Перетворення Мелліна

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Перетворення Меллінаінтегральне перетворення, яке можна розглядати як мультиплікативну версію двостороннього перетворення Лапласа. Це інтегральне перетворення тісно пов'язане з теорією рядів Діріхле і часто використовується в теорії чисел і в теорії асимптотичних розкладів. Перетворення Мелліна тісно пов'язане з перетворенням Лапласа і перетворенням Фур'є, а також теорією гамма-функцій і теорією суміжних спеціальних функцій.

Перетворення названо на честь фінського математика Ялмара Мелліна.

Визначення

Пряме перетворення Мелліна задається формулою:

{f}(s)=φ(s)=0xs1f(x)dx.

Обернене перетворення — формулою:

{1φ}(x)=f(x)=12πicic+ixsφ(s)ds.

Передбачається, що інтегрування відбувається в комплексній площині. Умови, при яких можна робити перетворення, збігаються з умовами теореми оберненого перетворення Мелліна.

Зв'язок з іншими перетвореннями

Двосторонній інтеграл Лапласа може бути виражений через перетворення Мелліна:

{f}(s)={f(lnx)}(s).

І навпаки: перетворення Мелліна виражається через двостороннє перетворення Лапласа формулою:

{f}(s)={f(ex)}(s).

Перетворення Фур'є може бути виражено через перетворення Мелліна формулою:

{f}(s)={f}(is)={f(lnx)}(is).

Навпаки:

{f}(s)={f(ex)}(s)={f(ex)}(is).

Перетворення Мелліна також пов'язує інтерполяційні формули Ньютона або біноміальні перетворення з твірною функцією послідовності за допомогою циклу Пуассона — Мелліна — Ньютона.

Приклади

Інтеграл Каена — Мелліна

Якщо:

  • c>0,
  • (y)>0,
  • ys де функція визначена за допомогою головної гілки логарифму,

то [1]

ey=12πicic+iΓ(s)ysds,
де
Γ(s)гамма-функція.

Названий на честь Ялмара Мелліна і французького математика Ежена Каена.

Перетворення Мелліна для просторів Лебега

В гільбертовому просторі перетворення Мелліна можна задати трохи інакше. Для простору L2(0,) будь-яка фундаментальна смуга включає в себе 12+i. У зв'язку з цим можна задати лінійний оператор ~ як:

~:L2(0,)L2(,),{~f}(s):=12π0x12+isf(x)dx.

Тобто:

{~f}(s):=12π{f}(12is).

Зазвичай цей оператор позначається і називається перетворенням Мелліна, але тут і надалі ми будемо використовувати позначення ~.

Теорема про обернене перетворення Мелліна показує, що

~1:L2(,)L2(0,),{~1φ}(x)=12πx12isφ(s)ds.

Крім того, цей оператор є ізометричним, тобто

~fL2(,)=fL2(0,) для fL2(0,).

Це пояснює коефіцієнт 12π

Зв'язок з теорією ймовірностей

У теорії ймовірностей перетворення Мелліна є важливим інструментом для вивчення розподілу випадкових величин

Якщо:

  • D={s:a(s)b},
  • a0b,
  • X — випадкова величина,
  • X+=max{X,0},
  • X=max{X,0},

то перетворення Мелліна задається як:

X(s)=0xsdFX+(x)+i0xsdFX(x),
де iуявна одиниця.

Перетворення Мелліна X(it) випадкової величини X однозначно визначає її функцію розподілу Fx.

Застосування

Перетворення Мелліна є важливим для інформаційних технологій, особливо для розпізнавання образів.

Таблиця перетворень Мелліна

f(t)|t>0 F(s) S(s)
eat asΓ(s) {s}>0
u(ta)tb as+bs+b {s}<{b}
u(at)tb as+bs+b {s}<{b}
[u(ta)u(t)]tb as+bs+b {s}>{b}
11+t πsin(πs) 0<{s}<1
1(1+t)b Γ(s)Γ(bs)Γ(b) 0<{s}<{b}
11t πcot(πs) 0<{s}<1
11+t2 π2sin(πs2)
u(1t)(1t)z1 Γ(s)Γ(z)Γ(s+z) {s}>0
u(t1)(t1)w Γ(ws)Γ(1w)Γ(1s) {s}<{w}
sin(t) Γ(s)sin(πs2) 1<{s}<1
cos(t) Γ(s)cos(πs2) 0<{s}<1
u(t1)sin(zln(t)) zs2+z2 {s}<|{z}|
u(1t)sin(zln(t)) zs2+z2 {s}>|{z}|
[u(t)u(ta)]ln(at) ass2 {s}>0
ln(t+1) πssin(πs) 1<{s}<0
u(bt)ln(bt) bss[Ψ(s+1)+lnγb] {s}>0
ln(t+1)t π(1s)sin(πs) 1<{s}<0
ln|1+t1t| πstan(πs) 1<{s}<1
1et1 Γ(s)ζ(s) {s}>1
1te1t Γ(1s) <{s}<1
ex2 12Γ(s2) 0<{s}<1
eibt bsΓ(s)eiπs2 0<{s}<1
δ(ta) as1 𝒞
n=1δ(tan) as1ζ(1s) {s}<0
tb δ(b+s)
де:

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

  1. Шаблон:Стаття (See notes therein for further references to Cahen's and Mellin's work, including Cahen's thesis.)