Теорема Круля — Акідзукі

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В комутативній алгебрі теорема Круля — Акідзукі стверджує: нехай A є одновимірним редукованим нетеровим кільцем (комутативним з одиницею), K його повним кільцем часток. Якщо L є скінченним розширенням K і є редукованим кільцем то будь-яке підкільце BL, що містить A є нетеровим кільцем розмірності 0 або 1. Якщо також в L як K-модулі є скінченна породжуюча множина, що містить 1 і для деякого елемента xi з цієї множини L=aiKL, де L' — підмодуль породжений іншими елементами породжуючої множини, то для кожного ненульового ідеала I в кільці B, B/I є модулем скінченної довжини над A. Остання умова зокрема виконується якщо L є вільним K-модулем базис якого містить 1.

Важливим частковим випадком є коли A є нетеровою областю цілісності, K її полем часток, а Lскінченним розширенням полів. Тоді B має розмірність 0 тоді і тільки тоді коли воно є полем.

Наслідком теореми є те, що ціле замикання кільця Дедекінда A у скінченному розширенні його поля часток теж є кільцем Дедекінда.

Доведення

Теорему можна звести до випадку L=K. Нехай 1=x1,x2,,xn — скінченна породжуюча множина L як K-модуля, яка задовольняє додаткову умову теореми, якщо це можливо. Добуток неодиничних елементів цієї множини матиме вигляд xixj=k=1ndkpijkxk де всі dk,pijkA і pijk не будуть дільниками нуля. Позначивши p добуток pijk то в породжуючій множині всі елементи xi можна замінити на pxi. Тоді в записі добутків через суму всі коефіцієнти будуть належати A. Також при заміні додаткові умови теореми виконуються.

При вказаному виборі породжуючої множини A-підмодуль A=i=1nxiA і B-підмодуль B=i=1nxiB будуть підкільцями L і скінченними розширеннями кілець A і B відповідно. Оскільки L є редукованим кільцем такими ж є і A' і B' .

Також L є повним кільцем часток для A' . Дійсно кожен елемент L можна записати як частку елемента A' і не дільника нуля з A. Тож L є локалізацією кільця A' . Також кожен не дільник нуля з A' є оборотним елементом елемент L, що і доводить твердження.

Як скінченне (а тому і ціле) розширення A кільце A' є нетерівським розмірності 1. Також B буде нетеровим тоді і лише тоді коли таким буде B' і розмірності збігаються.

Якщо породжувальні елементи задовольняють вказану в твердженні умову, то з того, що для довільного ненульового ідеала I кільця B' фактор-кільце B' /I є A' -модулем скінченної довжини, таке ж твердження випливає для A і B. Дійсно нехай I — ненульовий підмодуль B і Jk — деяка спадна чи зростаюча послідовність A-підмодулів кільця B/I. За умовою для деякого елемента xiвсі елементи виду xiI не можна записати як лінійну комбінацію інших породжувальних елементів. Далі елементи виду j=1nxjI утворюють ідеал I' у B' перетин якого з xiB є рівним xiI. Фактор-кільце за цим ідеалом є рівне j=1nxjB/I і знову ж елементи xiB/I не є лінійними комбінаціями інших елементів породжуючої множини. Також j=1nxjJk будуть A' -підмодулями кільця B' /I' . До того ж всі ці модулі різні, бо всі xiJk є різними і ці елементи не виражаються лінійно через інші породжувальні. Звідси B' /I' не має скінченної довжини як A' -модуль, що призводить до суперечності.

Отож достатньо довести теорему коли L=K. Кільце L є очевидно редукованим. До того ж у цьому випадку розмірність є рівною 0 тоді і лише тоді коли B=K. Доведення зводиться до випадку коли A є областю цілісності. Нехай 𝔭i є мінімальними простими ідеалами кільця A. Оскільки A є нетеровим їх є скінченна кількість. Нехай Ki позначають поля часток A/𝔭i і Ii — ядра відображень BKKi. Тоді:

A/𝔭iB/IiKi.

Якщо твердження теореми виконується коли A є областю цілісності, то всі B/Ii є нетеровими областями і розмірність B/Ii є рівною 0 у випадку B/Ii=Ki і 1 в іншому випадку. Звідси очевидно, що і розмірність B є рівною 0 або 1, до того ж нулю лише тоді коли B = K. Оскільки Ji=0 то кільце є нетеровим.

Отож доведення зрештою звелося до випадку коли A є областю цілісності. Нехай 0IB є ідеалом і a ненульовий елемент у IA. Нехай In=anBA+aA. Ці ідеали утворюють спадну послідовність у артиновому кільці A/aA і тому існує ціле число l таке, що In=Il для всіх nl.

Далі доведемо

alBal+1B+A.

Твердження достатньо довести для всіх максимальних ідеалів кільця, тож можна вважати A локальним кільцем з максимальним ідеалом 𝔪. Якщо a є оборотним елементом, то твердження очевидне, тож нехай a належить максимальному ідеалу.

Якщо x = b/c є ненульовим елементом у B то з того, що A є нетеровим локальним кільцем розмірності 1 випливає, що cA є 𝔪-примарним ідеалом і тому існує n для якого 𝔪n+1cAx1A, зокрема an+1xR. Тому an+1xan+1BIn+2. Звідси,

anxan+1B+A.

Нехай тепер n є мінімальним цілим числом nl для якого виконується останнє твердження. Якщо n>l то:

anx(an+1B+A)anA=an+1B+anBAan+1B+an+1BA+aA=In+1.

Але звідси твердження також виконується для n1, що суперечить мінімальності. Тому n=l і це доводить твердження.

Тепер маємо:

B/aBalB/al+1B(al+1B+A)/al+1BA/al+1BA.

Тому B/aB і звідси також I/aB є A-модулем скінченної довжини. Оскільки довжина I/aB як B-модуля є не більшою, ніж його довжина як A-модуля, то ця довжина є скінченною, а тому цей модуль і також I є скінченнопородженим. Тому B є нетерівським. Окрім того B/aB має скінченну довжину як B-модуль, а тому є артіновим кільцем, тобто має розмірність 0. Звідси B має розмірність 1.

Див. також

Література

Шаблон:Ізольована стаття