Простір Шварца

Матеріал з testwiki
Версія від 20:23, 22 червня 2024, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Простір Шварца — простір функцій, всі похідні яких швидко спадають до нуля з ростом аргумента. Названий Александром Гротендіком в честь Лорана Шварца[1]. Функції з цього простору часто називають функціями Шварца. Позначається найчастіше буквою S або 𝒮.

Формально кажучи, складається з таких гладких функцій f(x), що xmkf(x)0 при |x| швидше, ніж 1|x|α при довільному додатному α.

Важливою властивістю простору Шварца є те, що перетворення Фур'є є автоморфізмом цього простору. Будь-яку функцію з цього простору перетворення Фур'є переводить у деяку функцію з цього ж простору, і навпаки — кожна з функцій з простору Шварца є прообразом Фур'є деякої функції з цього простору.

Даний простір використовується, наприклад, як простір основних функцій при означенні перетворення Фур'є узагальнених функцій (узагальнені функції над S часто називають узагальненими функціями повільного зростання) і відіграє досить важливу роль у функціональному аналізі та теорії рівнянь з частинними похідними.

Означення

Нехай C(n) — простір нескінченно-диференційовних функцій f(x):n, а

CD(n),Dn — простір нескінченно-диференційовних функцій з компактним носієм (тут D — деяка компактна множина в n).

Для довільних мультиіндексів m,k визначимо систему норм m,k наступним чином:

fm,k=supxn|xmkf(x)|,f(x)C(n).

Простором Шварца або простором швидкоспадних функцій на n є такий функціональний простір:

S(n)={fC(𝐑n)fm,k<+m,k}.

З означення простору випливає, що виконуються нерівності

supxn|xmkf(x)|Cmk,

де Cmk — деякі подвійна послідовність додатних дійсних чисел, причому на поведінку цієї послідовності не накладається ніяких обмежень.

Збіжність в просторі S визначається наступним чином: послідовність функцій {φs(x)}s=1 збігається до функції φ(x), якщо

а) для довільного q=0,1,2, послідовність похідних {φs(q)(x)} збігається рівномірно до φ(q)(x) в довільній обмеженій області;

б) для довільних m,k виконуються оцінки

supxn|xmkφs(x)|Cmk, де сталі Cmk не залежать від s.

Приклади

Двовимірна функція Гауса є прикладом швидкоспадної функції
f(x)=xae(bx)2,a,b;
  • як узагальнення попереднього прикладу — всі функції виду
f(x)=P(x)ebxα,b,α>0,

де P(x) — довільний многочлен;

Властивості

  • за означенням функції з простіру S(n) є підмножиною функцій із C(n),S(n)C(n);
  • лінійна комбінація, поточковий добуток довільних двох функцій із S(n) та зсув по аргументу не виводять за межі простору S(n)
f,gS(n),α,β,hn:αf(x)+βg(x),f(x)g(x),f(x+h)S(n);
  • S(n) Lp(n) для довільного p,1p+;
  • перетворення Фур'є є автоморфізмом S(n)S(n);
  • довільна функція із S() є рівномірно неперервною на .

Простори типу S

З означення простору Шварца випливає, що виконуються нерівності

supxn|xmkf(x)|Cmk.

Якщо числа Cmk спеціальним чином залежать від мультиіндексів m та k, то виділяють такі простори типу простору Шварца:

  • Простір Sα,α0, складається з таких нескінченно диференційовних функцій f(x), для яких виконуються нерівності
fm,k=supxn|xmkf(x)|CkBmmmβ,fC(n)

де сталі Ck,A залежать від функції f.

  • Простір Sβ,β0, складається з таких нескінченно диференційовних функцій f(x), які задовольняють нерівності
fm,kCmAkkkα,

де сталі Cm,B залежать від функції f.

  • Простір Sαβ,α,β0,

складається з таких нескінченно диференційовних функцій f(x), які задовольняють нерівності

fm,kCAkBmkkαmmβ,

де сталі C,A,B залежать від функції f.

Простори Sα,Sβ,S можна вважати граничними випадками простору Sαβ, а саме

Sα=Sα,Sβ=Sβ,S=S.

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Посилання

Шаблон:Функційний аналіз

  1. TerzioĞglu, T. (1969). On Schwartz spaces. Mathematische Annalen, 182(3), 236–242.