Декартів лист

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Декартів лист

Дека́ртів листок — плоска крива третього порядку, що в прямокутній системі описується рівнянням:

x3+y3=3axy.

Параметр 3a визначається як діагональ квадрата, сторона якого дорівнює найбільшій хорді петлі.

Історична довідка

Вперше в історії математики крива, що пізніше отримала назву «декартів листок», визначена у листі Декарта до Ферма у 1638 році як крива, для якої сума об'ємів кубів, побудованих на абсцисі і ординаті кожної точки, дорівнює об'єму паралелепіпеда, побудованого на абсцисі, ординаті і деякій сталій. Форма кривої встановлюється вперше Жилем Робервалем, котрий знайшов вузлову точку кривої, однак у його подачі крива складається лише з петлі. Побудувавши цю криву у чотирьох квадрантах, він отримав фігуру, що нагадує квітку з чотирма пелюстками. Однак, назва кривої «пелюстка жасмину» (Шаблон:Lang-fr) не закріпилась. Повну форму кривої з наявністю асимптоти було визначено пізніше (1692) Гюйгенсом і Йоганном Бернуллі. Назва «декартів листок» стала вживатись лише з початку 18 століття на пропозицію д'Аламбера.

Рівняння

x3+y3=3axy
ρ=3acosφsinφcos3φ+sin3φ.
  • Параметричне рівняння в прямокутній системі за умови y=tx запишеться у вигляді:
{x=3at1+t3y=3at21+t3, де t=tgφ.

Часто розглядають повернуту на 135° криву. Її рівняння мають такий вигляд:

  • В прямокутній системі:
y=±xl+xl3x, де l=3a2
  • У параметричній формі:
x=lt213t2+1, y=lt(t21)3t2+1
  • В полярних координатах:
ρ=l(sin2φcos2φ)cosφ(cos2φ+3sin2φ)

Властивості

  • Пряма OA — вісь симетрії, її рівняння: y=x.
  • Точка A називається вершиною, її координати (3a2,3a2).
  • Для обох гілок існує асимптота UV, її рівняння: x+y+a=0.
  • Площа області між дугами ACO і ABO S1=l23=32a2.
  • Площа області між асимптотою і кривою дорівнює площі петлі S2=S1=32a2.
  • Об'єм тіла, утвореного при обертанні дуги ACO навколо осі абсцис V1=πl327(ln41).

Використання

Відому популярність для вибору траєкторій руху обробного інструменту при високошвидкісному фрезеруванні (HSM) набули траєкторії типу «петля». Застосування такої стратегії при обході особливих точок в контурному фрезеруванні вимагає її трансформації у криві, які можуть виконувати спряження. І тут часто використовується траєкторія у формі декартового листка[1].

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

Посилання

Шаблон:Криві

  1. Петраков Ю. В., Скрипник Т. М. Аналіз технологічних траєкторій при контурному фрезеруванні //Процеси механічної обробки в машинобудуванні. Вип. 11, 2011. С. 195-204.