Теорема Гана — Банаха

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Гана-Банаха — один із ключових результатів функціонального аналізу, що стверджує, що довільний обмежений функціонал, визначений на деякому підпросторі векторного простору можна продовжити на весь векторний простір.

Формулювання

Для векторного простору X над полем дійсних чисел функція f:X називається сублінійною, якщо виконуються наступні умови:

f(γx)=γf(x)  для довільних γ+ та x ∈ X,
f(x+y)f(x)+f(y)  для довільних xy ∈ X.

Загальне твердження теореми можна подати так: Якщо p:X є сублінійною функцією, і φ:Y є лінійним функціоналом на лінійному підпросторі Y простору X і також виконується нерівність:

φ(x)p(x)xY

тоді існує продовження ψ:X для φ на весь простір X, i.e., тобто існує функціонал ψ такий, що

ψ(x)=φ(x)xY

і

ψ(x)p(x)xX.

Доведення

Спершу доведемо, що існує продовження в одному напрямку. Нехай zXY. Розглянемо лінійний простір виду:

Yz{y+az, yY, a}.

Продовження φ на Yz запишемо:

ψ(y+az)φ(y)+aψ(z),

де ψ(z) — дійсне число, яке необхідно визначити.

Для довільних y1,y2Y і a,b>0 виконується:

φ(ay1+by2)=aφ(y1)+bφ(y2)=(a+b)φ(aa+by1+ba+by2)
(a+b)p(aa+by1+ba+by2)=
(a+b)p(aa+b(y1bz)+ba+b(y2+az))
ap(y1bz)+bp(y2+az).

Звідси

a(φ(y1)p(y1bz))b(φ(y2)+p(y2+az))

Як наслідок

1b(p(y1bz)+φ(y1))1a(p(y2+az)φ(y2)) y1,y2Y,a,b>0.

Визначимо c так:

supa>0,yY{1b[p(ybz)+φ(y)]}cinfa>0,yY{1a[p(y+az)φ(y)]}.

Виконується рівність

acp(y+az)f(y) yY, a.

Визначимо

ψ(z)=c.

Для всіх yY і довільних a справджується нерівність:

ψ(y+az)=φ(y)+acp(y+az),

тому

ψ(x)p(x) xYz.

Для завершення доведення використовується лема Цорна. Нехай E є множиною усіх можливих продовжень, що задовольняють умови теореми. Дана множина є частково впорядкована за включенням областей визначення і кожна лінійно впорядкована підмножина має супремум (об'єднання областей визначення). Тому за лемою Цорна дана множина має максимальний елемент. Цей елемент рівний всьому простору, адже в іншому випадку можна здійснити дальше продовження, скориставшись щойно визначеною конструкцією.

Наслідки

  • Якщо X є нормованим простором, M є його підпростором і x*M* є деяким функціоналом на M, тоді існує y*X* такий, що:
y*|M=x* і також x*=y*.
  • Для довільних двох різних точок лінійного простору існує лінійний функціонал, що приймає різні значення в цих точках.

Джерела

  • Шаблон:Колмогоров.Фомин
  • Michael Reed and Barry Simon, Methods of Modern Mathematical Physics, Vol. 1, Functional Analysis, Section III.3. Academic Press, San Diego, 1980. ISBN 0-12-585050-6.
  • Rudin, Walter (1991), Functional Analysis (2nd ed.), McGraw-Hill Science/Engineering/Math, ISBN 978-0-07-054236-5
  • Haim Brezis, Functional Analysis, Sobolev Spaces and Partial Differential Equations, Springer, ISBN 0387709134

Шаблон:Функційний аналіз