Простір Lp

Матеріал з testwiki
Версія від 16:11, 3 лютого 2025, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Просторами Lp в математиці називаються простори вимірних функцій, які при піднесенні до степеня p (де p1) є інтегровними за Лебегом.

 Lp — найважливіший клас банахових просторів. Окрім того,  L2 — класичний приклад гільбертового простору.

Побудова простору Lp

Визначення 1. Нехай задано простір з мірою (X,,μ). Зафіксуємо 1p< і розглянемо множину вимірних функцій, визначених на цьому просторі, таких що

X|f(x)|pμ(dx)<.

Позначимо цю множину p(X,,μ) або просто p.

Теорема 1. p(X,,μ) є лінійним простором. Доведення одержується з елементарних властивостей інтеграла Лебега, а також нерівності Мінковського.

На цьому лінійному просторі можна ввести напівнорму:

fp=(X|f(x)|pμ(dx))1p.

Додатність і однорідність є наслідками властивостей інтеграла Лебега, а нерівність Мінковського є нерівністю трикутника для цієї напівнорми.

Замітка 1. Введена таким чином напівнорма не є нормою, бо якщо f(x)=0 майже всюди, то fp=0, що суперечить вимогам до норми. Щоб перетворити простір з напівнормою в простір з нормою, необхідно ототожнити функції, що розрізняються між собою лише на множині міри нуль.

Визначення 2. Введемо на p відношення еквівалентності:

fg, якщо f(x)=g(x) майже всюди.

Це відношення розбиває простір p на класи еквівалентності, причому напівнорми будь-яких двох представників одного і того ж класу збігаються.

Тоді на побудованому фактор-просторі (тобто множині класів еквівалентності) p/ можна ввести норму рівну напівнормі будь-якого представника даного класу. За визначенням, всі аксіоми напівнорми збережуться, і додатково через викладену побудову виявляється виконаною і додатна визначеність.

Визначення 3. Фактор-простір (p/,p) з побудованою на ньому нормою називається простором Lp(X,,μ) або просто Lp.

При 0<p<1, Lp не утворюють нормованого простору, оскільки не виконується нерівність трикутника (точніше, виконується зворотна нерівність трикутника: при 0<p<1 f,gLp(Ω):{Ω|f(x)+g(x)|pdx}1p{Ω|f(x)|pdx}1p+{Ω|g(x)|pdx}1p), проте утворюють метричні простори.

Повнота простору Lp

Введена вище норма разом з лінійною структурою породжує метрику

d(f,g)=fgp,

а отже і поняття збіжності.

Визначення 3. Нехай є послідовність функцій {fn}n=1Lp. Тоді ця послідовність збігається до функції fLp, якщо

fnfp0 при n.

Теорема 2. Простір Lp є повним, тобто будь-яка фундаментальна послідовність Lp збігається до елементу цього ж простору. Таким чином, Lpбанахів простір.

Простір L2

У випадку p=2 введена вище норма породжується скалярним добутком. Таким чином, разом з поняттям довжини тут має сенс і поняття кута, а отже і суміжні поняття, такі, як ортогональність, проєкція і ін.

Визначення 4. Введемо на просторі L2 скалярний добуток таким чином:

f,g=Xf(x)g(x)μ(dx)

у випадку, якщо дані функції комплекснозначні, або

f,g=Xf(x)g(x)μ(dx),

якщо вони дійсні. Тоді, очевидно:

f2=f,f,

тобто норма породжується скалярним добутком. Використовуючи це разом з результатом про повноту будь-якого Lp, одержуємо:

Теорема 3. Простір L2гільбертів.

Простір L

Розглянемо простір (X,,μ) вимірних функцій, обмежених майже усюди. Ототожнивши між собою функції, що розрізняються лише на множині міри нуль, і поклавши за визначенням

f=esssup\limits xX|f(x)|,

одержуємо банахів простір.

Метрика, що породжується цією нормою, називається рівномірною. Так само називається і збіжність, породжена такою метрикою:

fnf у L, якщо esssup\limits xX|fn(x)f(x)|0 при n.

Властивості просторів Lp

  • Із збіжності функцій майже всюди не випливає збіжність в просторі Lp. Нехай fn(x)=n1/p при x(0,1/n] і fn(x)=0 при x(1/n,1], fnLp. Тоді fn0 майже всюди. Але fnpp=01|fn|pdμ=1. Зворотне твердження також невірне.
  • Якщо fnfp0 при n, то існує підпослідовність fnk, така що fnkf майже всюди.
  • Lp функції на числовій прямій можуть бути наближені гладкими функціями. Нехай LCp(,(),m) — підмножина Lp(,(),m), що складається з нескінченно гладких функцій. Тоді LCp всюди щільна в Lp.
  • Lp(,(),m)сепарабельний простір.
  • Якщо μ — скінченна міра, наприклад, ймовірність, і 1pq, то LqLp. Зокрема L2L1, тобто випадкова величина зі скінченним другим моментом має скінченний перший момент.

Простори спряжені Lp

Нехай (Lp) є простором спряженим до Lp (так званий копростір). За визначенням, елемент g(Lp) є лінійним функціоналом на Lp.

Теорема 4. Якщо 1<p<, то (Lp) ізоморфний Lq (пишемо (Lp)Lq), де 1/p+1/q=1. Будь-який лінійний функціонал на Lp має вигляд:

g(f)=Xf(x)g~(x)μ(dx),

де g~(x)Lq.

Через симетрію рівняння 1/p+1/q=1 сам простір Lp є дуальним (з точністю до ізоморфізму) до Lq, а отже:

(Lp)Lp.

Цей результат справедливий і для випадку p=1, тобто (L1)=L. Проте (L)≇L1 і, зокрема (L1)≇L1.

Простори lp, 1 ≤ p ≤ ∞

Нехай (X,,μ)=(,2,m), де mзліченна міра на , тобто m({n})=1,n. Тоді якщо p<, то й простір Lp(,2,m) є множиною послідовностей {xn}n=1, таких що

n=1|xn|p<.

Відповідно, норма на цьому просторі задається

xp=(n=1|xn|p)1p.

Одержаний нормований простір позначається lp.

Якщо p=, то ми розглядаємо простір обмежених послідовностей з нормою

x=sup\limits n|xn|.

Одержаний нормований простір позначається l. Він є прикладом несепарабельного простору.

Як і в загальному випадку, поклавши p=2, ми одержуємо гільбертів простір l2, норма якого породжена скалярним добутком

x,y=n=1xnyn,

якщо послідовності комплекснозначні, і

x,y=n=1xnyn,

якщо вони дійсні.

Простір, дуальний lp, де 1p< ізоморфний lq, 1/p+1/q=1.

Див. також

Література

Шаблон:Функційний аналіз