Розсіяння Баба
| Діаграми Фейнмана |
|---|
| Анігіляція |
| Розсіяння |
Розсіяння Бабá (англ. Bhabha scattering) є процесом електрон-позитронного розсіяння у квантовій електродинаміці:
Існують дві діаграми Фейнмана провідного порядку, що вносять вклад в амплітуду розсіяння: процес анігіляції та процес розсіяння. Розсіяння Баба названо на честь індійського фізика Хомі Баба.
Амплітуда розсіяння Баба використовується як монітор світності в електрон-позитронних колайдерах.
Використання
Розсіяння Баба використовувалось як монітор світності в ряді експериментів на e+e– колайдерах, наприклад, на Великому електрон-позитронному колайдері. Точне вимірювання світності необхідно для точних вимірювань перерізів інших, більш рідкісних, процесів.
Електрон-позитронні колайдери, що працюють в районі низько розташованих адронних резонансів (приблизно від 1 до 10 ГеВ), такі як Пекінський електронний синхротрон (BES) та «B-фабрики» Belle II and BaBar, використовують розсіяння Баба на великі кути як монітор світності. Для досягнення бажаної точності на рівні 0,1 % експериментальні вимірювання необхідно порівняти з теоретичним розрахунком, що має включати квантово-електродинамічні поправки другого порядку.[1] Високоточне вимірювання загального адронного перерізу при цих низьких енергіях є вирішальним вкладом у теоретичний розрахунок аномального магнітного моменту мюона, який використовується для пошуку фізики поза межами Стандартної моделі.
Диференційний переріз
У першому наближенні, усереднений за спіном диференціальний переріз для цього процесу можна описати як
де s, t і u — змінні Мандельштама, — стала тонкої структури, і — кут розсіювання.
Цей поперечний переріз нехтує масою електрона (вважаючи її значно меншою за енергію процесу), і включає лише внесок від обміну фотонами. Це наближення добре працює за енергій зіткнень, що є малими порівняно з масою Z-бозону, близько 91 ГеВ: при вищих енергіях також стає важливим внесок від обміну Z-бозонів.
Змінні Мандельштама
У цій статті змінні Мандельштама визначаються як
де наближення справедливі для високих (релятивістських) енергій.
Виведення неполяризованого перерізу
Матричні елементи
Як діаграма розсіяння, так і діаграма анігіляції вносять внесок у матричний елемент процесу. Якщо позначити 4-імпульс позитрона як k і k' , а 4-імпульс електрона як p і p' , і використовуючи правила Фейнмана, можна вивести наступні матричні елементи:
| де — гамма-матриці Дірака, — 4-спінори для ферміонів, а — 4-спінори для анти-ферміонів (див. Рівняння Дірака). | |||
| (розсіяння) | (анігіляція) | ||
Зверніть увагу, що між двома діаграмами є різниця у знаку.
Квадрат матричного елемента
Для обчислення неполяризованого перерізу потрібно усереднити за можливими значеннями спінів вхідних частинок (se- та se+) і підсумувати за спінами вихідних частинок. Це,
Спочатку можна обчислити :
= (розсіяння) (інтерференція) (інтерференція) (анігіляція)
Член розсіяння (t-канал)
Квадрат матричного елемента
Сума за спінами
Далі треба просумувати спіни всіх чотирьох частинок. Позначимо спін електрона як s і s' , а спін позитрона як r і r' .
Хоча ця формула є точною, у випадку електронів зазвичай досліджують масштаби енергій, які набагато перевищують масу електрона. Нехтування масою електрона тоді дає спрощений вигляд:
Член анігіляції (s-канал)
Процес отримання матричного елемента для анігіляції подібний до вищезазначеного. Оскільки дві діаграми перетворюються одна в одну прости поворотом, а частинки початкового та кінцевого стану однакові, достатньо переставити імпульси, що дає
(Цей результат пропорційний , де — кут розсіяння в системі центру мас.)
Рішення
Оцінка останнього, інтерференційного члена за тим самим принципом, та додавання трьох членів, дає кінцевий результат:
