Астро́їда (Шаблон:Lang-el — зоря і Шаблон:Lang-el2 — вид) — плоска алгебрична крива, що утворена фіксованою точкою Мкола, яке котиться без ковзання по внутрішній стороні іншого нерухомого кола вчетверо більшого радіуса.
Рухоме коло (з радіусом ) називається твірним, нерухоме коло (з радіусом ) — напрямним.Шаблон:SfnШаблон:Rp
Астроїда є гіпоциклоїдою з параметром , тобто з чотирма каспами; розміри твірного та напрямного кіл: . Також, астроїда є гіпоциклоїдою з розмірaми напрямного та твірного кіл: . Шаблон:SfnШаблон:Rp
Початковою точкою астроїди (як і будь-якої гіпоциклоїди) називають таку її точку , що лежить на прямій, яка проходить через центр рухомого кола і його точку опори, і знаходиться по той же бік від , що і точка опори.Шаблон:SfnШаблон:Rp
Початкові точки є каспами (простими точками звороту) астроїди. Початкові точки лежать на напрямному колі і збігаються з точками опори твірного кола.
Вершиною астроїди (як і будь-якої гіпоциклоїди) називають таку її точку , що лежить на прямій, яка проходить через центр рухомого кола і його точку опори, і знаходиться з нею по різні боки від .Шаблон:SfnШаблон:Rp Тобто вершина астроїди знаходиться в середині арки астроїди; астроїда має чотири вершини.
Криву вперше вивчав Йоганн Бернуллі в 1691 році, також про неї згадується в листуванні Лейбніца 1715 року, та в працях Даламбера 1748 року.
Назву "Astrois" кривій дав Йозеф Йоганн Літтров в 1838 році.[1][2].
При цьому осі координат проходять через початкові точки (каспи) астроїди (рис.), та є її осями симетрії; центр астроїди (центр нерухомого кола) знаходиться в початку координат .
де
— радіус кривини астроїди в певній точці;
— довжина дуги астроїди від її початку до цієї точки.
Це рівняння виражає наступну властивість астроїди: Якщо дуга астроїди котиться без ковзання по прямій , то центр кривини точки дотику рухається по еліпсу; центр останнього лежить в тій точці прямої , через яку прокочується вершина астроїди; одна з напівосей збігається з прямою і по довжині дорівнює половині арки астроїди, а саме: .
Друга напіввісь є радіусом кривини в вершині і дорівнює: .Шаблон:SfnШаблон:Rp
Метричні характеристики
Довжина дуги астроїди між точками, що відповідають параметру [5]
Зокрема, довжина дуги однієї повної арки астроїди дорівнює:
а довжина всієї астроїди:
Площа сектора, що обмежений однією аркою астроїди та координатними осями, дорівнює
Крива має 4 осі симетрії, дві з яких проходять через протилежні вершини, а інші дві — через протилежні каспи астроїди. Крива має центр симетрії.
Астроїда має чотири сингулярні точки на дійсній площині (точки звороту); також астроїда має дві комплексні сингулярні точки звороту на нескінченності, та чотири комплексні сингулярні вузлові (подвійні) точки. Загалом астроїда має 10 сингулярних точок.[6]
Відношення подібності складає Шаблон:SfnШаблон:Rp тобто еволюта астроїди вдвічі більша за неї.
Еволюта має той же центр, що і початкова астроїда. Каспи початкової кривої збігаються з вершинами її еволюти. Отже, еволюту можна отримати, повернувши дану астроїду на кут , а потім відповідно маштабувавши її.Шаблон:SfnШаблон:Rp