Алгебра Гопфа

Матеріал з testwiki
Версія від 16:30, 2 вересня 2024, створена imported>Lxlalexlxl
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Алгебричні структури Алгебра Гопфа — асоціативна алгебра з одиницею, що є також коасоціативною коалгеброю з коодиницею і, таким чином, біалгеброю з антигомоморфізмом спеціального виду. Названа на честь Гайнца Гопфа.

Алгебри Гопфа зустрічаються в алгебраїчній топології, де вони виникли у зв'язку з концепцією H-простору, в теорії групових схем, в теорії груп (завдяки концепції групового кільця), і в багатьох інших розділах математики, що робить їх одним з найвідоміших прикладів біалгебри. Алгебри Гопфа також вивчаються як самостійний предмет, у зв'язку з великою кількістю певних класів алгебр Гопфа і проблем їх класифікації.

Означення

Алгебра Гопфа — асоціативна і коасоціативна біалгебра Шаблон:Mvar над полем K разом з K-лінійним відображенням S:HH (що називається антиподом) таким, що наступна діаграма є комутативною:

antipode commutative diagram

Тут Шаблон:Mathкодобуток біалгебри, Шаблон:Math — добуток алгебри, Шаблон:Mvar — одиниця алгебри й Шаблон:Mvarкоодиниця.

У позначеннях Свідлера, ця властивість записується як:

S(c(1))c(2)=c(1)S(c(2))=ϵ(c)1cH.

Наведене означення можна узагальнити для алгебр над кільцями (досить в означенні замінити поле K на комутативне кільце R).

Означення алгебри Гопфа є двоїстим самому собі (це відображено в симетрії наведеної діаграми), зокрема, якщо можна задати двоїсту алгебру до Шаблон:Mvar (це завжди можливо якщо Шаблон:Mvar є скінченновимірним простором) то вона автоматично є алгеброю Гопфа.

Структурні константи

Зафіксувавши базис {ek} алгебри як векторного простору, алгебру Гопфа можна описати за допомогою структурних констант

для множення:

eiej=kμijkek

для кодобутку:

Δei=j,kνijkejek

для антипода:

Sei=jτijej

Асоціативність алгебри тоді вимагає рівності

μijkμknm=μjnkμikm

для коасоціативності має виконуватися рівність

νkijνimn=νkmiνinj

Також для структурних констав має бути

νkijτjmμpmn=νkjmτjiμpmn

Властивості антипода

В означенні алгебр Гопфа для антипода Шаблон:Mvar часто ставиться вимога існування Шаблон:Mvar-лінійного оберненого відображення, яке автоматично існує у скінченновимірному випадку, або якщо алгебра Шаблон:Mvar є комутативною, кокомутативною або, більш загально, квазітрикутною.

Взагалі кажучи, Шаблон:Mvar є антигомоморфізмом [1], так Шаблон:Math - гомоморфізм, який буде автоморфізмом, якщо Шаблон:Mvar є оборотним.

Якщо S2=Id, то алгебра Гопфа, як кажуть, є інволютивною (основним прикладом інволютивної алгебри є *-алгебра). Якщо Шаблон:Mvar — скінченновимірна напівпроста алгебра над полем характеристики нуль, що є комутативною або кокомутативною, то вона є інволютивною.

Якщо біалгебра Шаблон:Mvar допускає антипод Шаблон:Mvar, то Шаблон:Mvar є єдиним (довільна біалгебра допускає щонайбільше 1 структуру алгебри Гопфа).[2]

Антипод є аналогом відображення інверсії на групі, яке відображає g у g1. [3]

Підалгебри Гопфа

Підалгебра Шаблон:Mvar алгебри Гопфа Шаблон:Mvar є підалгеброю Гопфа, якщо вона є підкоалгеброю Шаблон:Mvar і антипод Шаблон:Mvar відображає Шаблон:Mvar в Шаблон:Mvar. Іншими словами, підалгебра Гопфа Шаблон:Mvar - це підпростір в алгебрі Гопфа, замкнутий щодо множення, кодобутку й антипода. Теорема Ніколса — Зеллер (Nichols - Zoeller) про вільність стверджує, що якщо Шаблон:Mvar є скінченновимірною, то натуральний [[модуль над кільцем|Шаблон:Mvar-модуль]] Шаблон:Mvar є вільним модулем скінченного рангу, що дає узагальнення теореми Лагранжа для підгруп. Як наслідок цього, підалгебра Гопфа напівпростої скінченновимірної алгебри Гопфа автоматично є напівпростою.

Підалгебра Гопфа Шаблон:Mvar називається правою нормальною підалгеброю алгебри Гопфа Шаблон:Mvar, якщо вона задовольняє умові стабільності, adr(h)(A)A для всіх Шаблон:Mvar з Шаблон:Mvar, де приєднане відображення adr задане як adr(h)(a)=S(h(1))ah(2) для всіх Шаблон:Mvar з Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar з Шаблон:Mvar. Підалгебра Гопфа Шаблон:Mvar є лівою нормальною в Шаблон:Mvar якщо вона інваріантна при лівому приєднаному відображенню ad(h)(k)=h(1)kS(h(2)) для всіх Шаблон:Mvar з Шаблон:Mvar. Обидві умови нормальності є еквівалентними, якщо антипод Шаблон:Mvar є бієктивним. У цьому випадку Шаблон:Mvar називається нормальною підалгеброю Гопфа.

Нормальна підалгебра Гопфа Шаблон:Mvar в Шаблон:Mvar задовольняє умові рівності підмножин: HA+=A+H, де A+ позначає ядро коодиниці Шаблон:Mvar. З цієї умови нормальності випливає, що HA+ — ідеал алгебри Гопфа Шаблон:Mvar (тобто є ідеалом алгебри в ядрі коодиниці, коідеалом коалебри й стійким під дією антипода). Як наслідок, можна визначити факторалгебру Гопфа H/HA+ і епіморфізм HH/A+H, аналогічно відповідним конструкціям нормальних підгруп і факторгруп у теорії груп. [4]

Приклади

Залежить від Кодобуток Коодиниця Антипод Комутативність Кокомутативність Зауваження
Групова алгебра KG групи G Δ(g) = gg для всіх g з G ε(g) = 1 для всіх g із G S(g) = g−1 для всіх g з G тільки коли G є комутативною так
функції f зі скінченної [5] групи в K, KG (з поточковим додаванням і множенням) скінченна група G Δ(f)(x,y) = f(xy) ε(f) = f(1G) S(f)(x) = f(x−1) так тільки якщо G є комутативною
Функції представлення компактних груп Компактна група G Δ(f)(x,y) = f(xy) ε(f) = f(1G) S(f)(x) = f(x−1) так тільки якщо G є комутативною Навпаки, кожна комутативна, інволютивна, редукована алгебра Гопфа над C зі скінченним інтегралом Хаара може бути отримана в такий спосіб (двоїстість Танаки — Крейна).[6]
Регулярні функції на алгебричних групах Δ(f)(x,y) = f(xy) ε(f) = f(1G) S(f)(x) = f(x−1) так тільки якщо G є комутативною Навпаки, кожна комутативна алгебра Гопфа над полем одержується в такий спосіб їхньої групової схеми.[7]
Тензорна алгебра T(V) Векторний простір V Δ(x) = x ⊗ 1 + 1 ⊗ x, x з V, Δ(1) = 1 ⊗ 1 ε(x) = 0 S(x) = −x для всіх x з 'T1(V) (і далі узагальнивши на вищі тензорні степені) Тільки якщо dim(V)=0,1 так Симетрична алгебра і зовнішня алгебра (що є факторалгебрами тензорної алгебри) теж є алгебрами Гопфа із відповідними означеннями
Універсальна обгортуюча алгебра U(g) Алгебра Лі g Δ(x) = x ⊗ 1 + 1 ⊗ x для всіх x з g (це правило можна в єдиний спосіб продовжити на всю U) ε(x) = 0 для всіх x з g (із продовженням на U) S(x) = −x тільки якщо g є комутативною так
Алгебра Свідлера H=K[c, x]/c2 = 1, x2 = 0 і xc = −cx. K — поле характеристика якого не рівна 2 Δ(c) = cc, Δ(x) = cx + x ⊗ 1, Δ(1) = 1 ⊗ 1 ε(c) = 1 і ε(x) = 0 S(c) = c−1 = c і S(x) = −cx ні ні Векторний простір породжений елементами {1, c, x, cx} і має розмірність 4.Це найменший приклад алгебри Гопфа, що не є ні комутативними, ні кокомутативними.
Кільце симетричних функцій[8] в термінах повних однорідних симетричних функцій hk (k ≥ 1):

Δ(hk) = 1 ⊗ hk + h1hk−1 + ... + hk−1h1 + hk ⊗ 1.

ε(hk) = 0 S(hk) = (−1)k ek так так

Когомології груп Лі

Алгебра когомологій групи Лі — алгебра Гопфа: множення задано -добутком, а кодобуток

H*(G)H*(G×G)H*(G)H*(G)

множенням групи G×GG.

Це спостереження було фактично джерелом поняття алгебри Гопфа. Використовуючи цю структуру, Гопф довів структурну теорему для алгебри когомологій груп Лі.

Теорема Гопфа [9] Нехай Шаблон:Mvar — скінченновимірна, суперкомутативна, кокомутативна алгебра Гопфа над полем характеристики 0. Тоді Шаблон:Mvar (як алгебра) є вільною зовнішньою алгеброю з генераторами непарного степеня.

Квантові групи

Всі приклади вище є або комутативними (тобто множення є комутативним) або кокомутативними (тобто Шаблон:Math, де Шаблон:Math — перестановка тензорних множників, задана як Шаблон:Math. Іншими цікавими прикладами алгебр Гопфа — деякі деформації або «квантування» прикладу 4, які не є ні комутативними, ні кокомутативними. Ці алгебри Гопфа часто називають квантовими групами.

Ідея полягає в наступному: звичайна алгебрична група може бути описана в термінах алгебри Гопфа регулярних функцій. Ми можемо тоді думати про деформації цієї алгебри Гопфа як про опис деякої «квантованої» алгебричної групи (хоча вона і не є алгебричною групою). Багато властивостей алгебричних груп, а також конструкції з ними мають свої аналоги для деформованих алгебр Гопфа. Звідси назва «квантова група».

Аналогія з групами

Аксіоми груп можна подати за допомогою тих же діаграм (еквівалентностей, операцій) що й алгебри Гопфа, де Шаблон:Mvar — множина, а не модуль. У цьому випадку:

  • кільце Шаблон:Mvar замінюється множиною з 1 елемента
  • є природна коодиниця (відображення в єдиний елемент)
  • є природний кодобуток (діагональне відображення)
  • одиниця — нейтральний елемент групи
  • множення — множення в групі
  • антипод — обернений елементу в групі.

В цьому сенсі групи можна розглядати як алгебри Гопфа над полем з одного елемента. [10]

Примітки

Шаблон:Reflist

Див. також

Література

  1. Dascalescu, Nastasescu & Raianu (2001), Prop. 4.2.6, p. 153 Шаблон:Webarchive
  2. Dascalescu, Nastasescu & Raianu (2001), Remarks 4.2.3,
  3. Шаблон:Cite web
  4. S. Montgomery, Hopf algebras and their actions on rings, Conf. Board in Math. Sci. vol. 82, A.M.S., 1993. ISBN 0-8218-0738-2
  5. Зі скінченності G випливає природний ізоморфізм KGKG і KGxG. Це використовується для формули кодобутку. Для нескінченних груп G, KGKG є власною підмножиною KGxG.
  6. Шаблон:Citation
  7. Шаблон:Citation, section 2.3
  8. Michiel Hazewinkel, Symmetric Functions, Noncommutative Symmetric Functions, and Quasisymmetric Functions, Acta Applicandae Mathematica, January 2003, Volume 75, Issue 1-3, pp 55–83
  9. Hopf, 1941.
  10. Group = Hopf algebra " Secret Blogging Seminar Шаблон:Webarchive, Group objects and Hopf algebras Шаблон:Webarchive, video of Simon Willerton.