Теорема Лефшеца про нерухому точку

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Лефшеца про нерухому точку — результат у алгебричній топології про існування нерухомих точок неперервного відображення в себе для досить широких класів топологічних просторів.

Число Лефшеца

Нехай Xзв'язний компактний орієнтовний топологічний многовид або скінченний CW-комплекс (зокрема поліедр — простір гомеоморфний скінченному симпліційному комплексу). У цих випадках сингулярні гомологічні групи H*(X,) (для поліедрів еквівалентно симпліційні гомологічні групи) над полем є скінченновимірними векторними просторами. Нехай Cn(X,),Zn(X,),Bn(X,),Hn(X,) — стандартні позначення для n-их компонент елементів відповідних ланцюгових комплексів, циклів, границь і гомологічних груп (деталі у статті Ланцюговий комплекс).

Якщо f:XXнеперервне відображення, то воно задає лінійні відображення f*n:Hn(X,)Hn(X,) Нехай Tr(f*n)слід лінійного перетворення.

За означенням, числом Лефшеца відображення f називається число

Λf=i=0(1)nTr(f*n).

Властивості числа Лефшеца

  • Якщо функції f і g є гомотопно еквівалентними, то Λf=Λg.
  • У випадку, наприклад, скінченного симпліційного комплексу число Лефшеца можна ввести в інший спосіб. Тоді відображення f:XX задає лінійні відображення fn:Sn(X,)Sn(X,) на скінченновимірних просторах Sn(X,), елементи базиса яких є у бієктивній відповідності із n-симплексами симпліційного комплексу. Відображення fn одержуються, наприклад композицією відображень fn:Cn(X,)Cn(X,) на сингулярному комплексі із ланцюговими відображеннями, що задають еквівалентність симпліційних і сингулярних гомологій. Тоді:
Λf=i=0(1)nTr(fn).
Нижче цикли, границі і гомології подані для симпліційного випадку. Для доведення позначимо відображення fn:Bn(X,)Bn(X,) і f¯n:Sn(X,)/Zn(X,)Sn(X,)/Zn(X,). Із елементарних властивостей сліду лінійних відображень над скінченновимірними векторними просторами випливає, що Tr(fn)=Tr(fn)+Tr(f*n)+Tr(f¯n). Але граничний гомоморфізм задає ізоморфізми ¯n:Cn(X,)/Zn(X,)Bn1(X,) і f¯n=¯n1fn¯n, а тому Tr(f¯n)=Tr(fn1). Остаточний результат одержується підстановкою виразу Tr(f*n) через Tr(fn),Tr(fn) і Tr(f¯n) у формулу числа Лефшеца і скороченням Tr(f¯n) і Tr(fn1), які будуть мати різні знаки.
  • Якщо у випадку скінченного симпліційного комплексу взяти f=1X (одиничне відображення на просторі X) то 1*n:Hn(X,)Hn(X,) є одиничними відображеннями на гомологічних групах і Tr(1n) є рівним кількості симплексів розмірності n (оскільки сингулярні і симпліційні гомології у цьому випадку є еквівалентними). Тому Λ1X=χ(X), тобто число Лефшеца для одиничного відображення є рівним характеристиці Ейлера даного простору.

Теорема Лефшеца

Найпростіший варіант теореми Лефшеца стверджує, що якщо Λf0 то неперервне відображення f:XX має хоча б одну нерухому точку, тобто елемент xX, для якого f(x)=x.

Формула Лефшеца

Більш детально припустимо, що всі нерухомі точки відображення f:XX ізольовані.

Для кожної нерухомої точки xX, позначимо через i(x) її індекс Кронекера (локальний степінь відображення f в околі точки x). Тоді формула Лефшеца для X і f має вигляд

{x|f(x)=x}i(x)=Λf.

Доведення

Нижче подано доведення для поліедрів — просторів гомеоморфних скінченному симпліційному комплексу.

Припустимо, що K є підмножиною деякого евклідового простору Rm, і d — стандартна метрика у Rm. Оскільки простір |K| є компактним і f не має нерухомих точок, d(x,f(x)) досягає свого мінімального значення δ>0, у деякій точці |K|. Нехай nціле число, для якого meshK(n)<δ2, і g:|K(n+t)||K(n)|симпліційне наближення до відображення f:|K(n)||K(n)| (деталі щодо позначень і термінології у статті Симпліційний комплекс).

Якщо h:|K(n+t)||K(n)| є симпліційним наближенням до одиничного відображення, то gffh, тож g*=f*h*. Але h* є оберненим ізоморфізмом до ϕ*t, де ϕ є гомоморфізмом барицентричного підрозбиття ланцюгових комплексів; звідси f*=g*ϕ*t, тож gϕt:C(K(n))C(K(n)) є гомоморфізмом ланцюгових комплексів, що породжує f*.

Зважаючи на еквівалентне означення числа Лефшеца достатньо довести, що для кожного симплекса σK(n), значенням gϕt(σ) є лінійна комбінація симплексів жоден з яких не є рівним σ, бо у цьому випадку очевидно Tr(fr)=0. Припустимо, що σ є симплексом для якого gϕt(σ) містить σ. Тоді оскільки ϕt(σ) є лінійною комбінацією симплексів, що містяться у σ, отримуємо, що образом хоча б одного з них при відображенні g є σ, а тому існує точка xσ для якої також g(x)σ і тому d(x,g(x))meshK(n)<δ2. Але з властивостей симпліційного наближення випливає, що f(x) і g(x) належать деякому спільному симплексу і тому d(f(x),g(x))<δ2. Звідси d(x,f(x))<d(x,g(x))+d(f(x),g(x))<δ, що суперечить означенню числа δ.

Застосування

Властивості просторів зі скінченними гомологічними групами

Для скінченного лінійно зв'язного симпліційного комплексу K, для якого гомологічні групи Hn(K)=Hn(K,)є скінченними для всіх n>0, то будь-яке неперервне відображення f:|K||K|має нерухомі точки. Дане твердження є правильним, тому що Hn(K,)Hn(K,) і для кожної скінченної абелевої групи G, виконується GQ=0(тривіальна група), натомість для кожного лінійно зв'язного простору Hn(K,) і для будь-якого неперервного відображення f:|K||K|породжений гомоморфізм f*0:H0(X,)H0(X,)є одиничним відображенням одновимірного векторного простору; відповідно Tr(f*0)і тому Λf=1.

Наслідками цього твердження є:

Неперервні відображення на сферах

Нехай тепер f:SnSn — неперервне відображення сфери, що не має нерухомих точок. Єдиними ненульовими гомологічним групами у цьому випадку є H0(Sn,)Hn(Sn,) і f*0:H0(X,)H0(X,)є одиничним лінійним відображенням, а f*n:Hn(X,)Hn(X,)задається як f*n(σ)=dσдля деякого раціонального числа d. Тоді Λf=1+(1)nd=0 і тому d=(1)n+1.

  • Наслідком цього твердження є те, що для парного числа nдля довільного неперервного відображення f:SnSn гомотопного одиничному існують нерухомі точки. Звідси зокрема отримується твердження про відсутність неперервних дотичних векторних полів, що не є рівні нулю в усіх точках для сфер S2n.

Компактні групи Лі

Нехай тепер G — лінійно зв'язна компактна група Лі і T — максимальний тор у цій групі. Позначимо X = G/T. Тоді X є компактним многовидом і для кожного gG відображення

fg:XXfg(xT)=gxT

є диференційовним. Оскільки група є лінійно зв'язною то всі відображення fg є гомотопно еквівалентними одиничному відображенню і тому числа Лефшеца всіх цих відображень є рівними характеристиці Ейлера простору X. Можна довести, що χ(X)=|N(T)/T|, тобто порядку факторгрупи нормалізатора максимального тора по самому максимальному тору. Ця факторгрупа завжди є скінченною.

З теореми Лефшеца випливає, що кожне відображення fg має нерухому точку для якої xT=gxT. Тоді зокрема x1gxT, тобто кожен елемент групи G є спряженим із деяким елементом максимального тора T. Якщо взяти топологічний генератор якогось іншого тора (топологічним генератором групи називається елемент gтакий, що множина степенів gnє щільною у групі; для максимальних торів у компактних групах Лі топологічні генератори завжди існують) то звідси випливає, що два максимальні тори у групі G є спряженими. Це твердження є важливим у теорії представлень компактних груп Лі.

Див. також

Література