p-адичний аналіз

Шаблон:Mvar-Адичний аналіз — розділ теорії чисел, який займається математичним аналізом функцій [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адичних чисел]].
Теорія комплекснозначних числових функцій на Шаблон:Mvar-адичних числах є частиною теорії локально компактних груп. Зазвичай під Шаблон:Mvar-адичним аналізом розуміють теорію Шаблон:Mvar-адичнозначних функцій на цікавих просторах.
Застосовують Шаблон:Mvar-адичний аналіз переважно в теорії чисел, де він відіграє значну роль у діофантовій геометрії та діофантовій апроксимації. Деякі застосування вимагали розробки Шаблон:Mvar-адичного функціонального аналізу та спектральної теорії. Багато в чому Шаблон:Mvar-адичний аналіз є менш витонченим, ніж класичний аналіз, оскільки ультраметрична нерівність означає, наприклад, що збіжність нескінченних рядів Шаблон:Mvar-адичних чисел значно простіша. Топологічні векторні простори над Шаблон:Mvar-адичними полями демонструють відмінні риси; наприклад, аспекти, що стосуються опуклості та теореми Гана — Банаха, відрізняються.
Важливі результати
Теорема Островського
Теорема Островського, яку сформулював Олександр Островський (1916), стверджує, що кожне нетривіальне абсолютне значення раціональних чисел Q еквівалентне або звичайному дійсному абсолютному значенню, або [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адичному]] абсолютному значенню.[1]
Теорема Малера
Теорема Малера, яку сформулював Курт Малер[2], виражає неперервні Шаблон:Mvar-адичні функції через многочлени.
У будь-якому полі характеристики 0 можна отримати такий результат. Нехай
- це оператор прямої різниці. Тоді для поліноміальних функцій f маємо ряд Ньютона:
де
є k-м поліномом біноміального коефіцієнта.
Над полем дійсних чисел припущення про те, що функція f є многочленом, можна послабити, але його не можна послабити аж до простої неперервності.
Малер довів такий результат:
Теорема Малера: якщо f — неперервна [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адична]] функція на Шаблон:Mvar-адичних цілих числах, то виконується та сама тотожність.
Лема Гензеля
Лема Гензеля, також відома як лема Гензеля про підняття, названа на честь Курта Гензеля, є результатом модульної арифметики, який стверджує, що, якщо поліноміальне рівняння має простий корінь за модулем простого числа Шаблон:Math, то цей корінь відповідає унікальному кореню того самого рівняння за модулем будь-якого більшого степеня Шаблон:Math, який можна знайти ітераційним Шаблон:Нп розв'язку за модулем послідовних степенів Шаблон:Math. Загальніше, його використовують як загальну назву для аналогів для повних комутативних кілець (зокрема, [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адичних полів]]) методу Ньютона для розв'язування рівнянь. Оскільки Шаблон:Mvar-адичний аналіз певною мірою простіший від дійсночисельного аналізу, існують відносно прості критерії, що гарантують корінь многочлена.
Для формулювання результату, нехай — многочлен із цілими (або Шаблон:Mvar-адичними цілими) коефіцієнтами, і нехай m, k — натуральні числа, такі що m ≤ k. Якщо r таке ціле число, що
- і
то існує таке ціле s, що
- і
Крім того, це s є унікальним за модулем pk +m і може бути обчислене явно як
- де
Застосування
Шаблон:Mvar-Адична квантова механіка
Шаблон:Mvar-Адична квантова механіка — це відносно новий підхід до розуміння природи фундаментальної фізики. Це застосування Шаблон:Mvar-адичного аналізу до квантової механіки. Існують сотні наукових статей із цієї теми[3][4], зокрема й у міжнародних журналах.
Є два основних підходи до предмету.[5][6] Перший розглядає частинки в Шаблон:Mvar-адичній потенціальній ямі, і метою є пошук розв'язків із плавно змінними комплекснозначними хвильовими функціями. Тут розв'язки достатньо наочні. Другий розглядає частинки в Шаблон:Mvar-адичних потенціальних ямах, і мета полягає в тому, щоб знайти Шаблон:Mvar-адичнозначні хвильові функції. У цьому випадку фізична інтерпретація складніша.[7]
Локально–глобальний принцип
Локально-глобальний принцип Гельмута Гассе, також відомий як принцип Гассе, полягає в тому, що можна знайти цілочисельний розв'язок рівняння, використовуючи китайську теорему про остачі, щоб об'єднати розв'язки за модулем степенів кожного відмінного простого числа. Для цього досліджується рівняння в поповненнях раціональних чисел: дійсних числах і [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адичних числах]]. Формальніша версія принципу Гассе стверджує, що певні типи рівнянь мають раціональний розв'язок тоді й лише тоді, коли вони мають розв'язок у дійсних числах і в Шаблон:Mvar-адичних числах для кожного простого Шаблон:Mvar.
Див. також
- [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адичне число]]
- Локально компактний простір
- Аналіз функцій дійсної змінної
- Комплексний аналіз
- Гармонічний аналіз
Примітки
Література
- Шаблон:Cite book
- Шаблон:Cite book
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Cite journal (preprint)
- A course in p-adic analysis, Alain Robert, Springer, 2000, Шаблон:ISBN
- Ultrametric Calculus: An Introduction to P-Adic Analysis, W. H. Schikhof, Cambridge University Press, 2007, Шаблон:ISBN
- P-adic Differential Equations, Kiran S. Kedlaya, Cambridge University Press, 2010, Шаблон:ISBN
Шаблон:Математичний аналіз Шаблон:Quantity
- ↑ Шаблон:Cite book for some prime Шаблон:Mvar or for Шаблон:Math. }}
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ V. S. Vladimirov, I.V. Volovich, and E.I. Zelenov P-adic Analysis and Mathematical Physics, (World Scientific, Singapore 1994)
- ↑ L. Brekke and P. G. O. Freund, P-adic numbers in physics, Phys. Rep. 233, 1-66(1993)
- ↑ Шаблон:Cite arXiv
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑ Шаблон:Cite book