Перетворення Лапласа

Матеріал з testwiki
Версія від 15:30, 3 лютого 2025, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Перетворення Лапла́саінтегральне перетворення, що пов'язує функцію  F(s) комплексної змінної (зображення) з функцією  f(x) дійсної змінної (оригінал). За його допомогою досліджують властивості динамічних систем і розв'язуються диференціальні і інтегральні рівняння.

Однією з особливостей перетворення Лапласа, які зумовили його широке поширення в наукових і інженерних розрахунках, є те, що багатьом співвідношенням і операціям над оригіналами відповідають простіші співвідношення між їхніми зображеннями. Так, згортка двох функцій зводиться в просторі зображень до операції множення, а лінійні диференціальні рівняння стають алгебраїчними.

Означення

Пряме перетворення Лапласа

Перетворенням Лапласа функції дійсної змінної  f(x), називається функція  F(s) комплексної змінної s=σ+iω, така що:

F(s)={f(t)}=0.\limits estf(t)dt.

Права частина цього виразу називається інтегралом Лапласа.

Обернене перетворення Лапласа

Оберненим перетворенням Лапласа функції комплексної змінної  F(s), називається функція  f(x) дійсної змінної, така що:

f(x)=1{F(s)}=12πiσ1iσ1+i\limits esxF(s)ds,

де σ1  — деяке дійсне число. Права частина цього виразу називається інтегралом Бромвіча.

Двостороннє перетворення Лапласа

Шаблон:Докладніше Двостороннє перетворення Лапласа визначається таким чином:

F(s)={f(x)}=+\limits esxf(x)dx.

Дискретне перетворення Лапласа

Розрізняють  D-перетворення і  Z-перетворення.

  •  D-перетворення

Нехай xd(t)=n=0x(nT)δ(tnT) — дискретна функція, тобто значення цієї функції визначені тільки в дискретні моменти часу  nT, де  n — ціле число, а  T — період дискретизації.
Тоді, застосовуючи перетворення Лапласа, одержуємо:
𝒟{xd(t)}=n=0x(nT)esnT

  •  Z-перетворення

Якщо використати наведену заміну змінних:
 z=esT,
одержимо Z-перетворення:
𝒵{xd(t)}=n=0x(nT)zn

Властивості

  • Абсолютна збіжність

Якщо інтеграл Лапласа є абсолютно збіжним при σ=σ0, тобто існує границя

limb0b\limits |f(x)|eσ0xdx=0\limits |f(x)|eσ0xdx,

то він є збіжним абсолютно і рівномірно для σσ0 і F(s)аналітична функція при σσ0 (σ=Res — дійсна частина комплексної змінної s). Точна нижня грань σa множини чисел σ, при яких ця умова виконується, називається абсцисою абсолютної збіжності перетворення Лапласа для функції f(x).

  • Достатні умови існування прямого перетворення Лапласа

Перетворення Лапласа {f(x)} існує в сенсі абсолютної збіжності в наступних випадках:

  1. Випадок σ0: перетворення Лапласа існує, якщо існує інтеграл 0\limits |f(x)|dx
  2. Випадок σ>σa: перетворення Лапласа існує, якщо інтеграл 0x1\limits |f(x)|dx існує для кожного скінченного x1>0 и |f(x)|Keσax для x>x20
  3. Випадок σ>0 або σ>σa (яка із границь більша): перетворення Лапласа існує,якщо існує перетворення Лапласа для функції f(x) (похідна до f(x)) для σ>σa.
  • Достатані умови існування оберненого перетворення Лапласа

1. Якщо F(s)аналітична функція для σσa і має порядок менше −1, то обернене перетворення для неї існує і є неперервним для всіх значень аргумента, причому 1{F(s)}=0 для t0

2. Нехай F(s)=φ[F1(s),F2(s),,Fn(s)], так щоб φ(z1,z2,,zn) аналітична відносно кожного zk і рівна нулю для z1=z2==zn=0, і Fk(s)={fk(x){(σ>σak:k=1,2,,n), тоді обернене перетворення існує і відповідне пряме перетворення має абсцису абсолютної збіжності.

  • Теорема про згортку

Перетворенням Лапласа згортки двох оригіналів є добуток зображень цих оригіналів.

{f(x)*g(x)}={f(x)}{g(x)}
  • Множення зображень

f(x)g(0)+0x\limits f(xτ)g(τ)dτ=1{sF(s)G(s)}

Ліва частина цього виразу називається інтегралом Дюамеля.

  • Диференціювання і інтегрування оригіналу

Для перетворення Лапласа від похідної функції виконується рівність:

{f(x)}=sF(s)f(0+)

Для похідної n-го порядку:

{f(n)(x)}=snF(s)sn1f(0+)f(n1)(0+)

Перетворення Лапласа від інтеграла функції дорівнює:

{0x\limits f(t)dt}=F(s)s
  • Дифренціювання та інтегрування зображення

Обернене перетворення Лапласа від похідної функції дорівнює:

1{F(s)}=xf(x)

Обернене перетворення Лапласа від похідної функції дорівнює:

1{s+\limits F(s)ds}=f(x)x
  • Запізнення оригіналів і зображень. Граничні теореми

Запізнення зображень:

{eaxf(x)}=F(sa)
1{F(sa)}=eaxf(x)

Запізнення оригіналів:

{f(ta)u(ta)}=easF(s)
1{easF(s)}=f(xa)u(xa)

де u(x)Функція Гевісайда.

  • Інші властивості

Лінійність

{af(x)+bg(x)}=aF(s)+bG(s)

Множення на число

{f(ax)}=1aF(sa)

Пряме і обернене перетворення Лапласа деяких функцій

Функція Часова область
x(t)=1{X(s)}
Частотна область
X(s)={x(t)}
Область збіжності
1 ідеальне запізнення δ(tτ)  eτs 
1a одиничний імпульс δ(t)  1   s
2 запізнення n-го порядку з частотним зсувом (tτ)nn!eα(tτ)u(tτ) eτs(s+α)n+1 s>0
2a степенева n-го порядку tnn!u(t) 1sn+1 s>0
2a.1 степенева q-го порядку tqΓ(q+1)u(t) 1sq+1 s>0
2a.2 одинична функція u(t)  1s s>0
2b одинична функція з запізненням u(tτ)  eτss s>0
2c «сходинка швидкості» tu(t)  1s2 s>0
2d n-го порядку з частотним зсувом tnn!eαtu(t) 1(s+α)n+1 s>α
2d.1 експоненційне затухання eαtu(t)  1s+α s>α 
3 експоненційне наближення (1eαt)u(t)  αs(s+α) s>0 
4 синус sin(ωt)u(t)  ωs2+ω2 s>0 
5 косинус cos(ωt)u(t)  ss2+ω2 s>0 
6 гіперболічний синус sinh(αt)u(t)  αs2α2 s>|α| 
7 гіперболічний косинус cosh(αt)u(t)  ss2α2 s>|α| 
8 експоненційно затухаючий
синус
eαtsin(ωt)u(t)  ω(s+α)2+ω2 s>α 
9 експоненційно затухаючий
косинус
eαtcos(ωt)u(t)  s+α(s+α)2+ω2 s>α 
10 корінь n-го порядку tnu(t) s(n+1)/nΓ(1+1n) s>0
11 натуральний логарифм ln(tt0)u(t) t0s [ ln(t0s)+γ ] s>0
12 функція Бесселя
першого роду
порядку n
Jn(ωt)u(t) ωn(s+s2+ω2)ns2+ω2 s>0
(n>1)
13 модифікована функція Бесселя
першого роду
порядку n
In(ωt)u(t) ωn(s+s2ω2)ns2ω2 s>|ω|
14 функція Бесселя
другого роду
нульового порядку
Y0(αt)u(t)    
15 модифікована функція Бесселя
другого роду,
нульового порядку
K0(αt)u(t)    
16 функція помилок erf(t)u(t) es2/4erfc(s/2)s s>0
Примітки до таблиці:

Застосування перетворення Лапласа

Перетворення Лапласа широко використовується в математиці, фізиці і техніці.

Джерела

  • Шаблон:Ляшко.Ємельянов.Боярчук.Математичний аналіз.ч2
  • Шаблон:Грищенко.ТФКЗ
  • Ван-дер Поль Б., Бремер Х. Операционное исчисление на основе двустороннего преобразования Лапласа.-М., ИЛ, 1952
  • Диткин В. А., Прудников А. П. Интегральные преобразования и операционное исчисление.- М, Физматгиз, 1961
  • Диткин В. А., Прудников А. П. Интегральные преобразования и операционное исчисление.- М, Физматгиз, 1974.-542 с.
  • Карслоу Х., Егер Д. Операционные методы в прикладной математике.-М., ИЛ, 1948
  • Кожевников Н. И., Краснощекова Т. И., Шишкин Н. Е. Ряды и интегралы Фурье. Теория поля. Аналитические и специальные функции. Преобразования Лапласа.-М., Наука, 1964
  • Краснов М. Л., Макаренко Г. И. Операционное исчисление. Устойчивость движения.-М., Наука, 1964.-103 с.
  • Микусинский Я. Операторное исчисление.-М., ИЛ, 1956
  • Романовский П. И. Ряды Фурье. Теория поля. Аналитические и специальные функции. Преобразования Лапласа.-М., Наука, 1980.-336 с.

Інтернет-ресурси

Див. також