Квадратична ірраціональність

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Квадрати́чна ірраціона́льність — ірраціональне число, яке є дійсним коренем деякого квадратного рівняння ax2+bx+c=0 з раціональними коефіцієнтами a,b,c (або, що те саме, дійсним коренем многочлена 2-го степеня з раціональними коефіцієнтами[1] ax2+bx+c). У частині джерел під квадратичними ірраціональностями розуміють у загальному випадку комплексні корені зазначених рівнянь.

Ірраціональність числа x означає, що його не можна подати у вигляді раціонального числа (дробу). З цього випливає, що многочлен ax2+bx+c=0 незвідний до поля раціональних чисел , тобто не розпадається в цьому полі на множники першого степеня[1].

Алгебричні властивості

Розв'язок квадратного рівняння ax2+bx+c=0 дає формула: де D=b24ac (дискримінант рівняння). Дійсність кореня означає, що D0. Отже, будь-яка квадратична ірраціональність має вигляд:

x=u+vD,

де u,v,D — раціональні числа, причому v0, а підкореневий вираз D невід'ємний і не є повним квадратом раціонального числа[2].

Приклад: 112;1+52.

З визначення випливає, що квадратичні ірраціональності є алгебричними числами другого степеня. Відзначимо, що обернений елемент для x=u+vD також є квадратичною ірраціональністю:

1u+vD=uvDu2v2D.

Число x=uvD називають спряженим для x=u+vD. Виконуються формули:

(x+y)=x+y;(xy)=xy;(1x)=1x.

Канонічний формат

Без обмеження загальності можна спростити рівняння ax2+bx+c=0 наступним чином.

  1. Коефіцієнти розглянутого рівняння 2-го степеня можна зробити цілими числами, оскільки від знаменників дробів легко позбутися, помноживши обидві частини рівняння на найменше спільне кратне всіх знаменників. Дискримінант D тоді теж стає цілим числом.
  2. Якщо старший коефіцієнт a<0, то помножимо рівняння на 1.
  3. Нарешті, поділимо отримане рівняння ax2+bx+c=0 на найбільший спільний дільник НСД(a,b,c).

У підсумку отримаємо рівняння ax2+bx+c=0 з цілочисельними взаємно простими коефіцієнтами, причому старший коефіцієнт додатнийШаблон:Sfn. Це рівняння однозначно пов'язане з парою своїх коренів, і множина таких рівнянь зліченна. Тому множина квадратичних ірраціональностей також зліченна.

Часто зручно у виразі кореня x=u+vD виконати ще одну модифікацію: якщо в канонічний розклад D входять будь-які квадрати, винесемо їх за знак кореня, так що значення D буде вільним від квадратів.

Квадратичні поля

Сума, різниця і добуток квадратичних ірраціональностей з одним і тим самим дискримінантом D або мають той самий формат, або є раціональними числами, тому разом вони утворюють поле, яке є нормальним розширенням другого степеня поля раціональних чисел Шаблон:Math. Це поле позначають (D) і називають квадратичним полем. Будь-яке таке розширення можна отримати описаним способом. Група Галуа розширення, крім тотожного автоморфізму, містить відображення ірраціонального числа в спряжене йому (в зазначеному вище сенсі)[3].

Припустимо, що, як описано вище, D — вільне від квадратів ціле число. Тоді для різних значень D виходять різні квадратичні поляШаблон:Sfn.

Для квадратичного поля можна побудувати його кільце цілих, тобто множину коренів зведених многочленів з цілими коефіцієнтами, у яких старший коефіцієнт дорівнює 1. Вільне від квадратів D не може ділитися на 4, тому можливі два випадки[3], залежно від того, яку остачу дає D при діленні на 4.

  1. Якщо D має вигляд 4k+1, то цілі елементи — це числа вигляду m+n1+D2, де m,n — натуральне число.
  2. Якщо D має вигляд 4k+2 або 4k+3, то цілі елементи — це числа вигляду m+nD, де m,n — натуральне число.

Зв'язок з неперервними дробами

Дійсні квадратичні ірраціональності пов'язані з неперервними дробами теоремою Лагранжа (іноді званою теоремою Ейлера — Лагранжа)Шаблон:Sfn: Шаблон:Рамка Дійсне число є квадратичною ірраціональністю тоді й лише тоді, коли воно розкладається в нескінченний періодичний неперервний дріб. |} Приклад: Неперервний дріб, період якого починається з першої ж ланки, називають чисто періодичним. Еварист Галуа 1828 року довів: неперервний дріб для квадратичної ірраціональності x буде чисто періодичним тоді й лише тоді, коли x>1, а спряжена ірраціональність x лежить в інтервалі (1;0). Він довів також, що в разі чисто періодичного розкладу спряжена квадратична ірраціональність має ті ж ланки, але розташовані в зворотному порядку[4].

Узагальнення

Квадратична ірраціональність є окремим випадком «ірраціональності n-го степеня», яка є коренем незвідного в полі многочлена n-го степеня з цілими коефіцієнтами. Раціональні числа виходять при n=1, а квадратичні ірраціональності відповідають випадку n=2.

Деякі джерела відносять до квадратичних ірраціональностей також і комплексні корені квадратних рівнянь (наприклад, гауссові цілі числа або числа Ейзенштейна).

Г. Ф. Вороний у роботі «Про цілі алгебричні числа, що залежать від кореня рівняння 3-го степеня» (1894) поширив теорію (включно з неперервними дробами) на випадок кубічних ірраціональностей.

Історія

Феодор Кіренський і його учень Шаблон:Нп (IV ст. до н. е.) першими довели, що якщо число N не є повним квадратом, то N не є раціональним числом, тобто його не можна точно виразити у вигляді дробу. Це доведення спиралося на «лему Евкліда». Евклід присвятив цим питанням десяту книгу своїх «Начал»; він, як і сучасні джерела, використовував основну теорему арифметики.

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація