k=1uk(x,y)u(x,y),z=x+iyE,uk(x,y)=Refk(z),u(x,y)=Ref(z),
k=1vk(x,y)v(x,y),z=x+iyE,vk(x,y)=Imfk(z),v(x,y)=Imf(z).

Ця теорема дає змогу перенести на комплексний випадок всі наведені вище теореми з дійсного випадку, зокрема, аналогічно формулюються ознаки рівномірної збіжності, критерій Коші, теореми про неперервність, інтегрування (у якій відрізок інтегрування можна замінити на довільну криву у комплексній площині) та диференціювання функціональних послідовностей та рядів.

Однак деякі результати не мають аналогу у дійсному випадку.

Теорема Вейєрштрасса про рівномірну збіжність рядів аналітичних функцій

Нехай в області G задана послідовність {fk(z)},k, аналітичних функцій, і ряд k=1fk(z) рівномірно збіжний на кожному замкненому крузі, що лежить в області G до деякої функції f(z). Тоді:

1) функція f(z) аналітична в G;

2) ряд k=1fk(z) можна диференціювати довільну кількість разів, тобто

k=1fk(n)(z)=f(n)(z),n;

3) кожен з рядів у пункті 2 рівномірно збігається на кожному замкненому крузі в області G.

Деякі узагальнення

Нехай (X,d) — метричний простір з метрикою d:=d(x,y),x,yX.

Послідовність {xk},k елементів простору (X,d) називається збіжною за метрикою цього простору до елемента x(X,d), якщо

ε>0Nn:n>Nd(xk,x)<ε.

Послідовність {xk},k елементів простору (X,d) називається фундаментальною, якщо

ε>0Nm,n:m,n>Nd(xn,xm)<ε.

Довільна збіжна послідовність є фундаментальною, але не навпаки (границя фундаментальної послідовності може не належати відповідному простору). Метричний простір у якому кожна фундаментальна послідовність є збіжною називається повним.

Розглянемо множину всіх неперервних на деякій множині D дійсних функцій з метрикою

d1(f,g)=supxD|f(x)g(x)|.

Відповідний метричний простір позначається C(D) (якщо D=[a,b] — відрізок, то C([a,b]) або C[a,b]), а метрика називається чебишовською або рівномірною.

Збіжність функціональної послідовності за метрикою у цьому просторі еквівалентна рівномірній збіжності. З наслідку теореми 1 (про граничний перехід) випливає, що цей метричний простір є повним, а критерієм фунадментальності послідовності є критерій Коші.

Тепер розглянемо множину всіх неперервних на відрізку [a,b] дійсних функцій з метрикою

d2(f,g)=(ab(uk(x)u(x))2dx).

Такий простір позначається C2([a,b]) і називається простором неперервних функцій з квадратичною метрикою. Збіжність за метрикою у такому просторі еквівалентна збіжності в середньому. Цей простір не є повним.

Див. також

Джерела

Шаблон:Послідовності й ряди