Цілозамкнута область

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Алгебричні структури В комутативній алгебрі, цілозамкнутою областю A називається область цілісності яка є рівною цілому замиканню її поля часток.

Приклади

Багато важливих областей цілісності є цілозамкнутими:

Властивості

  • Нехай A — цілозамкнута область. Для довільної мультиплікативної системи SA локалізація S1A є цілозамкнутою областю.
Ототожнимо S1A з підкільцем {a/s|sS} поля часток Q. Припустимо, що rQ є цілим над S1A, тобто rm+c1rm1++cm=0 де ci=ai/s(тут aiA,sS; очевидно, для всіх ci можна вибрати спільний знаменник). Тоді(sr)m+a1(sr)m1+sa2(sr)m2++sm1am=0, звідки srA i r=sr/sS1A.
  • Для область цілісності A наступні умови є еквівалентними:
  1. A є цілозамкнутою;
  2. Ap (локалізація A за простим ідеалом p) є цілозамкнутою для кожного простого ідеалу p;
  3. Am є цілозамкнутою для кожного максимального ідеалу m.
Те що локалізації за максимальними і простими ідеалами є областями цілісності є наслідком попередньої властивості. Залишається лише довести, що якщо всі локалізації A за максимальними ідеалами є цілозамкнутими, то і A є цілозамкнутою.
Нехай елемент rQ є цілим над A. Тоді він є цілим над всіма Am для всіх максимальних ідеалів, звідки rmMaxspecAAm. Тож залишається довести, що для довільної області цілісності A=mMaxspecAAm.
Нехай rmMaxspecAAm. Покладемо I={aA|arA}. Ця множина є ідеалом в A і для кожного максимального ідеала m в кільці A I⊄m, оскільки rAm може бути записаним як r=b/a де aAm,bA, звідки aIm. Тому, I=A, отже, 1I i r=1rA.
  • Натомість цілозамкнутість може не зберігатися при переході до факторкільця, наприклад кільце Z[t]/(t2+4) не є цілозамкнутим.
  • Область цілісності є цілозамкнутою якщо і тільки якщо вона рівна перетину всіх кілець нормування, що містять її[1].
  • Нехай A — цілозамкнута область з полем часток Q і нехай L — скінченне розширення поля Q. Тоді елемент xL є цілим над A, якщо і тільки якщо його мінімальний многочлен над Q має коефіцієнти у полі A.[2] Звідси випливає зокрема, що цілий елемент над цілозамкнутою областю A має мінімальний многочлен над A. Це твердження є сильнішим, ніж те, що будь-яка цілий елемент є коренем многочлена зі старшим коефіцієнтом рівним 1 і може бути неправильним без вимоги цілозамкнутості (наприклад для кільця A=[5].): Розглянемо розширення LL, таке що μa(x)=i=1m(xai) для деяких aiL. Оскільки μa(x) є незвідним, Q(ai)Q(a) i цей ізоморфізм є тотожним на Q. Отже, кожен елемент ai є також цілим над A. Але коефіцієнти μa(x) є многочленами від ai з цілими коефіцієнтами (елементарними симетричними многочленами), отже, вони також цілі над A. Оскільки A є цілозамкнутою областю, то всі ці коефіцієнти належать A.
  • Для цілозамкнутої області A з полем часток Q справедливою є версія леми Гауса: нехай fA[x] — многочлен, старший коефіцієнт якого рівний 1. Нехай також f=gh де f,gQ[x] і старший коефіцієнт g рівний 1. Тоді gA[x].
Достатньо довести це твердження для незвідного g. Розглянемо будь-який його корінь a в деякому розширенні поля Q. Оскільки f(a)=0 , то a є цілим над A. Але g(x)=μa(x) (оскільки g є незвідним), отже, згідно попередньої властивості, gA[x].
Нехай fQ(x)=Frac(A[x]) є цілим елементом над A[x]. Тоді він очевидно є також цілим над Q[x]. Але Q[x] є кільцем головних ідеалів і тому цілозамкнутим. Тож fQ[x]. Залишається довести, що для цілозамкнутої області A кільце A[x] є цілозамкнутим у Q[x].
Припустимо, що fQ[x] є цілим елементом над A[x] тобто fn+an1(x)fn1++a1(x)f+a0(x)=0, для деяких ai(x)A[x]. Нехай mціле число більше, ніж степінь f і всі степені ai. Позначимо f1(x)=f(x)xm. Якщо позначити q(t)=tn+an1(x)tn1++a1(x)t+a0(x), то f1 є коренем многочлена q1(t)=q(t+tm). Зауважимо що q1(t)=tn+bn1(x)tn1++b1(x)t+b0(x) і b0(x)=q(xm) має старший коефіцієнт рівний 1. Оскільки (f1)(f1n1+bn1(t)f1n2++b1(x))=b0(x) і f1 і b0 мають старші коефіцієнти 1, то з леми Гауса отримуємо, що коефіцієнти многочлена f1 належать A і теж саме є правильним для многочлена f(x)=f1(x)+xm, що завершує доведення.
(i) G є групою A-автоморфізмів кільця S.
(ii) Прості ідеали P' and P'' кільця S лежать над спільним простим ідеалом P' кільця R (тобто PA=PA=P) тоді і тільки тоді, коли існує σG:σ(P)=P.
  • Теорема про спуск. Нехай A цілозамкнута область і S — область цілісності, що є цілим розширенням A. Нехай P1P2Pn — спадна послідовність простих ідеалів кільця A і P'1 — простий ідеал кільця S, для якого P'1A=P1. Тоді існує спадна послідовність P1P2Pn простих ідеалів кільця S, для яких PiA=Pi.
  • Нехай A — цілозамкнута область з полем часток Q і L — скінченне сепарабельне розширення поля Q. Нехай S є цілим замиканням області A в полі L. Тоді існує базис{e1,e2,...,en} поля L над Q, для якого Si=1nAei. Якщо A є кільцем головних ідеалів, то можна вибрати такий базис щоб в цій формулі виконувалася рівність.

Нетерова цілозамкнута область

Нехай A є нетеровою областю цілісності. Тоді A є цілозамкнутою, якщо і тільки якщо виконуються умови:

Для нетерової локальної області A розмірності один, тоді еквівалентними є твердження:

Нетерова область цілісності є кільцем Круля тоді і тільки тоді, коли вона є цілозамкнутою.

Нехай A — нетерова цілозамкнута область з полем часток Q і L — скінченне сепарабельне розширення поля Q. Ціле замиканням області A в полі L є кільцем Нетер.

Якщо A — нетерова цілозамкнута область, а S — нетерова область, що є скінченним розширенням кільця A, то для довільного простого ідеала 𝔭 кільця A, якщо 𝔅 — мінімальний простий ідеал кільця S, що містить 𝔭 тоді 𝔅A=𝔭. Зокрема для цього випадку теорема спуску виконується без додаткових умов.

Нехай A — нетерова цілозамкнута область, а S — нетерова область, що є скінченним розширенням кільця A. Тоді для довільного ідеала 𝔅 кільця S виконується рівність ht(𝔅A)=ht(𝔅), де ht позначає висоту ідеала.

Нормальні кільця

Нормальним кільцем називається кільце, для якого всі локалізації за простими ідеалами є цілозамкнутими областями. Таке кільце є редукованим, тобто не містить нільпотентних елементів крім 0,[3]. Якщо A є нетеровим кільцем, для якого всі локалізації за максимальними ідеалами є областями цілісності, то A є скінченним добутком областей цілісності.[4] Зокрема, якщо A є нетеровим нормальним кільцем, то воно є скінченним добутком цілозамкнутих областей.[5] Навпаки, скінченний добуток цілозамкнутих областей є нормальним кільцем.

Нехай A — нетерове кільце. Критерій Серра стверджує, що A є нормальним, якщо і тільки якщо воно задовольняє такі умови: для будь-якого простого ідеала 𝔭,

Цілком цілозамкнуті області

Нехай A — область і K її поле часток. Елемент xK називається майже цілим над A якщо підкільце A[x] кільця K породжене A і x є дробовим ідеалом кільця A; тобто, якщо існує d0, для якого dxnA для всіх n0. Область A називається цілком цілозамкнутою якщо всі майже цілі елементи поля K належать A. Цілком цілозамкнута область є цілозамкнутою. Навпаки, нетерова цілозамкнута область є цілком цілозамкнутою.

Припустимо, що область A є цілком цілозамкнутою. Тоді кільце формальних степеневих рядів A[[X]] є цілком цілозамкнутим. Аналог цього твердження для цілозамкнутих областей є невірним: якщо R є кільцем нормування висоти не менше 2 (це кільце є цілозамкнутим), то R[[X]] не є цілозамкнутим[7] Нехай L — розширення поля K. Тоді ціле замикання кільця A в L є цілком цілозамкнутим.

Область цілісності є цілком цілозамкнутою, якщо і тільки якщо моноїд дивізорів A є групою.[8]

Локалізація цілком цілозамкнутого кільця може не бути цілком цілозамкнутою.

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Література

  1. Robert B. Ash, A Course In Commutative Algebra. Ch 3 Valuation Rings Шаблон:Webarchive, ст. 4.
  2. Matsumura, теорема 9.2
  3. Якщо всі локалізації за максимальними ідеалами комутативного кільця R є редукованими (наприклад областями цілісності), то R теж є редукованим. Доведення: Припустимо x є ненульовим елементом в R і xn=0. Анігілятор ann(x) міститься в деякому максимальному ідеалі 𝔪. Образ елемента x є ненульовим в локалізації кільця R за ідеалом 𝔪 оскільки в іншому випадку xs=0 для деякого s∉𝔪 і s належить анігілятору x, всупереч означенню 𝔪. Тому локалізація R за 𝔪 не є редукованим кільцем.
  4. Kaplansky, теорема 168, pg 119.
  5. Matsumura 1989, p. 64
  6. Matsumura, Commutative algebra, pg. 125.
  7. Matsumura, Exercise 10.4
  8. Шаблон:Harvnb