Локальна дзета-функція

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Конгруенц-дзета-функція — прототип для побудови важливої L-функції Гассе — Вейля, ряд вигляду

Z(V,T)=exp(k=1NkkTk),

побудований на послідовності числа точок Nk афінного або проєктивного многовиду V у скінченних полях.

Локальна дзета-функція ζ(X,s)=Z(X,ps). Для неї існує аналог гіпотези Рімана.

Визначення

Нехай V — афінний або проєктивний многовид над скінченним полем 𝔽q. Конгруенц-дзета-функція многовиду V над 𝔽q визначається як формальний степеневий ряд

Z(V/𝔽q,T)=exp(k=1NkkTk),

де exp(u)=k=0ukk!, а Nk — число точок V, що лежать у 𝔽qk. Числа Nk скінченні в силу скінченності будь-якого афінного або проєктивного многовиду скінченної розмірності над скінченним полем.

Локальною дзета-функцією називають функцію ζ(X,s)=Z(X,ps), тут p — характеристика поля 𝔽q, s — комплексна змінна.

Приклади

Візьмемо рівняння x=0, геометрично це означає, що V — це просто точка. У цьому випадку всі Nk=1. Тоді

Z(V,t)=exp(k=1Tkk)=exp(ln(1T))=11T

Нехай V — проєктивна пряма 0x=0 над F. Якщо F=𝔽qk, то V має Nk=qk+1 точку: всі точки поля і нескінченну точку. Отже

Z(V,T)=exp(k=1(qT)kk+Tkk)=exp(ln(1qT)ln(1T))=1(1T)(1qT)

Властивості

  • Z(X,T) подається у вигляді нескінченного добутку
Z(X,T)=x(1Tdeg(x))1,

де x пробігає всі замкнуті точки X, а degx — степінь x. У разі, якщо X=V, яке обговорювалося вище, то замкнуті точки — це класи еквівалентності x=[P] точок PV, де дві точки еквівалентні, якщо вони спряжені над полем F. Степінь x — це степінь розширення поля F, породженого координатами P. Тоді логарифмічна похідна нескінченного добутку Z(X,T) дорівнюваиме твірній функції

N1+N2t1+N3t2+.
  • Якщо E — еліптична крива, то в цьому випадку дзета-функція дорівнює
Z(E/𝔽q,T)=12aET+qT2(1T)(1qT)
  • Якщо (k)Nk<CAk, то Z(T) збігається у відкритому крузі радіуса R=A1.
  • Якщо Nk=Nk(1)+Nk(2), причому Z(T),Z(1)(T),Z(2)(T) — відповідні дзета-функції, то Z(T)=Z(1)(T)Z(2)(T).
  • Якщо Nk=β1k+...+βtkα1k...αsk, то Z(T)=(1α1T)...(1αsT)(1β1T)...(1βtT).

Застосування

L-функція Гассе — Вейля визначається через конгруенц-дзета-функцію так:

L(V,s)=ζ(s)ζ(s1)pZ(V/𝔽p,ps)

Гіпотеза Рімана для кривих над скінченними полями

Якщо C — проєктивна неособлива крива над F, то можна показати, що

Z(C,T)=P(t)(1T)(1qT) ,

де P(t) — многочлен степеня 2g, де g — рід кривої C. Подамо

P(t)=i=12g(1ωit) ,

тоді гіпотеза Рімана для кривих над скінченними полями стверджує, що

|ωi|=q1/2

Для локальної дзета-функції це твердження рівносильне тому, що дійсна частина коренів ζ(X,s) дорівнює 1/2.

Наприклад, для еліптичної кривої отримуємо випадок, коли існують рівно 2 корені, і тоді можна показати, що абсолютні значення коренів дорівнюють q. Цей випадок еквівалентний теоремі Гассе про оцінку числа точок кривої в скінченному полі.

Загальні формули для дзета-функції

Із формули сліду Лефшеца для морфізму Фробеніуса виходить, що

Z(X,T)=i=02dimXdet(1TFrobq|Hci(X,))(1)i+1.

Тут X — відділювана схема скінченного типу над скінченним полем 𝔽q, а Frobq — геометрична дія Фробеніуса на -адичній Шаблон:Нп з компактним носієм X. Це показує, що дана дзета-функція є раціональною функцією T.

Див. також

Література