Кільце нормування

У комутативній алгебрі кільцем нормування називається область цілісності, що задовольняє деяким додатковим вимогам. Кільця нормування є пов'язаними з поняттям нормування на полі. Мають широке застосування в алгебраїчній теорії чисел і алгебраїчній геометрії.

Визначення

Нехай R є областю цілісності з полем часток K. Тоді R називається кільцем нормування, якщо воно задовольняє будь-яку із еквівалентних умов:

1. Для довільного ненульового елемента $x\in K$, хоча б один з елементів x і x^-1 належить R.
2. Множина ідеалів R є цілком впорядкованою відносно включення підмножин.
3. Множина головних ідеалів R є цілком впорядкованою відносно включення підмножин.
4. Існує цілком впорядкована абелева група Γ (що називається групою нормування) і сюр'єктивний гомоморфізм груп (що називається нормуванням поля) ν:K^× → Γ для якого R = { x в K^× : ν(x) ≥ 0 } ∪ {0}.

Кільця нормування можна визначити ще одним способом. Локальне кільце $(S,{𝔪}_S)$ домінує над $(R,{𝔪}_R)$ якщо $S\supset R$ і ${𝔪}_S\cap R={𝔪}_R$. Відношення домінування є відношенням часткового порядку на множині підкілець поля K. Максимальні елементи цієї множини і тільки вони є кільцями нормування поля K.

Будь-яке кільце нормування R задає нормування на своєму полі часток K. При використанні першого означення нормування на полі часток можна задати так: нехай $G=K^{*}/R^{*}$. Позначимо природне вкладення K^× в G як $v(a)=a/1,a\in K^{*}$. Для елементів G визначимо відношення порядку: $a{R}^{*}⩽b{R}^{*}⟺a^{-1}b\in R.$ Тоді R стає лінійно впорядкованою групою. Додавши до неї нескінченний елемент, що більший від усіх інших елементів і довизначивши $v(0)=\mathrm{\infty },$ отримаємо, що ν і є необхідним нормуванням.

Властивості

• Кільце нормування R є локальним кільцем.
• Якщо R — кільце нормування, a $A\supset R$ — кільце з тим же полем часток, що і R, то A також є кільцем нормування і A є локалізацією кільця R за деяким простим ідеалом.
• Кільце нормування R є цілозамкнутим. Більш того, для довільного цілісного кільця A його ціле замикання дорівнює перетину всіх кілець нормування в його полі часток, що містять R.
• Кільце нормування є нетерівським тоді і тільки тоді, коли нормування є дискретним, тобто кільце є кільцем дискретного нормування.
• Якщо P є простим ідеалом кільця нормування R то і R_P (локалізація за ідеалом P) і фактор-кільце R/P є кільцями нормування.
• Нехай R є підкільцем поля K і $h:R\to L$ є гомоморфізмом кільця R в алгебраїчно замкнуте поле L. Тоді існує максимальне продовження гомоморфізму $h:A\to L$ де підкільце $A\supset R$, A є підкільцем поля K і продовження гомоморфізму на ще більші підкільця є неможливим. Для кожного такого максимального продовження кільце A є кільцем нормування.
• Ціле замикання області цілісності у своєму полі часток є рівне перетину всіх кілець нормування, що містять цю область цілісності.

Приклади

• Поле K є кільцем нормування.
• Нехай K — поле, а K[x] і K(x) — відповідно кільце многочленів і поле раціональних функцій над K. Тоді кільце

$R=\{\frac{f(x)}{g(x)}|f(x),g(x)\in K[x],\mathrm{deg}(f)⩽\mathrm{deg}(g)\},$

є кільцем нормування для поля K(x).

• Нехай K — поле, а K[[X]] — кільце формальних степеневих рядів, тобто виразів виду $F(X)=\sum _{n=0}^{\mathrm{\infty }}{a}_n{X}^n,a_i\in K.$ Тоді K[[X]] є кільцем нормування поля формальних рядів Лорана, тобто виразів виду $G(X)=\sum _{n=N}^{\mathrm{\infty }}{a}_n{X}^n,N\in \mathbb{Z}{a}_i\in K.$

• Для поля $\mathbb{Q}$ раціональних чисел і довільного простого числа p, кільце нормування R можна визначити в такий спосіб:

$R=\{p^n\frac{q}{r}|n⩾0,(p,q)=1,(p,r)=1\}.$

Побудова кілець нормування для даної групи нормування

Для даної цілком впорядкованої абелевої групи Γ і поля k, позначимо K = k((Γ)) кільце формальних степеневих рядів із степенями із групи Γ. Іншими словами елементами K є функції із Γ у k такі, що елементи Γ де значення функції не рівне нулю утворюють цілком впорядковану множину. Додавання функцій є поточковим, а множення є за конволюцією, тобто відбувається аналогічно до множення степеневих рядів:

$\sum _{g\in G}f(g)x^g$ із правилом $x^g\cdot x^h=x^{g+h}.$

Нормування ν(f) для елемента f у K за означення є рівним найменшому елементу g групи Γ для якого f(g) не рівне нулю. Такий елемент існує зважаючи на умови впорядкованості. Множина f для яких ν(f)≥0 (разом із 0 поля K), утворюють підкільце D поля K яке є кільцем нормування щодо нормування ν і з групою нормування Γ.

Ідеали кілець нормування

Множина ідеалів кільця нормування є лінійно впорядкованою щодо включення, будь-який скінченнопорождений ідеал є головним, тобто кільце нормування є кільцем Безу.

Більш повно опис будови ідеалів кільця нормування можна дати в термінах групи значень нормування. Підмножина M лінійно впорядкованої множини називається мажорною (або мажором), якщо з співвідношень $x\in M$ і $y>x$ випливає, що $y\in M.$

Нехай R — кільце нормування v поля K з групою значень Γ, а Γ⁺ — піднапівгрупа додатних елементів у Γ і M — мажорна множина в Γ⁺. Відображення $M\to \alpha (M)=\{x\in K|v(x)\in M\cup \{\mathrm{\infty }\}\}$ є бієктивним (взаємно однозначним) відображенням множини мажорних підмножин з Γ⁺ на множину ідеалів кільця R. При цьому головним ідеалам відповідають мажори, що мають мінімальні елементи.

Простим ідеалам теж відповідають мажори спеціального виду, а саме: мажори виду $M_H={\mathrm{\Gamma }}^{+}\setminus H^{+}$, де H⁺ — додатна частина деякої опуклої підгрупи H групи Γ, тобто підгрупи для якої, якщо $h\in H,$ то також для всіх $g\in \mathrm{\Gamma }$таких, що $\min \{-h,h\}⩽g⩽\max \{-h,h\}$також $g\in H.$ Таким чином, встановлюється взаємно однозначна відповідність між простими ідеалами кільця R і опуклими підгрупами групи значень G.

Нехай p — простий ідеал, що відповідає опуклій підгрупі H, тоді композиція відображень $K\to G\to G/H$ буде нормуванням поля K з кільцем нормування $R_p$ і максимальним ідеалом $p{R}_p.$ Крім того, на поле $R_p/p{R}_p$ індукується нормування зі значеннями в групі H і кільцем нормування $R/p$. Тим самим нормування розщеплюється на більш прості.

Нехай R — кільце нормування, тоді простий спектр R без нуля ($\mathrm{S}\mathrm{p}\mathrm{e}\mathrm{c}(R)/(0)$) є лінійно впорядкованою множиною і її тип називається висотою, або рангом, відповідного нормування Якщо $\mathrm{S}\mathrm{p}\mathrm{e}\mathrm{c}(R)$ є скінченною множиною, то висота нормування є числом елементів в $\mathrm{S}\mathrm{p}\mathrm{e}\mathrm{c}(R)/(0)$, і це число збігається з числом опуклих підгруп групи G, що не рівні самій групі G.

Нормування скінченного рангу зводяться до нормування рангу 1. Останні характеризуються тим, що їх група значень — архімедова група, тобто ізоморфна деякій підгрупі адитивної групи дійсних чисел. В цьому випадку відображення $x\to \exp (-v(x))$ є ультраметричним абсолютним значенням на полі K.

Див. також

• Абсолютне значення (алгебра)
• Кільце дискретного нормування
• Нормування (алгебра)
• Область Прюфера

Посилання

• Шаблон:Springer
• Robert B. Ash A Course In Commutative Algebra Chapter 3 Valuation Rings Шаблон:Webarchive

Джерела

• Алгебраическая теория чисел. ред. Касселс Д., Фрёлих А. М.: Мир 1969
• Шаблон:Citation
• Шаблон:Citation
• Шаблон:Cite book