Теорема Діріхле про арифметичні прогресії
Теорема Діріхле про прості числа в арифметичній прогресії — важлива теорема у аналітичній теорії чисел, вперше доведена німецьким математиком Йоганном Петером Густавом Лежен-Діріхле.
Твердження теореми
Нехай — цілі числа, і (тобто є взаємно простими).
Тоді існує нескінченна кількість простих чисел таких, що .
З цього випливає, що кожна нескінченна арифметична прогресія, перший член і різниця якої — натуральні взаємно прості числа, містить нескінченну кількість простих чисел.
Історія доведень
Теорема в даному формулюванні була доведена Діріхле аналітичними засобами у 1837 році. Надалі були знайдені доведення теореми елементарними методами[1]. Різні такі доведення знайшли Мертенс, Сельберг і Цассенхаус.
Приклади
Нижче подані приклади кількох арифметичних прогресій і найменших простих чисел у цих прогресіях
| Арифметична прогресія |
10 найменших простих чисел | Послідовність у OEIS |
|---|---|---|
| 2n + 1 | 3, 5, 7, 11, 13, 17, 19, 23, 29, 31, … | Шаблон:OEIS |
| 4n + 1 | 5, 13, 17, 29, 37, 41, 53, 61, 73, 89, … | Шаблон:OEIS |
| 4n + 3 | 3, 7, 11, 19, 23, 31, 43, 47, 59, 67, … | Шаблон:OEIS |
| 6n + 1 | 7, 13, 19, 31, 37, 43, 61, 67, 73, 79, … | Шаблон:OEIS |
| 6n + 5 | 5, 11, 17, 23, 29, 41, 47, 53, 59, 71, … | Шаблон:OEIS |
| 8n + 1 | 17, 41, 73, 89, 97, 113, 137, 193, 233, 241, … | Шаблон:OEIS |
| 8n + 3 | 3, 11, 19, 43, 59, 67, 83, 107, 131, 139, … | Шаблон:OEIS |
| 8n + 5 | 5, 13, 29, 37, 53, 61, 101, 109, 149, 157, … | Шаблон:OEIS |
| 8n + 7 | 7, 23, 31, 47, 71, 79, 103, 127, 151, 167, … | Шаблон:OEIS |
| 10n + 1 | 11, 31, 41, 61, 71, 101, 131, 151, 181, 191, … | Шаблон:OEIS |
| 10n + 3 | 3, 13, 23, 43, 53, 73, 83, 103, 113, 163, … | Шаблон:OEIS |
| 10n + 7 | 7, 17, 37, 47, 67, 97, 107, 127, 137, 157, … | Шаблон:OEIS |
| 10n + 9 | 19, 29, 59, 79, 89, 109, 139, 149, 179, 199, … | Шаблон:OEIS |
| 12n + 1 | 13, 37, 61, 73, 97, 109, 157, 181, 193, 229, … | Шаблон:OEIS |
| 12n + 5 | 5, 17, 29, 41, 53, 89, 101, 113, 137, 149, … | Шаблон:OEIS |
| 12n + 7 | 7, 19, 31, 43, 67, 79, 103, 127, 139, 151, … | Шаблон:OEIS |
| 12n + 11 | 11, 23, 47, 59, 71, 83, 107, 131, 167, 179, … | Шаблон:OEIS |
Варіації
При розгляді простих досить часто виявляється, що їх множина має багато властивостей множини всіх простих чисел. Існує чимало теорем і гіпотез, що розглядають тільки прості числа з певного класу лишків або співвідношення множин простих чисел з різних класів лишків.
Наприклад, крім основного твердження теореми Діріхле довів у 1839 році, що для будь-яких фіксованих натуральних взаємно простих чисел і :
де сума є по всіх простих числах з умовою , а — функція Ейлера.
Це співвідношення можна інтерпретувати як закон рівномірного розподілу простих чисел за класами лишків , оскільки
якщо сума є по всіх простих числах.
Відомо, що для будь-яких взаємно простих чисел і ряд , де сума є по простих є розбіжним.