Трикутник

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Otheruses

Трикутник

Трику́тник в евклідовій геометрії — геометрична фігура, яка складається з трьох точок, що не лежать на одній прямій, і трьох відрізків, які їх сполучають. Трикутник з вершинами A, B, і C позначається ABC. Трикутник є многокутником і 2-симплексом. В евклідовій геометрії трикутник однозначно задає площину. Всі трикутники двовимірні.

Основні відомості про трикутники подано Евклідом у праці «Елементи» близько 300 до н. е.

Типи трикутників

Ейлерова діаграма видів трикутників.

Трикутники класифікують залежно від взаємних довжин їхніх сторін:

  • Рівностороннім називають трикутник, в якого всі сторони мають однакову довжину. Всі кути рівностороннього трикутника також рівні і дорівнюють 60, а центри вписаного та описаного кіл збігаються. Рівносторонній трикутник ще називають правильним.
  • Рівнобедреним називають трикутник, в якого дві сторони мають однакову довжину. Ці сторони називають бічними, третю сторону називають основою трикутника. У рівнобедреному трикутнику кути при його основі рівні.
  • Різностороннім називають трикутник, в якого всі сторони мають різну довжину. Внутрішні кути різностороннього трикутника також різні за величиною.

Шаблон:Center

Трикутники класифікують також залежно від їхніх внутрішніх кутів:

  • Якщо один із внутрішніх кутів рівний 90 (прямий кут), то трикутник називають прямокутним. Сторону, протилежну до прямого кута, називають гіпотенузою, а інші дві сторони — катетами.
  • Якщо один із внутрішніх кутів більший ніж 90, то трикутник називають тупокутним.
  • Якщо всі кути трикутника менші від 90, то трикутник називають гострокутним. Рівносторонній трикутник є гострокутним, але не всі гострокутні трикутники рівносторонні.

Шаблон:Center

Точки і лінії, пов'язані з трикутником

Є сотні різноманітних побудов для визначення особливих точок всередині трикутника, які задовольняють деякі унікальні умови (див. у списку посилань перелік статей). Часто необхідно побудувати три прямі, пов'язані аналогічно з трьома сторонами (вершинами, кутами) трикутника, і тоді переконатись, що вони перетинаються в одній точці. Важливим інструментом для перевірки цього є теорема Чеви, яка дає критерії для визначення конкурентності прямих. Подібно до цього лінії, пов'язані з трикутником, часто будують після перевірки, що три аналогічним чином отримані точки є колінеарні — теорема Менелая дає для цього випадку загальний критерій. Тут подані тільки ті побудови, що найчастіше трапляються.

Центр описаного кола.

Серединний перпендикуляр трикутника — це перпендикуляр, опущений на середину сторони трикутника. Три серединні перпендикуляри перетинаються в одній точці, яка є центром описаного кола. Діаметр описаного кола можна визначити з теореми синусів.

Виходячи з теореми Фалеса, можна стверджувати: якщо центр описаного кола розміщений на одній зі сторін трикутника, то протилежний кут — прямий. До того ж, якщо центр описаного кола розміщений всередині трикутника, то трикутник гострокутний, а якщо назовні, то трикутник тупокутний.

Три висоти трикутника перетинаються в ортоцентрі.

Висота трикутника — це пряма, проведена з вершини перпендикулярно до протилежної сторони або до продовження протилежної сторони. Ця сторона називається основою трикутника. Точка перетину сторони і перпендикуляра називається основою перпендикуляра. Довжина висоти — це відстань від вершини до основи трикутника. Три висоти перетинаються в одній точці, яка називається ортоцентром трикутника. Ортоцентр лежить всередині трикутника (і відповідно всі основи перпендикулярів лежать всередині трикутника) тоді і тільки тоді, якщо трикутник не тупокутний (у ньому жоден з внутрішніх кутів не більший від прямого кута). Див. також ортоцентрична система

На перетині трьох бісектрис трикутника знаходиться центр вписаного кола.

Бісектриса трикутника — це пряма, проведена через вершину трикутника, яка ділить відповідний кут на дві рівні частини. Три бісектриси перетинаються в одній точці, інцентрі, центрі вписаного в трикутник кола. Вписане коло — це коло, яке лежить всередині трикутника і дотикається до трьох його сторін. Окрім того, є ще три важливі кола — зовнішні вписані; вони лежать за межами трикутника і дотикаються до одної його сторони, а також до продовження двох інших. Центри внутрішнього і зовнішніх вписаних кіл утворюють ортоцентричну систему.

Шаблон:Clear

Барицентр — центр мас трикутника.

Медіана трикутника — це пряма, проведена через вершину і середину протилежної сторони, вона ділить трикутник на два трикутники однакової площі. Три медіани перетинаються в одній точці, яка називається центроїдом трикутника. Ця точка є також центром мас трикутника: якби трикутник був зроблений з твердого матеріалу, то можна було б тримати рівновагу, тримаючи за центроїд. Центроїд ділить кожну медіану у співвідношенні 2:1, наприклад відстань між вершиною і центроїдом вдвічі більша ніж між центроїдом і протилежною стороною.

Коло дев'яти точок.

Середні точки трьох сторін і основи трьох висот лежать на одному колі, яке називається колом дев'яти точок трикутника. Решта три точки, через які коло отримало свою назву, — це середини тієї частини висоти, що лежить між ортоцентром і вершиною. Радіус кола дев'яти точок дорівнює половині описаного кола. Воно дотикається до вписаного кола (в точці Феєрбаха) та до трьох зовнішніх вписаних кіл.

Шаблон:Clear

Лінія Ейлера.

Центроїд (жовтий), ортоцентр (синій), центр описаного кола (зелений) і центр кола дев'яти точок (червона точка) — всі лежать на одній лінії, яка називається лінія Ейлера (червона лінія). Центр кола дев'яти точок лежить на середині між ортоцентром і центром описаного кола, а відстань між центроїдом і центром описаного кола дорівнює половині відстані між центроїдом та ортоцентром. Шаблон:Clear

Основні факти

Позначення

Вершини трикутника зазвичай позначають великими латинськими літерами A, B, C, кути при відповідних вершинах грецькими літерами α, β, γ, а довжини протилежних сторін — маленькими латинськими літерами a, b, c.

Сума внутрішніх кутів трикутника становить 180. Зовнішній кут трикутника (кут суміжний до внутрішнього кута) завжди дорівнює сумі двох інших внутрішніх кутів трикутника. Як і у всіх випуклих багатогранників, сума зовнішніх кутів трикутника 360.

α+β+γ =180

Сума довжин двох будь-яких сторін трикутника завжди перевищує довжину третьої сторони. Це є нерівність трикутника, або аксіома трикутника (в окремому випадку нерівності два кути зменшуються до нуля і трикутник перетворюється у відрізок).

Два трикутники називають подібними тоді і тільки тоді, якщо кути одного рівні відповідним кутам іншого. В такому випадку довжини відповідних сторін пропорційні. Так може бути, наприклад, коли у двох трикутників є спільний кут, а сторони протилежні цьому куту — паралельні. Ось кілька постулатів і теорем про подібні трикутники:

  • Два трикутники подібні, якщо в них хоча б два відповідні кути рівні.
  • Якщо дві відповідні сторони в трикутниках пропорційні, а кут між ними однаковий, то трикутники подібні.
  • Якщо всі сторони двох трикутників пропорційні, то трикутники подібні.

Два трикутники називають конгруентними, якщо всі їхні відповідні сторони і кути рівні (6 елементів). Кілька головних постулатів і теорем про конгруентні трикутники:

  • Постулат SAS (side-angle-side): якщо дві сторони і кут між ними в трикутників відповідно рівні, то трикутники конгруентні.
  • Постулат SSS: якщо всі відповідні сторони в трикутників рівні, то трикутники конгруентні.
  • Постулат ASA: якщо сторона і прилеглі до неї кути в трикутників відповідно рівні, то трикутники конгруентні.
  • Постулат AAS: якщо два кути і будь-яка сторона в трикутників відповідно рівні, то трикутники конгруентні.
  • Теорема Гіпотенуза-катет: якщо гіпотенуза і один катет в прямокутних трикутників відповідно рівні, то трикутники конгруентні.

Обчислення площі трикутника

Площа трикутника може бути показана як половина площі паралелограма, який має таку саму основу та висоту.

Обчислення площі трикутника є простою задачею, яку часто треба вирішити у багатьох галузях. Найвідоміша і найпростіша формула:

S=12bh

де S — площа, b — довжина основи трикутника, h — висота трикутника, відносна до основи. Хоча ця формула й проста, вона може бути використана тільки у разі, якщо можна легко знайти висоту. Наприклад, землемір ділянки трикутної форми вимірює довжину кожної сторони і може знайти площу без визначення довжини висоти. На практиці можна використовувати різні методи визначення площі, залежно від того, що відомо про трикутник. Нижче наведено добірку найуживаніших формул.

З використанням векторів

Площу паралелограма можна обчислити за допомогою векторів. Нехай вектори AB і AC спрямовані відповідно від A до B і від A до C. Тоді площа паралелограма ABCD дорівнює |AB×AC|, тобто числове значення векторного добутку AB і AC. |AB×AC| дорівнює |h×AC|, де h — висота паралелограма як вектор.

Площа трикутника ABC дорівнює половині площі паралелограма S=12|AB×AC|.

Площу трикутника ABC також можна обчислити як скалярний добуток векторів.

12(𝐀𝐁𝐀𝐁)(𝐀𝐂𝐀𝐂)(𝐀𝐁𝐀𝐂)2=12|𝐀𝐁|2|𝐀𝐂|2(𝐀𝐁𝐀𝐂)2.
Тригонометричний спосіб обчислення висоти h.

Тригонометричний спосіб

Висоту трикутника можна визначити використовуючи тригонометричні формули. Згідно з позначенням, як на малюнку зліва, висота дорівнює h=asinγ. Підставивши висоту в формулу S=12bh, яка наведена вище, отримаємо:

S=12absinγ=12bcsinα=12casinβ.

Крім того, sinα=sin(πα)=sin(β+γ), що справедливо і для інших двох кутів:

S=12absin(α+β)=12bcsin(β+γ)=12casin(γ+α).

Знаючи сторону і два кути, один з яких прилеглий:

S=b2(sinα)(sin(α+β))2sinβ,

і аналогічно якщо відомі сторони a чи c.

Знаючи сторону і два прилеглі кути:[1]

S=a22(cotβ+cotγ)=a2(sinβ)(sinγ)2sin(β+γ),

і аналогічно якщо відомі сторони b чи c.

Використання координат

Якщо точка A розташована в точці відліку (0,0) Декартової координатної системи, а координати інших двох точок B=(xB,yB) і C=(xC,yC), тоді площа S може бути обчислена як 12 абсолютного значення детермінанту:

S=12|det(xBxCyByC)|=12|xByCxCyB|.

В загальнішому випадку:

S=12|det(xAxBxCyAyByC111)|=12|xAyCxAyB+xByAxByC+xCyBxCyA|.

В тривимірному просторі площа трикутника {A=(xA,yA,zA), B=(xB,yB,zB) і C=(xC,yC,zC)} дорівнює Піфагоровій сумі відповідних проєкцій на три головні площини (для яких x=0 або y=0 або z=0):

S=12(det(xAxBxCyAyByC111))2+(det(yAyByCzAzBzC111))2+(det(zAzBzCxAxBxC111))2.

Формула Герона

Форма трикутника однозначно визначається трьома сторонами. Відповідно для того, щоб порахувати площу, достатньо знати довжину сторін. За формулою Герона:

S=p(pa)(pb)(pc)

де p=(a+b+c)/2 — півпериметр
Інші способи запису формули Герона:

S=14(a2+b2+c2)22(a4+b4+c4)
S=142(a2b2+a2c2+b2c2)(a4+b4+c4)
S=14(a+bc)(ab+c)(a+b+c)(a+b+c)

Формули, схожі на формулу Герона

Є три формули, що схожі на формулу Герона, але записані через інші величини. Позначивши медіани для сторін a, b, і c відповідно як ma,mb, і mc, а їхню півсуму (ma+mb+mc)/2 як σ, маємо[2]

S=43σ(σma)(σmb)(σmc).

Тоді, позначивши висоти на сторони a, b, і c відповідно як ha, hb, і hc, і позначивши півсуму величин, обернених до висот, як H=(ha1+hb1+hc1)/2, матимемо[3]

S1=4H(Hha1)(Hhb1)(Hhc1).

Позначивши півсуму синусів кутів як P=[(sin  α)+(sin  β)+(sin  γ)]/2, матимемо[4]

S=D2P(Psinα)(Psinβ)(Psinγ)

де D — діаметр описаного кола: D=asinα=bsinβ=csinγ.

За допомогою теореми Піка

Див. теорему Піка для пояснень, як знайти площу довільного цілочислового многокутника.

Теорема стверджує, що

S=I+12B1

де I — кількість цілочислових точок усередині многокутника, B — кількість цілочислових точок на межі многокутника.

Інші формули обчислення площі

Існують також інші формули для обчислення площі, наприклад,

S=rp,

де r — радіус вписаного кола, і p=(a+b+c)/2 - (півпериметр);

S=12D2(sinα)(sinβ)(sinγ)

Для діаметра описаного кола D; і[5]

S=tanα4(b2+c2a2)

для кута α90.

В 1885 році, Бейкер[6] дав підбірку з більш ніж сотні різних формул для обчислення площі трикутника (хоча варто попередити читача, що деякі з них неправильні). Наводимо тут #9, #39a, #39b, #42, і #49:

S=12[abchahbhc]1/3,
S=12abhahb,
S=a+b2(ha1+hb1),
S=Rhbhca

Для радіуса описаного кола R, і

S=hahb2sinγ.

Обчислення площі прямокутного трикутника

У прямокутному трикутнику можна взяти один із катетів як основу, а інший — як його висоту. Звідси формула прямокутного трикутника

S=cc2

де S — площа, а c і c — катети.

Обчислення сторін та кутів

Шаблон:Main Загалом, є різноманітні прийняті методи обчислення довжин сторін та кутів трикутника. Якщо певні методи можуть бути використані тільки в прямокутному трикутнику, то інші можуть виявитись потрібними для складніших випадків.

Тригонометричні відношення в прямокутних трикутниках

Шаблон:Main

Прямокутний трикутник завжди має кут 90° (π/2 радіан), тут позначений C. Кути A і B можуть бути різними. Тригонометричні функції показують співвідношення між довжинами сторін і внутрішніми кутами в прямокутному трикутнику.

У прямокутних трикутниках тригонометричні співвідношення — синус, косинус і тангенс можуть використовуватись, щоб знайти невідомі кути чи невідомі довжини сторін. Сторони трикутника позначають так:

  • Гіпотенуза — сторона протилежна до прямого кута, або найдовша сторона в прямокутному трикутнику, в даному випадку h.
  • Протилежний катет — сторона протилежна до кута, що розглядається.
  • Прилеглий катет — та сторона, що прилягає до кута, що розглядається і до прямого. В даному випадку прилеглий катет b.

Синус, косинус і тангенс

Синус кута — це відношення довжини протилежного катета до довжини гіпотенузи. В нашому випадку

sinA=протилежнийгіпотенуза=ah.

Зверніть увагу, що це співвідношення не залежить від конкретного вибраного прямокутного трикутника, якщо в ньому є кут A, оскільки такі трикутники будуть подібні.

Косинус кута — це відношення довжини прилеглого катета до довжини гіпотенузи. В нашому випадку

cosA=прилеглийгіпотенуза=bh.

Тангенс кута — це відношення довжини протилежного катета до довжини прилеглого. В нашому випадку

tanA=протилежнийприлеглий=ab.

Обернені функції

Обернені тригонометричні функції використовують, щоб обчислити внутрішні кути прямокутного трикутника, якщо відомі довжини будь-яких двох сторін.

Arcsin використовують, щоб обчислити кут, якщо відомі довжина протилежної сторони і довжина гіпотенузи

θ=arcsin(протилежнийгіпотенуза)

Arccos використовують, щоб обчислити кут, якщо відомі довжина прилеглої сторони і довжина гіпотенузи

θ=arccos(прилеглийгіпотенуза)

Arctan використовують, щоб обчислити кут, якщо відомі довжини протилежної та прилеглої сторони

θ=arctan(протилежнийприлеглий)

На вступній геометрії та уроках тригонометрії, часто використовують позначення sin1, cos1, та ін. замість arcsin, arccos тощо. Проте позначення arcsin, arccos та інші є стандартними для вищої математики, де тригонометричні функції часто підносять до степеня, щоб не плутати обернений степінь з оберненою функцією.

Теореми синусів, косинусів та тангенсів

Шаблон:Main

Трикутник з сторонами довжиною a, b і c та кутами α, β і γ відповідно .

Теорема синусів, чи правило синусів,[7] стверджує що відношення довжин сторін до синусів відповідних протилежних кутів є величина стала, отже

asinα=bsinβ=csinγ.

Це відношення дорівнює діаметру описаного кола даного трикутника. Інша інтерпретація теореми твердить, що кожен трикутник з кутами α, β і γ подібний до трикутника довжина сторін якого дорівнює sinα, sinβ і sinγ. Цей трикутник може бути побудований, якщо накреслити коло діаметром 1 і вписати в нього два кути вказаного трикутника. Довжина сторін трикутника буде sinα, sinβ і sinγ. Сторона чия довжина sinα протилежна до кута чия величина α, і т. д.

Теорема косинусів, чи правило косинусів, поєднує довжину невідомої сторони трикутника з довжиною інших сторін і з кутом протилежним до невідомої сторони. Згідно з теоремою:

Для трикутника з довжинами сторін a, b, c і кутами α, β, γ відповідно, для двох відомих довжин трикутника a і b, і кута між двома відомими сторонами γ (чи кута протилежного до невідомої сторони c), щоб розрахувати довжину третьої сторони можна використати наступну формулу:

c2 =a2+b22abcos(γ)
b2 =a2+c22accos(β)
a2 =b2+c22bccos(α)

Якщо довжина всіх трьох сторін трикутника відома, тоді кути можна розрахувати за формулами:

α=arccos(b2+c2a22bc)
β=arccos(a2+c2b22ac)
γ=arccos(a2+b2c22ab)

Теорема тангенсів, чи правило тангенсів, менш відома ніж два попередні. Вона стверджує:

aba+b=tan[12(αβ)]tan[12(α+β)].

Воно не дуже часто використовується, але може бути корисним коли потрібно знайти сторону чи кут, коли відомі дві сторони і кут чи два кути і сторона.

Ще формули для трикутників Евклідової геометрії

Для всіх трикутників Евклідової геометрії також справедливі такі формули:

34(a2+b2+c2)=ma2+mb2+mc2

і

ma=122b2+2c2a2=12(a2+b2+c2)34a2,

і еквівалентно для mb і mc, з відповідними медіанами і сторонами;

Довжина внутрішньої бісектриси  α=2bcs(sa)b+c=bc[1a2(b+c)2]

для півпериметра s, а довжина бісектриси вимірюється з вершини кута до точки перетину з протилежною стороною; в наступних формулах використовується радіус описаного кола R та радіус вписаного кола r:

1r=1ha+1hb+1hc

якщо записати через висоти,

rR=4S2sabc=cosα+cosβ+cosγ1,

і

2Rr=abca+b+c.

Припустимо два суміжні трикутники, що не перетинаються, мають спільну сторону, довжина якої f, і мають спільне описане коло таким чином, що сторона довжиною f є хордою описаного кола; трикутники мають сторони з такими довжинами (a,b,f) і (c,d,f), ці два трикутники разом утворюють вписаний чотирикутник, а його сторони відповідно (a,b,c,d). Тоді[8]

f2=(ac+bd)(ad+bc)(ab+cd).

Нехай M — центроїд трикутника з вершинами A, B, і C, і нехай P — будь-яка внутрішня точка. Тоді відстані між цими точками пов'язані[8]

(PA)2+(PB)2+(PC)2=(MA)2+(MB)2+(MC)2+3(PM)2.

Нехай pa, pb, і pc — відстані від центроїда до сторін a, b, і c. Тоді[8]

papb=ba,    pbpc=cb,    papc=ca

і

paa=pbb=pcc=23S.

Неплощинні трикутники

Трикутник на сфері.

Неплощинні трикутники — це трикутники, що розташовані не на (плоскій) площині. Прикладом такого трикутника в неевклідовій геометрії є сферичний трикутник, який вивчають у сферичній геометрії, та гіперболічний трикутник в гіперболічній геометрії.

Якщо сума внутрішніх кутів трикутника в площині завжди дорівнює 180, то для гіперболічного трикутника сума кутів буде меншою від 180, а для сферичного трикутника сума кутів буде більшою від 180. Гіперболічний трикутник можна отримати на негативно вигнутій поверхні, наприклад гіперболічний параболоїд, а сферичний трикутник можна отримати на позитивно вигнутій поверхні, наприклад сфера. Таким чином, якщо зобразити гігантський трикутник на поверхні Землі, то отримаємо суму кутів більшу ніж 180; фактично сума буде лежати в проміжку 180 і 540[9] Зокрема, можна зобразити трикутник на сфері таким чином, що кожен внутрішній кут буде дорівнювати 90, а сума всіх кутів 270.

Зокрема, на сфері сума кутів трикутника дорівнює

180×(1+4f),

де f — це відношення площі сфери до площі обмеженої трикутником. Наприклад, припустимо ми зобразимо трикутник на поверхні Землі (будемо вважати, що Земля це сфера, що насправді не зовсім так) з вершинами на Північному полюсі, на точці екватора з широтою 0, і точка на екваторі 90 західної довготи. Лінія великого кола між згаданими двома точками буде екватор, а лінія великого кола між кожною з цих двох точок і Північним полюсом буде лінією меридіану; отже отримаємо прямі кути на екваторі. Більш того, кут на Північному полюсі також 90 тому що попередні дві вершини різняться на 90 за довготою. Сума кутів в цьому трикутнику — 90+90+90=270. Цей трикутник покриває 1/4 північної півкулі (90/360 якщо дивитись з Північного полюса) і відповідно 1/8 земної поверхні, тоді підставляємо у формулу f=1/8; як бачимо, формула дає правильний результат 270.

З формули вище ми також бачимо, що в певному наближенні поверхню землі можна вважати плоскою: якщо зобразити довільний малий трикутник на поверхні Землі, тоді частка f земної поверхні, яка обмежена даним трикутником буде близька до нуля. Наприклад, відомо що площа земної поверхні 510 млн км², тоді для трикутника площею 10000 км², отримаємо суму кутів 180.01.

Див. також

Теореми та твердження про трикутники

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

Шаблон:Commons category Шаблон:Портал

Література

  • Г. П. Бевз. Геометрія трикутника. — Київ: Генеза, 2005, ISBN 966-504-431-1
  • Бевз Г. П., Бевз В. Г., Владімірова Н. Г. Геометрія: Підручник для 7-9 кл. — Київ: Вежа, 2004, ISBN 966-7091-66-Х.
  • І. А. Кушнір. Трикутник і тетраедр в задачах. — Київ: Радянська школа, 1991, ISBN 5-330-02081-6
  • І. А. Кушнір. Повернення втраченої геометрії. — Київ: Факт, 2000 ISBN 966-7274-75-5
  • Погорєлов О. В. Геометрія. Підручник. для 7 — 9 кл. — Київ: Школяр, 2004

Шаблон:Трикутник Шаблон:Многокутники Шаблон:Бібліоінформація

  1. Шаблон:MathWorld
  2. Benyi, Arpad, "A Heron-type formula for the triangle, «Mathematical Gazette» 87, July 2003, 324—326.
  3. Mitchell, Douglas W., «A Heron-type formula for the reciprocal area of a triangle», Mathematical Gazette 89, November 2005, 494.
  4. Mitchell, Douglas W., «A Heron-type area formula in terms of sines», Mathematical Gazette 93, March 2009, 108—109.
  5. Mitchell, Douglas W., "The area of a quadrilateral", Mathematical Gazette 93, July 2009, 306—309.
  6. Baker, Marcus, "A collection of formulae for the area of a plane triangle, " Annals of Mathematics, part 1 in vol. 1(6), January 1885, 134—138; part 2 in vol. 2(1), September 1885, 11-18.
  7. Шаблон:Cite web
  8. 8,0 8,1 8,2 Johnson, Roger A., Advanced Euclidean Geometry, Dover Publ. Co., 2007
  9. Watkins, Matthew, Useful Mathematical and Physical Formulae, Walker and Co., 2000.