Алгебрична структура

Шаблон:UniboxШаблон:Алгебричні структуриАлгебрична структура (алгебрична система) — в математиці це непорожня множина з заданим на ній набором операцій та відношень, що задовільняють деякій системи аксіом.

Основним завданням абстрактної алгебри є вивчення властивостей аксіоматично заданих алгебричних систем.

Формально: об'єкт $⟨A;{\mathrm{\Omega }}_F;{\mathrm{\Omega }}_R⟩,$ де:

• $A$ — непорожня множина,
• ${\mathrm{\Omega }}_F$ — множина алгебричних операцій визначених на $A,$
• ${\mathrm{\Omega }}_R$ — множина відношень визначених на $A.$

Множина $A$ називається носієм алгебричної системи. Множини ${\mathrm{\Omega }}_F,{\mathrm{\Omega }}_R$ називається сигнатурою алгебричної системи.

Якщо алгебрична система не містить операцій, вона називається моделлю, якщо не містить відношень, то — алгеброю.

Якщо не розглядають ніяких аксіом, яким мають задовільняти операції, то алгебрична система називається універсальною алгеброю заданої сигнатури ${\mathrm{\Omega }}_F$.

Для алгебричних структур визначають морфізми, як відображення що зберігають операції (дивись гомоморфізм). Таким чином визначають категорії.

Якщо множина має властивості топологічного простору і операції є неперервними, то таку алгебричну систему називають топологічною алгебричною системою (наприклад, топологічна група).

Не всі алгебричні конструкції описуються алгебричними системами, є ще коалгебри, біалгебри, алгебри Гопфа і комодулі над ними і т. д

Алгебричні операції

Шаблон:Main $n$-арна операція $f$ на $A$ — це відображення прямого добутку $n$ екземплярів множини в саму множину $f:A^n\to A$. За визначенням, нуль-арна операція — це просто виділений елемент множини.

Найчастіше розглядають унарні і бінарні операції, як найпростіші. Але для потреб топології, алгебри, комбінаторики вивчають операції більшої арності, наприклад, теорія операд і алгебр над ними (мультиоператорних алгебр).

Список алгебричних систем

M = магма, Q = квазігрупа, S = напівгрупа,
L = Лупа, N = моноїд, G = група,
d = ділення, a = асоціативність,
e = з одиницею, i = існування оберненого

• Множина може вважатись виродженою алгебричною системою з порожньою сигнатурою.

Групо-подібні (одна бінарна операція)

• Магма (групоїд) — множина з однією бінарною операцією $\cdot$, зазвичай її називають множенням.
• Права квазігрупа — магма, в якому можливе праве ділення,

тобто рівняння $x\cdot a=b$ завжди має єдиний роз'вязок $\mathrm{\forall }a,b\in A.$

• Квазігрупа — одночасно права і ліва квазігрупи.
  • Лупа(Петля) — квазігрупа з одиницею (унітарна квазігрупа): $\mathrm{\exists }e\in A:a\cdot e=e\cdot a=a.$
• Напівгрупа — асоціативна магма: $a\cdot (b\cdot c)=(a\cdot b)\cdot c.$
  • Моноїд — напівгрупа з одиницею (унітарна напівгрупа).
• Група — моноїд з діленням чи асоціативна лупа: $\mathrm{\forall }a\mathrm{\exists }{a}^{-1}:a\cdot a^{-1}=a^{-1}\cdot a=e.$
• Абелева група — комутативна група: $a\cdot b=b\cdot a.$

Операцію в абелевій групі часто називають додаванням (+) а нейтральний елемент — нулем.

Кільцеподібні (дві бінарні операції узгоджені дистрибутивністю)

• Півкільце — подібне до кільця, але без оберненості додавання (комутативний моноїд по додаванню і моноїд по множенню).
• Кільце — структура с двома бінарними операціями: абелева група по додаванню, моноїд по множенню,

виконується дистрибутивний закон: $a\cdot (b+c)=a\cdot b+a\cdot c,(a+b)\cdot c=a\cdot c+b\cdot c$.

• Комутативне кільце — кільце з комутативним множенням.
  • Цілісне кільце — комутативне кільце без дільників нуля (добуток двох ненульових елементів не рівний нулю).
    • Булеве кільце — кільце, всі елементи якого є ідемпотентами. Воно є комутативним та немає дільників нуля.
• Кільце з діленням (чи Тіло) — кільце, де ненульові елементи утворюють групу по множенню.
• Поле — комутативне кільце з діленням.

Модулі (множення тільки на скаляр)

• Модуль над кільцем — абелева група по додаванню, з дистрибутивною унарною операцією «множення на скаляр» з кільця.
• Векторний простір — модуль над полем.

Алгебри (додавання, множення на скаляр, множення)

• Алгебра над кільцем (алгебра) — модуль над комутативним кільцем, що утворює кільце з білінійним множенням.
• Алгебра над полем — векторний простір с білінійною дистрибутивною операцією множення.
• Комутативна алгебра — алгебра з комутативним множенням.
• Асоціативна алгебра — алгебра з асоціативним множенням.
• Альтернативна алгебра — алгебра з тотожністю альтернативності для множення: $(xx)y=x(xy),y(xx)=(yx)x.$
• Алгебра термів
• Градуйована алгебра
• Алгебра Лі — алгебра з антикомутативним множенням (позначаємим $[a,b]$), що задовільняє тотожність Якобі $[a,[b,c]]+[b,[c,a]]+[c,[a,b]]=0.$
• Алгебра Йордана — комутативна алгебра з тотожністю слабої асоціативності: $x^2(yx)=(x^{2}y)x$
• Алгебра Мальцева — антикомутативна алгебра з тотожністю

$(xy)(xz)+(y(xz))x+((xz)x)y=((xy)z)x+((yz)x)x+((zx)y)x$

• Алгебра над операдою — одна з найзагальніших алгебричних систем. Сама операда грає роль сигнатури алгебри.

Решітки

• Напівґратка
  • Ґратка (Решітка) — структура с двома бінарними операціями ∨ і ∧, що є комутативними, асоціативними і задовільняють закон поглинання: a∨(a∧b) = a, a∧(a∨b) = a.
    • Алгебра Гейтінга
    • Дистрибутивна ґратка
      • Булева алгебра — доповнена дистрибутивна ґратка.
        • Алгебра логіки.

Див. також

• Ікосіани

Джерела

• Шаблон:Завало.Курс алгебри
• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-en
• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-en
• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-en
• Шаблон:Курош.Общая алгебра
• Шаблон:Кон.Универсальная алгебра
• Шаблон:Мальцев.Алгебраические системы
• Шаблон:Винберг.Курс алгебры