L-функція Діріхле

Матеріал з testwiki
Версія від 10:10, 19 серпня 2023, створена imported>Mirvladik19 (growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

L-функція Діріхле Lχ(s) — комплекснозначна функція, задана для Res>0 (для Res>1 у випадку головного характера) формулою

Lχ(s)=n=1χ(n)ns,

де χ(n) — деякий характер Діріхле (по модулю k). L-функції Діріхле були введені для доведення теореми Діріхле про прості числа в арифметичних прогресіях, де, зокрема використовується нерівність Lχ(1)0 для усіх неголовних характерів.

Для неголовних характерів існує аналітичне продовження до цілої функції. Для головного характера за модулем k існує аналітичне продовження до мероморфної функції, що має простий полюс із лишком φ(k)k, де φ(k) — функція Ейлера.

Добуток Ейлера для L-функцій Діріхле

Зважаючи на мультиплікативність характера Діріхле χ для L-функції Діріхле в області Res>1 виконується розклад у добуток по простих числах]:

Lχ(s)=p(1χ(p)ps)1.

Ця формула відіграє важливу роль у застосуваннях L-функцій у теорії простих чисел.

Функційне рівняння

Нехай χ — примітивний характер модуля k. Позначимо

Λ(s,χ)=(πk)(s+a)/2Γ(s+a2)L(s,χ),

де Γ — гамма-функція, а символ a заданий як

a={0;χ(1)=1,1;χ(1)=1,.

Тоді виконується функційне рівняння

Λ(1s,χ)=iak1/2τ(χ)Λ(s,χ).

Тут τ(χ) позначає суми Гаусса

n=1kχ(n)exp(2πin/k).

Зауважимо, що |τ(χ)| = k1/2.

Зв'язок з дзета-функцією Рімана

L-функція Діріхле, для головного характера по модулю k, пов'язана з дзета-функцією Рімана ζ(s) формулою

Lχ0(s)=ζ(s)p|k(11ps).

Ця формула дозволяє довизначити Lχ0(s) для області Re(s)>0 з простим полюсом в точці s=1.

Зв'язок з дзета-функцією Гурвіца

L-можуть бути подані як лінійні комбінації дзета-функцій Гурвіца у раціональних точках. Для цілого числа k ≥ 1, L-функції для характерів по модулю k є лінійними комбінаціями, зі сталими коефіцієнтами, функцій ζ(s,q) де q = m/k і m = 1, 2, …, k. Тому дзета-функція Гурвіца для раціональних q має властивості близькі до L-функцій. Конкретно, якщо χ — характер Діріхле по модулю k то його L-функція Діріхле є рівною

L(s,χ)=n=1χ(n)ns=1ksm=1kχ(m)ζ(s,mk).

Зокрема для головного характера одержується рівність для дзета функції Рімана:

ζ(s)=1ksm=1kζ(s,mk).

Корені L-функцій Діріхле

Якщо χ — примітивний характер Діріхле і χ(−1) = 1, тоді єдиними коренями функції L(s,χ) для яких Re(s) < 0 є від'ємні парні цілі числа. Якщо χ — примітивний характер Діріхле і χ(−1) = −1, тоді єдиними коренями функції L(s,χ) для яких Re(s) < 0 є від'ємні непарні цілі числа.

Для загального характеру χ існує примітивний характер χ*, що породжує χ. Тоді виконується рівність Lχ(s)=Lχ*(s)p|k(1χ*(p)ps). Тому парні і непарні від'ємні цілі числа теж будуть коренями Lχ(s) залежно від знаку χ(1). Але додатково коренями з Re(s) < 0 будуть точки в яких добуток позначений знаком добутку у формулі є рівним нулю.

Всі ці корені називаються тривіальними коренями L-функції Діріхле. Всі інші корені називаються нетривіальними. Відомо, що Lχ(s)0 для Re(s)1, тому всі нетривіальні корені L-функції знаходяться у смузі 0<Re(s)<1. Вивчення розподілу нетривіальних нулів є важливою проблемою теорії чисел.

Кожна L-функція Діріхле має нескінченну кількість нетривіальних нулів. Згідно з узагальненої гіпотези Рімана усі вони лежать на прямій Re(s)=12.

Існує константа c, така що для всіх комплексних характерів модуля k якщо Lχ(β+iγ)=0, то

β<1clog(k(2+|γ|)) [1].

Для дійсних характерів у цьому випадку відомо, що у області заданій цією нерівністю може бути щонайбільше 1 корінь, який може бути лише дійсним числом.

Інші обмеження можна ввести для L-функцій по заданому модулю. Якщо Lχ(β+iγ)=0 для характера χ по модулю k то

β<1cklog2/3(2+|γ|)log1/3(log(2+|γ|)) ,

де ck — константа, що залежить від k.

Примітки

Шаблон:Reflist

Див. також

Література