p-адичний аналіз

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
3-адичні цілі числа з вибраними відповідними символами на їхній дуальній групі Понтрягіна

Шаблон:Mvar-Адичний аналіз — розділ теорії чисел, який займається математичним аналізом функцій [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адичних чисел]].

Теорія комплекснозначних числових функцій на Шаблон:Mvar-адичних числах є частиною теорії локально компактних груп. Зазвичай під Шаблон:Mvar-адичним аналізом розуміють теорію Шаблон:Mvar-адичнозначних функцій на цікавих просторах.

Застосовують Шаблон:Mvar-адичний аналіз переважно в теорії чисел, де він відіграє значну роль у діофантовій геометрії та діофантовій апроксимації. Деякі застосування вимагали розробки Шаблон:Mvar-адичного функціонального аналізу та спектральної теорії. Багато в чому Шаблон:Mvar-адичний аналіз є менш витонченим, ніж класичний аналіз, оскільки ультраметрична нерівність означає, наприклад, що збіжність нескінченних рядів Шаблон:Mvar-адичних чисел значно простіша. Топологічні векторні простори над Шаблон:Mvar-адичними полями демонструють відмінні риси; наприклад, аспекти, що стосуються опуклості та теореми Гана — Банаха, відрізняються.

Важливі результати

Теорема Островського

Теорема Островського, яку сформулював Олександр Островський (1916), стверджує, що кожне нетривіальне абсолютне значення раціональних чисел Q еквівалентне або звичайному дійсному абсолютному значенню, або [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адичному]] абсолютному значенню.[1]

Теорема Малера

Теорема Малера, яку сформулював Курт Малер[2], виражає неперервні Шаблон:Mvar-адичні функції через многочлени.

У будь-якому полі характеристики 0 можна отримати такий результат. Нехай

(Δf)(x)=f(x+1)f(x)

- це оператор прямої різниці. Тоді для поліноміальних функцій f маємо ряд Ньютона:

f(x)=k=0(Δkf)(0)(xk),

де

(xk)=x(x1)(x2)(xk+1)k!

є k-м поліномом біноміального коефіцієнта.

Над полем дійсних чисел припущення про те, що функція f є многочленом, можна послабити, але його не можна послабити аж до простої неперервності.

Малер довів такий результат:

Теорема Малера: якщо f — неперервна [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адична]] функція на Шаблон:Mvar-адичних цілих числах, то виконується та сама тотожність.

Лема Гензеля

Лема Гензеля, також відома як лема Гензеля про підняття, названа на честь Курта Гензеля, є результатом модульної арифметики, який стверджує, що, якщо поліноміальне рівняння має простий корінь за модулем простого числа Шаблон:Math, то цей корінь відповідає унікальному кореню того самого рівняння за модулем будь-якого більшого степеня Шаблон:Math, який можна знайти ітераційним Шаблон:Нп розв'язку за модулем послідовних степенів Шаблон:Math. Загальніше, його використовують як загальну назву для аналогів для повних комутативних кілець (зокрема, [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адичних полів]]) методу Ньютона для розв'язування рівнянь. Оскільки Шаблон:Mvar-адичний аналіз певною мірою простіший від дійсночисельного аналізу, існують відносно прості критерії, що гарантують корінь многочлена.

Для формулювання результату, нехай f(x) — многочлен із цілими (або Шаблон:Mvar-адичними цілими) коефіцієнтами, і нехай m, k — натуральні числа, такі що mk. Якщо r таке ціле число, що

f(r)0(modpk) і f(r)≢0(modp)

то існує таке ціле s, що

f(s)0(modpk+m) і rs(modpk).

Крім того, це s є унікальним за модулем pk +m і може бути обчислене явно як

s=r+tpk де t=f(r)pk(f(r)1).

Застосування

Шаблон:Mvar-Адична квантова механіка

Шаблон:Mvar-Адична квантова механіка — це відносно новий підхід до розуміння природи фундаментальної фізики. Це застосування Шаблон:Mvar-адичного аналізу до квантової механіки. Існують сотні наукових статей із цієї теми[3][4], зокрема й у міжнародних журналах.

Є два основних підходи до предмету.[5][6] Перший розглядає частинки в Шаблон:Mvar-адичній потенціальній ямі, і метою є пошук розв'язків із плавно змінними комплекснозначними хвильовими функціями. Тут розв'язки достатньо наочні. Другий розглядає частинки в Шаблон:Mvar-адичних потенціальних ямах, і мета полягає в тому, щоб знайти Шаблон:Mvar-адичнозначні хвильові функції. У цьому випадку фізична інтерпретація складніша.[7]

Локально–глобальний принцип

Локально-глобальний принцип Гельмута Гассе, також відомий як принцип Гассе, полягає в тому, що можна знайти цілочисельний розв'язок рівняння, використовуючи китайську теорему про остачі, щоб об'єднати розв'язки за модулем степенів кожного відмінного простого числа. Для цього досліджується рівняння в поповненнях раціональних чисел: дійсних числах і [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адичних числах]]. Формальніша версія принципу Гассе стверджує, що певні типи рівнянь мають раціональний розв'язок тоді й лише тоді, коли вони мають розв'язок у дійсних числах і в Шаблон:Mvar-адичних числах для кожного простого Шаблон:Mvar.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Шаблон:Математичний аналіз Шаблон:Quantity

  1. Шаблон:Cite book for some prime Шаблон:Mvar or for Шаблон:Math. }}
  2. Шаблон:Citation
  3. V. S. Vladimirov, I.V. Volovich, and E.I. Zelenov P-adic Analysis and Mathematical Physics, (World Scientific, Singapore 1994)
  4. L. Brekke and P. G. O. Freund, P-adic numbers in physics, Phys. Rep. 233, 1-66(1993)
  5. Шаблон:Cite arXiv
  6. Шаблон:Cite journal
  7. Шаблон:Cite book