Ряди Ейзенштейна

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ряди Ейзенштейна, названі на честь німецького математика Фердинанда Ейзенштейна — спеціальні прості приклади модулярних форм, що задаються як сума явно виписаного ряду. Спочатку визначені для модулярної групи, ряди Ейзенштейна можуть бути узагальнені в теорії автоморфних форм.

Означення

Ряд Ейзенштейна G2k ваги 2k — функція, визначена на верхній комплексній півплощині {Im(τ)>0} і задана як сума ряду

G2k(τ)=(m,n)(0,0)1(m+nτ)2k.

Цей ряд абсолютно збігається до голоморфної функції змінної τ.

Властивості

Модулярність

Дійсна частина G_6 як функція від q на одиничному крузі.
Уявна частина G_6 як функція від q на одиничному крузі.

Ряд Ейзенштейна задає модулярну форму ваги 2k: для будь-яких цілих a,b,c,d з adbc=1 маємо

G2k(aτ+bcτ+d)=(cτ+d)2kG2k(τ).

Це випливає з того, що ряд Ейзенштейна можна представити як функцію від породженої 1 і τ ґратки Γ=1,τ, продовживши його на весь простір ґраток:

G2k(Γ)=zΓ{0}z2k.

Тоді G2k(λΓ)=λ2kG2k(Γ). Співвідношення модулярності тоді відповідає переходу від базису {τ,1} до базису {aτ+b,cτ+d} тієї ж ґратки (що не змінює значення G2k(Γ)) та нормуванню другого елементу нового базису на 1.

Представлення модулярних форм

Більш того, як виявляється, будь-яка модулярна форма (довільної ваги 2m) виражається як многочлен від G4 і G6:

f=4k+6l=2makG4kG6l.

Зв'язок з еліптичними кривими

-функція Вейєрштрасса еліптичної кривої E=/Γ розкладається в ряд Лорана в нулі як

E(z)=1z2+k=1(2k+1)G2k+2(Γ)z2k.

Зокрема, модулярні інваріанти кривої E рівні

g2=60G4,g3=140G6.

Рекурентне співвідношення

Будь-яку голоморфну модулярну форму для модулярної групи можна записати у вигляді многочлена від G4 і G6. Зокрема, G2k вищих порядків можна записати через рекурентне співвідношення, яке залежить від G4 і G6. Нехай dk=(2k+3)k!G2k+4. Тоді dk задовільняють співвідношення

k=0n(nk)dkdnk=2n+93n+6dn+2

для всіх n0. Тут (nk)біноміальний коефіцієнт і d0=3G4 і d1=5G6.

Вираз dk трапляється в розкладі в околі нуля функції Вейєрштрасса:

(z)=1z2+z2k=0dkz2kk!=1z2+k=1(2k+1)G2k+2z2k

Ряди Фур'є

G_4
G_6
G_8
G_10
G_12
G_14

Означимо q=e2πiτ. (Деякі старі книжки визначають q як ном q=eiπτ, але зараз в теорії чисел прийнято стандарт q=e2πiτ.) Тоді розклад коефіцієнтів рядів Ейзенштейна в Ряди Фур'є має вигляд

G2k(τ)=2ζ(2k)(1+c2kn=1σ2k1(n)qn)

де коефіцієнти Фур'є c2k задані як

c2k=(2πi)2k(2k1)!ζ(2k)=4kB2k=2ζ(12k).

Тут Bnчисла Бернуллі, ζ(z) — дзета-функція Рімана і σp(n) — сума дільників, сума p степенів дільників числа n. Зокрема, маємо

G4(τ)=π445[1+240n=1σ3(n)qn]

and

G6(τ)=2π6945[1504n=1σ5(n)qn]

Зверніть увагу, що сума q може бути записана у формі вигляді рядів Ламберта; тобто, маємо

n=1qnσa(n)=n=1naqn1qn

для довільного комплексного |q| ≤ 1 і a. Працюючи з q-розкладом рядів Ейзенштейна, часто вводяться альтернативні позначення

E2k(τ)=G2k(τ)2ζ(2k)=1+2ζ(12k)n=1n2k1qn1qn.

Тотожності з рядами Ейзенштейна

Добутки рядів Ейзенштейна

Ряди Ейзенштейна утворюють найбільш явні приклади модулярних форм для повної модулярної групи SL2(). Оскільки простір модулярних форм ваги 2k має розмірність 1 для 2k=4,6,8,10,14 різних добутків рядів Ейзенштейна з цими вагами повинні бути пропорційні. Таким чином, ми отримаємо тотожності:

E42=E8,E4E6=E10E4E10=E14,E6E8=E14.

Використовуючи q-розклади рядів Ейзенштейна, наведені вище, вони можуть бути переформулювані як тотожності, пов'язані з сумами степенів дільників:

(1+240n=1σ3(n)qn)2=1+480n=1σ7(n)qn,

отже

σ7(n)=σ3(n)+120m=1n1σ3(m)σ3(nm),

і аналогічно для інших. Можливо, навіть більш цікаво, тета-функція з восьмивимірної парної унімодулярної ґратки Γ є модулярною формою ваги 4 для повної модулярної групи, що дає такі тотожності:

θΓ(τ)=1+n=1rΓ(2n)qn=E4(τ),rΓ(n)=240σ3(n)

для числа rΓ(n) векторів квадратної довжини 2n у кореневій ґратці типу E8.

Література


Шаблон:Мало джерел