Ґратка E8

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ґратка Е8 або ґратка Коркінас — Золотарьова — коренева ґратка групи E8. Вона реалізує в розмірності 8:

Зазвичай позначається E8, як і група E8.

Історія

Існування цієї ґратки довів Шаблон:Iw 1867 року[1]. Першу явну побудову надали Шаблон:Нп і Шаблон:Нп 1873 року[2].

Опис

Ґратку E8 можна реалізувати як дискретну підгрупу 8 з векторів, що мають такий набір властивостей:

Інакше кажучи,

E8={(xi)8(+12)8:ixi0(mod 2)}.

Неважко перевірити, що сума та різниця будь-яких двох векторів з E8 міститься в E8, отже E8 є підгрупою 8.

Ґратку E8 можна також реалізувати як множину всіх точок в E'8 у 8 таких, що

  • всі координати — цілі числа з парною сумою або
  • всі координати — напівцілі з непарною сумою.

Інакше кажучи

E8={(xi)8(+12)8:ixi2x12x22x32x42x52x62x72x8(mod 2)}.

або

E8={(xi)8:ixi0(mod 2)}{(xi)(+12)8:ixi1(mod 2)}.

Ґратки E8 і E'8 ізоморфні, одну можна отримати з іншої, змінивши знак однієї з координат.

Властивості

Характеризація

Ґратку E8 можна охарактеризувати як єдину ґратку в 8, що має такі властивості:

Парні унімодулярні ґратки існують тільки в розмірностях, кратних 8. У розмірності 16 таких ґраток дві: E8E8 і D16+ (остання будується аналогічно E8 у розмірності 16). У розмірності 24 існує 24 такі ґратки, найважливішою з них є ґратка Ліча.

Базис

Один із можливих базисів для E8 задається стовпцями такої верхньотрикутної матриці

[21000001/201100001/200110001/200011001/200001101/200000111/200000011/200000001/2].

Тобто E8 складається з усіх цілих лінійних комбінацій стовпців. Усі інші базиси виходять з одного множенням праворуч на матрицю GL(8, Z).

Мінімальна норма

Найкоротший ненульовий вектор E8 має норму 2, всього ґратка містить 240 таких векторів. Ці вектори утворюють кореневу систему групи E8. Тобто ґратка E8 є кореневою ґраткою E8. Будь-який вибір із 8 простих коренів дає базис E8.

Фундаментальна область

Комірками Вороного ґратки E8 є Шаблон:Не перекладено.

Група симетрій

Група симетрій ґратки в Rn визначається як підгрупа ортогональної групи O(n), яка зберігає ґратку. Група симетрій ґратки E8 породжена відбиттями в гіперплощинах, ортогональних 240 кореням ґратки. Її порядок дорівнює

|W(E8)|=696729600=4!6!8!.

Ця група містить підгрупу порядку 128 8!, що складається з усіх перестановок координат та парного числа змін знаків. Повна група симетрій породжується цією підгрупою та блоково-діагональною матрицею H4H4, де H4 — матриця Адамара

H4=12[1111111111111111].

Пакування куль

У задачі про пакування куль питається, як найщільніше упакувати без накладань кулі фіксованого радіуса в простір. У R8 розміщення куль радіуса 1/2 у точках ґратки E8 дає пакування найбільшої щільності, що дорівнює

π4244!0.25367.

Те, що ця щільність найбільша для ґратчастих пакувань, було відомо давно[3]. Крім того, було відомо, що така ґратка єдина з точністю до подібності[4]. Марина Вязовська нещодавно довела, що це пакування є оптимальним навіть серед усіх пакувань[5].

Розв'язки задачі пакування куль відомі тільки в розмірностях 1, 2, 3, 8, і 24. Той факт, що розв'язки відомі в розмірностях 8 і 24, пов'язаний з особливими властивостями ґратки E8 та її 24-вимірного аналога — ґратки Ліча.

Контактне число

У задачі про контактне число запитується, яка найбільша кількість куль фіксованого радіуса може торкнутися центральної кулі такого ж радіуса. У розмірності 8 відповідь — 240; таку конфігурацію можна отримати, якщо розмістити кулі в точках ґратки E8 із мінімальною нормою. Це доведено 1979 року[6][7].

Розв'язки задачі про контактне число відомі тільки в розмірностях 1, 2, 3, 4, 8, і 24. Той факт, що розв'язки відомі в розмірностях 8 і 24, також пов'язаний із особливими властивостями ґратки E8 та її 24-вимірного аналога — ґратки Ліча.

Тета-функція

Шаблон:Див. такожТета-функція ґратки Λ визначається як сума

ΘΛ(τ)=xΛeiπτx2Imτ>0.

Вона є голоморфною функцією на верхній півплощині. Крім того, тета-функція парної унімодулярної ґратки рангу n є модульною формою ваги n/2.

З точністю до нормалізації є єдина модульна форма ваги 4: це ряд Ейзенштейна G4(τ). Тобто тета-функція ґратки E8 має бути пропорційною G4(τ). Це дає

ΘE8(τ)=1+240n=1σ3(n)q2n

де σ3(n) є функцією дільників s q=eiπτ.

Звідси випливає, що число векторів норми 2n у ґратках E8 дорівнює 240(сума кубів дільників n). Це Шаблон:OEIS:

ΘE8(τ)=1+240q2+2160q4+6720q6+17520q8+30240q10+60480q12+O(q14).

Тета-функцію ґратки E8 можна записати в термінах тета-функцій Якобі:

ΘE8(τ)=12(θ2(q)8+θ3(q)8+θ4(q)8)

де

θ2(q)=n=q(n+12)2θ3(q)=n=qn2θ4(q)=n=(1)nqn2.

Код Гемінга

Код Гемінга H(8,4) — це двійковий код довжини 8 і 4-го рангу; тобто, це 4-вимірний підпростір фінітного векторного простору (F2)8. Записавши елементи (F2)8 як 8-бітові цілі числа в шістнадцятковій системі, код H(8,4) можна явно подати як

{00, 0F, 33, 3C, 55, 5A, 66, 69, 96, 99, A5, AA, C3, CC, F0, FF}.

Код H(8,4) є самодвоїстим кодом типу II. Він має мінімальну вагу Гемінга 4; це означає, що будь-які два кодові слова відрізняються принаймні 4-ма бітами. Це найбільший двійковий код довжини 8 з такою властивістю.

За двійковим кодом C довжини n можна побудувати ґратку Λ, взявши множину векторів xn таких, що x збігається (за модулем 2) з кодовими словами із C. Часто зручно масштабувати Λ з коефіцієнтом 1/2,

Λ=12{xn:xmod2C}.

Застосування цієї конструкції до самодвоїстого коду типу II дає парну, унімодулярну ґратку. Зокрема, для коду Гемінга H(8,4) отримуємо ґратку E8.

Задача відшукання явного ізоморфізму між отриманою ґраткою і ґраткою E8, визначеною вище, не цілком тривіальна.

Цілі октоніони

Ґратка E8 використовується при визначенні цілих октоніонів аналогічно цілим кватерніонам.

Цілі октоніони, природно, утворюють ґратку в O. Ця ґратка подібна до ґратки E8 із коефіцієнтом 1/2. (Мінімальна норма у цілих октоніонах дорівнює 1, а не 2).

Цілі октоніони утворюють неасоціативне кільце.

Застосування

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Література