Стала Хінчина

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:UniboxСтала Хінчина — дійсна константа K02,685452, що дорівнює середньому геометричному елементів розкладу в ланцюговий дріб будь-якого з майже всіх дійсних чисел.

Сталу Хінчина назвали на честь Шаблон:Нп, який знайшов і довів існування цієї сталої і формулу для неї 1935 року[1]. Позначення K0Шаблон:Sfn або K[2] відповідає першій букві транслітерації прізвища «Хінчин» в європейських мовах.

Визначення

Для майже будь-якого дійсного числа x елементи ai його розкладу в ланцюговий дріб мають скінченне середнє геометричне, яке не залежить від xШаблон:Sfn. Ця величина і називається сталою Хінчина.

Іншими словами, якщо

x=a0+1a1+1a2+1a3+1 ,

де a0 ціле, а решта ai натуральні, то для майже всіх x виконується

limn(a1a2...an)1/n=K0=2,6854520010 (Шаблон:OEIS).

При цьому сталу Хінчина K0 можна виразити у вигляді нескінченного добутку

K0=r=1(1+1r(r+2))log2r .

Значимість

Розклад у ланцюговий дріб будь-якого дійсного числа — це послідовність натуральних чисел, і будь-яка послідовність натуральних чисел є розкладом у ланцюговий дріб якогось дійсного числа, що лежить між 0 і 1. Проте, якщо будь-яким чином випадково вибирати елементи послідовності натуральних чисел, то середнє геометричне елементів, взагалі кажучи, зовсім не обов'язково буде однаковим для всіх або майже всіх одержуваних послідовностей. Тому існування сталої Хінчина — та обставина, що середнє геометричне елементів розкладу в ланцюговий дріб виявляється однаковим для багатьох дійсних чисел, — це фундаментальне твердження про дійсні числа та їх розклади в ланцюговий дріб[3], витончений і глибокий результат[4], один з найбільш вражаючих фактів у математиці[5].

Схема доведення

Тут наводиться доведення існування сталої Хінчина і формули для неї, що належить Шаблон:Нп[6], яке простіше від доведення Хінчина, який не використовував ергодичної теорії[7].

Оскільки перший елемент a0 розкладу числа x у ланцюговий дріб не має ніякого значення у твердженні, що доводиться, і оскільки міра Лебега раціональних чисел дорівнює нулю, то ми можемо обмежитися розглядом ірраціональних чисел на відрізку (0,1), Тобто множиною I=[0,1]. Ці числа мають взаємно-однозначну відповідність з ланцюговими дробами вигляду [0;a1,a2,a3]. Введемо відображення Гаусса T:II :

T([0;a1,a2,])=[0;a2,a3,] .

Для кожної борелівської підмножини E множини I також визначимо міру Гаусса — Кузьміна:

μ(E)=1ln2Edx1+x .

тоді μ — імовірнісна міра на сигма-алгебрі борелівських підмножин I. Міра μ еквівалентна мірі Лебега на I, але володіє додатковою властивістю: перетворення T зберігає міру μ. Більше того, можна показати, що T — ергодичне перетворення вимірюваного простору I, забезпеченого мірою μ (це найскладніший момент у доведенні). Тоді ергодична теорема каже, що для будь-якої μ -інтегровної функції f на I середнє значення f(Tkx) — однакове майже для всіх x:

limn1nk=0n1(fTk)(x)=Ifdμ для майже всіх xI за мірою μ[7].

Вибираючи функцію f([0;a1,a2,])=lna1, отримуємо:

limn1nk=1nln(ak)=Ifdμ=r=1lnrln(1+1r(r+2))ln2

для майже всіх [0;a1,a2,] з I.

Беручи експоненту від обох частин рівності, отримуємо зліва середнє геометричне перших n елементів ланцюгового дробу при n, а праворуч — постійну Хінчина[7].

Розкладання в ряд

Постійна Хінчина може бути подана у вигляді ряду[8]:

lnK0=1ln2n=1ζ(2n)1nk=12n1(1)k+1k ,

або, розділяючи члени ряду,

lnK0=1ln2[k=2Nln(k1k)ln(k+1k)+n=1ζ(2n,N+1)nk=12n1(1)k+1k] ,

де N — деяке фіксоване ціле число, ζ(s,q) — дзета-функція Гурвіца. Обидва ряди швидко збігаються, тому що ζ(n)1 швидко наближається до нуля зі зростанням n. Можна також дати розклад через дилогарифмШаблон:Sfn:

lnK0=ln2+1ln2[Li2(12)+12k=2(1)kLi2(4k2)] .

Середнє геометричне елементів розкладу в ланцюговий дріб різних чисел

Середні геометричні від перших n елементів розкладу в ланцюговий дріб різних чисел залежно від n. Зелений графік відповідає числу sin1 — схоже, що він збігається до сталої Хінчина, але це не доведено. Жовтий графік відповідає описаному в тексті числу, спеціально побудованому так, щоб графік сходився до сталої Хінчина. Червоний і синій графіки відповідають числу e і числу 31, Відповідно; вони не збігаються до сталої Хінчина.

Хоча середнє геометричне елементів розкладу в ланцюговий дріб дорівнює K0 для майже всіх чисел, але це не доведено практично для жодного конкретного числа x, крім тих, які спеціально сконструйовані так, щоб задовольняти цьому твердженню[2][9]. Таке число можна побудувати, задаючи відразу елементи його розкладу в ланцюговий дріб, наприклад, так: будь-яке скінченне число елементів на початку ніяк не вплинуть на граничне значення середнього геометричного, тому їх можна взяти будь-якими (наприклад, можна взяти перші 60 елементів рівними 4); кожний наступний елемент береться рівним 2 або 3, залежно від того, більше чи менше від постійної Хінчина середнє геометричне всіх попередніх елементів. Для даного конкретного прикладу, проте, не виконується статистика Гаусса — Кузьміна.

До чисел x, про які відомо, що середнє геометричне елементів їх розкладу в ланцюговий дріб не може дорівнювати сталій Хінчина, відносяться раціональні числа, квадратичні ірраціональності (корені всіх квадратних рівнянь з цілими коефіцієнтами) і основа натурального логарифма e. Хоча раціональних чисел і квадратичних ірраціональностей нескінченно багато, але вони утворюють множину міри нуль, і тому їх не потрібно включати до «майже всіх» чисел з визначення сталої Хінчина.

Середнє геометричне елементів розкладу в ланцюговий дріб деяких чисел, схоже (виходячи з безпосередніх обчислень середніх для великих n), збігається до сталої Хінчина, хоча в жодному з цих випадків рівність в границі не доведена. Зокрема, до цих чисел відносяться число π, стала Ейлера — Маскероні, число sin1, 23, сама стала Хінчина. Остання обставина дозволяє припустити, що стала Хінчина ірраціональна, але точно невідомо, чи є стала Хінчина раціональним, алгебраїчним чи трансцендентним числом[2].

Середні степеневі

Можна розглядати сталу Хінчина як окремий випадок середнього степеневого елементів розкладу чисел у ланцюговий дріб. Для будь-якої послідовності {an} середнє степеня p дорівнює

Kp=limn[1nk=1nakp]1/p .

Якщо {an} — елементи розкладу числа x у ланцюговий дріб, то Kp для будь-якого p<1 і майже всіх x задаються формулою

Kp=[k=1kplog2(11(k+1)2)]1/p .

Вона отримується обчисленням відповідного степеневого середнього за статистикою Гаусса — Кузьміна і відповідає вибору функції f([0;a1,a2,])=a1p у вищевикладеному доведенніШаблон:Sfn[6]. Можна показати, що значення K0 виходить в границі p0.

Зокрема, можна отримати середнє гармонійне елементів розкладу в ланцюговий дріб. Це число дорівнює

K1=1,74540566240 (Шаблон:OEIS)

Примітки

Шаблон:Примітки

Література

Посилання