Астроїда

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Побудова астроїди

Астро́їда (Шаблон:Lang-el — зоря і Шаблон:Lang-el2 — вид) — плоска алгебрична крива, що утворена фіксованою точкою М кола, яке котиться без ковзання по внутрішній стороні іншого нерухомого кола вчетверо більшого радіуса.

Рухоме коло (з радіусом r) називається твірним, нерухоме коло (з радіусом R=4r) — напрямним.Шаблон:Sfn Шаблон:Rp

Астроїда є гіпоциклоїдою з параметром k=Rr=4, тобто з чотирма каспами; розміри твірного та напрямного кіл: r;R=4r.
Також, астроїда є гіпоциклоїдою з розмірaми напрямного та твірного кіл: R;r=34R. Шаблон:SfnШаблон:Rp

Початковою точкою астроїди (як і будь-якої гіпоциклоїди) називають таку її точку P, що лежить на прямій, яка проходить через центр C рухомого кола і його точку опори, і знаходиться по той же бік від C, що і точка опори.Шаблон:Sfn Шаблон:Rp

Початкові точки є каспами (простими точками звороту) астроїди. Початкові точки лежать на напрямному колі і збігаються з точками опори твірного кола.

Вершиною астроїди (як і будь-якої гіпоциклоїди) називають таку її точку V, що лежить на прямій, яка проходить через центр C рухомого кола і його точку опори, і знаходиться з нею по різні боки від C.Шаблон:Sfn Шаблон:Rp Тобто вершина астроїди знаходиться в середині арки астроїди; астроїда має чотири вершини.

Криву вперше вивчав Йоганн Бернуллі в 1691 році, також про неї згадується в листуванні Лейбніца 1715 року, та в працях Даламбера 1748 року. Назву "Astrois" кривій дав Йозеф Йоганн Літтров в 1838 році.[1][2].

Рівняння кривої

Нехай радіус напрямного (нерухомого) кола дорівнює R=a, а радіус твірного (рухомого) кола дорівнює r. Тоді:

x2/3+y2/3=a2/3.

Також: [3] (x2+y2a2)3+27a2x2y2=0.

При цьому осі координат проходять через початкові точки (каспи) астроїди (рис.), та є її осями симетрії; центр астроїди (центр нерухомого кола) знаходиться в початку координат O(0,0).

{x=acos3t=a4(3cos(t)+cos(3t))y=asin3t=a4(3sin(t)sin(3t));0t2π

При цьому початкова точка астроїди, її касп, з якого починається утворення кривої, лежить на додатній частині осі Ox.

Параметр t — це кут нахилу відрізка між центрами твірних кіл до осі Ox.

  • Ці рівняння можна записати більш компактно у комплексній формі: [4]
4z=a(3eit+e3it) .
ρ=a(cos23φ+sin23φ)32=|secφ|(1+tg23φ)32;

де полярний кут φ=arctgyx=arctg(tg3t).

ρ2+42=94a2

де
ρ — радіус кривини астроїди в певній точці;
 — довжина дуги астроїди від її початку до цієї точки.

Це рівняння виражає наступну властивість астроїди:
Якщо дуга астроїди котиться без ковзання по прямій AB, то центр кривини точки дотику рухається по еліпсу; центр останнього лежить в тій точці прямої AB, через яку прокочується вершина астроїди; одна з напівосей збігається з прямою AB і по довжині дорівнює половині арки астроїди, а саме: |4r(Rr)R|=34a.

Друга напіввісь є радіусом кривини в вершині і дорівнює: |4r(Rr)R2r|=32a.Шаблон:Sfn Шаблон:Rp

Метричні характеристики

  • Довжина дуги астроїди між точками, що відповідають параметру t(0tπ2) [5]
=32sin2ta.

Зокрема, довжина дуги однієї повної арки астроїди дорівнює:

=32a

а довжина всієї астроїди:

=6a
  • Площа сектора, що обмежений однією аркою астроїди та координатними осями, дорівнює
S=332πa2

а фігури, що обмежена повною астроїдою: [5]

S=38πa21.178097a2

Шаблон:OEIS.

S=125πa2
V=πaa(a2/3x2/3)3dx=32105πa3
  • Кривина астроїди в деякій її точці M, що відповідає параметру t: [5]
κ(t)=231|sin2t|

а радіус кривини в цій точці: Шаблон:SfnШаблон:Rp

ρ(t)=32|sin2t|a=3axy3.

В точках звороту астроїди радіус кривини дорівнює ρ=0,
В вершинах астроїди радіус кривини дорівнює ρ=32a.

Координати центра мас частин астроїди
Інтервал xS yS
Периметр кривої 0 ≤ t ≤ π2 25a 25a
0 ≤ t ≤ π 0 25a
Плоска фігура 0 ≤ t ≤ π2 256315πa 256315πa
0 ≤ t ≤ π 0 256315πa
Тіло обертання навколо осі Х (zS=0) 0 ≤ t ≤ π2 21128a 0

Властивості та особливості форми

  • Астроїда є плоскою алгебричною кривою шостого порядку роду 0.[6]
  • Крива має 4 осі симетрії, дві з яких проходять через протилежні вершини, а інші дві — через протилежні каспи астроїди. Крива має центр симетрії.
  • Астроїда має чотири сингулярні точки на дійсній площині (точки звороту); також астроїда має дві комплексні сингулярні точки звороту на нескінченності, та чотири комплексні сингулярні вузлові (подвійні) точки. Загалом астроїда має 10 сингулярних точок.[6]

Шаблон:Multiple image

Шаблон:Clear

Для астроїди

{x(t)=Rcos3t3y(t)=Rsin3t3,

де t — кут повороту твірного (рухомого) кола;
R — радіус напрямного (нерухомого) кола.
рівняння подери відносно її центру (початку координат) буде:

ρ=R2sin2φ

або

(x2+y2)3=R2x2y2

Ця троянда є вписаною в коло, яке вписане в астроїду. Вершини троянди збігаються з вершинами астроїди.[4] Шаблон:SfnШаблон:Rp Шаблон:Clear

Еволюта астроїди

Відношення подібності складає Шаблон:Sfn Шаблон:Rp R:(R2r)=2, тобто еволюта астроїди вдвічі більша за неї.

Еволюта має той же центр, що і початкова астроїда. Каспи початкової кривої збігаються з вершинами її еволюти. Отже, еволюту можна отримати, повернувши дану астроїду на кут π4, а потім відповідно маштабувавши її.Шаблон:SfnШаблон:Rp

Для астроїди {x=acos3ty=asin3t рівняння її еволюти: Шаблон:Sfn Шаблон:Rp

{x=acost(1+sin2t)y=asint(1+cos2t)

Шаблон:Multiple image

  • Еволютою еліпса {x=acosty=bsint є крива, що є узагальненням астроїди — подовжена астроїда, рівняння якої:Шаблон:SfnШаблон:Rp
{x=a2b2acos3ty=a2b2bsin3t

Вилучивши параметр t, отримаємо рівняння еволюти еліпса в неявному виді:

(xa2b2a)23+(ya2b2b)23=1

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Криві