Розсіяння Баба

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діаграми Фейнмана
Анігіляція
Розсіяння

Розсіяння Бабá (англ. Bhabha scattering) є процесом електрон-позитронного розсіяння у квантовій електродинаміці:

e+ee+e

Існують дві діаграми Фейнмана провідного порядку, що вносять вклад в амплітуду розсіяння: процес анігіляції та процес розсіяння. Розсіяння Баба названо на честь індійського фізика Хомі Баба.

Амплітуда розсіяння Баба використовується як монітор світності в електрон-позитронних колайдерах.

Використання

Розсіяння Баба використовувалось як монітор світності в ряді експериментів на e+e колайдерах, наприклад, на Великому електрон-позитронному колайдері. Точне вимірювання світності необхідно для точних вимірювань перерізів інших, більш рідкісних, процесів.

Електрон-позитронні колайдери, що працюють в районі низько розташованих адронних резонансів (приблизно від 1 до 10 ГеВ), такі як Пекінський електронний синхротрон (BES) та «B-фабрики» Belle II and BaBar, використовують розсіяння Баба на великі кути як монітор світності. Для досягнення бажаної точності на рівні 0,1 % експериментальні вимірювання необхідно порівняти з теоретичним розрахунком, що має включати квантово-електродинамічні поправки другого порядку.[1] Високоточне вимірювання загального адронного перерізу при цих низьких енергіях є вирішальним вкладом у теоретичний розрахунок аномального магнітного моменту мюона, який використовується для пошуку фізики поза межами Стандартної моделі.

Диференційний переріз

У першому наближенні, усереднений за спіном диференціальний переріз для цього процесу можна описати як

dσd(cosθ)=πα2s(u2(1s+1t)2+(ts)2+(st)2)

де s, t і u — змінні Мандельштама, α — стала тонкої структури, і θ — кут розсіювання.

Цей поперечний переріз нехтує масою електрона (вважаючи її значно меншою за енергію процесу), і включає лише внесок від обміну фотонами. Це наближення добре працює за енергій зіткнень, що є малими порівняно з масою Z-бозону, близько 91 ГеВ: при вищих енергіях також стає важливим внесок від обміну Z-бозонів.

Змінні Мандельштама

У цій статті змінні Мандельштама визначаються як

s= (k+p)2= (k+p)2 2kp 2kp         
t= (kk)2= (pp)2 2kk 2pp
u= (kp)2= (pk)2 2kp 2kp

де наближення справедливі для високих (релятивістських) енергій.

Виведення неполяризованого перерізу

Матричні елементи

Як діаграма розсіяння, так і діаграма анігіляції вносять внесок у матричний елемент процесу. Якщо позначити 4-імпульс позитрона як k і k' , а 4-імпульс електрона як p і p' , і використовуючи правила Фейнмана, можна вивести наступні матричні елементи:

де
γμ — гамма-матриці Дірака,
u, and u¯ — 4-спінори для ферміонів, а
v, and v¯ — 4-спінори для анти-ферміонів (див. Рівняння Дірака).
(розсіяння) (анігіляція)
= e2(v¯kγμvk)1(kk)2(u¯pγμup) +e2(v¯kγνup)1(k+p)2(u¯pγνvk)

Зверніть увагу, що між двома діаграмами є різниця у знаку.

Квадрат матричного елемента

Для обчислення неполяризованого перерізу потрібно усереднити за можливими значеннями спінів вхідних частинок (se- та se+) і підсумувати за спінами вихідних частинок. Це,

||2 =1(2se+1)(2se++1)spins||2
=14s=12s=12r=12r=12||2

Спочатку можна обчислити ||2:

||2= e4|(v¯kγμvk)(u¯pγμup)(kk)2|2 (розсіяння)
e4((v¯kγμvk)(u¯pγμup)(kk)2)*((v¯kγνup)(u¯pγνvk)(k+p)2) (інтерференція)
e4((v¯kγμvk)(u¯pγμup)(kk)2)((v¯kγνup)(u¯pγνvk)(k+p)2)* (інтерференція)
+e4|(v¯kγνup)(u¯pγνvk)(k+p)2|2 (анігіляція)


Член розсіяння (t-канал)

Квадрат матричного елемента

||2 =e4(kk)4((v¯kγμvk)(u¯pγμup))*((v¯kγνvk)(u¯pγνup))      (1)
=e4(kk)4((v¯kγμvk)*(u¯pγμup)*)((v¯kγνvk)(u¯pγνup))      (2)
=e4(kk)4((v¯kγμvk)(u¯pγμup))((v¯kγνvk)(u¯pγνup))      (3)
=e4(kk)4(v¯kγμvk)(v¯kγνvk)(u¯pγμup)(u¯pγνup)      (4)

Сума за спінами

Далі треба просумувати спіни всіх чотирьох частинок. Позначимо спін електрона як s і s' , а спін позитрона як r і r' .

spins||2 =e4(kk)4(rv¯kγμ(rvkv¯k)γνvk)(su¯pγμ(supu¯p)γνup)      (5)
=e4(kk)4Tr((rvkv¯k)γμ(rvkv¯k)γν)Tr((supu¯p)γμ(supu¯p)γν)      (6)
=e4(kk)4Tr((k/m)γμ(k/m)γν)Tr((p/+m)γμ(p/+m)γν)      (7)
=e4(kk)4(4(kμkν(kk)ημν+k'νkμ)+4m2ημν)(4(pμpν(pp)ημν+p'νpμ)+4m2ημν)      (8)
=32e4(kk)4((kp)(kp)+(kp)(kp)m2ppm2kk+2m4)      (9)


Хоча ця формула є точною, у випадку електронів зазвичай досліджують масштаби енергій, які набагато перевищують масу електрона. Нехтування масою електрона тоді дає спрощений вигляд:

14spins||2 =32e44(kk)4((kp)(kp)+(kp)(kp))
=8e4t2(12s12s+12u12u)
=2e4s2+u2t2

Член анігіляції (s-канал)

Процес отримання матричного елемента для анігіляції подібний до вищезазначеного. Оскільки дві діаграми перетворюються одна в одну прости поворотом, а частинки початкового та кінцевого стану однакові, достатньо переставити імпульси, що дає

14spins||2 =32e44(k+p)4((kk)(pp)+(kp)(kp))
=8e4s2(12t12t+12u12u)
=2e4t2+u2s2

(Цей результат пропорційний (1+cos2θ), де θ — кут розсіяння в системі центру мас.)

Рішення

Оцінка останнього, інтерференційного члена за тим самим принципом, та додавання трьох членів, дає кінцевий результат:

||22e4=u2+s2t2+2u2st+u2+t2s2

Див. також

Список літератури

Шаблон:Примітки

Шаблон:Квантова електродинаміка