Тензорний добуток

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тензорний добуток — операція над лінійними просторами, а також над елементами (векторами, матрицями, операторами, тензорами тощо) просторів, що перемножуються.

Тензорний добуток лінійних просторів A і B є лінійний простір, що позначається AB, для елементів aA і bB, їх тензорний добуток ab лежить у просторі AB.

Позначення тензорного добутку виникло аналогічно позначенню декартового добутку множин.

Тензорний добуток векторних просторів

Скінченновимірні простори

Шаблон:Див. також Нехай A і B — скінченновимірні векторні простори над полем K, {ei}i=1n — базис в A, {fk}k=1m — базис в B. Тензорним добутком AB просторів A і B будемо називати векторний простір, породжений елементами eifk, що називаються тензорними добутками базисних векторів. Тензорний добуток ab довільних векторів aA,bB можна визначати, вважаючи операцію білінійною:

(λa1+μa2)b=λa1b+μa2b,λ,μK
a(λb1+μb2)=λab1+μab2,λ,μK

При цьому тензорний добуток довільних векторів a і b виражається як лінійна комбінація базисних векторів eifk. Елементи у AB, що представляються у вигляді ab, називаються розкладними.

Хоча тензорних добуток просторів визначається через набір базисів, його геометричні властивості не залежать від цього вибору.

Функторіальність

Тензорний добуток — це в деякому сенсі найзагальніший простір, в який можна білінійно відобразити вихідні простори. А саме, для будь-якого іншого простору C і білінійного відображення :A×BC існує єдиний гомоморфізм f:ABC такий, що

=f

Зокрема, звідси слідує, що тензорний добуток не залежить від вибору базисів в A і B, оскільки всі простори, які при цьому отримуються AB виявляються канонічно ізоморфні.

Таким чином, довільне білінійне відображення L2φ:A×BC може бути визначене як лінійне відображення Lφ:ABC, при чому достатньо задати його лише на добутку базисних векторів.

Простори  L2(A×B,C) і L(AB,C) є канонічно ізоморфними.

Іншими словами, довільний функтор :C×CC називається тензорним добутком. Нехай C - категорія із тензорним добутком . Умовою асоціативності для є ізоморфізм

ϑ:(×Id)(Id×).

Тому для будь-якої трійки A,B,C об'єктів категорії Cє ізоморфізм

ϑA,B,C:(AB)CA(BC),

такий, що діаграма

332.997x332.997px

є комутативною для морфізмів f,g,h категорії C.

Тензорні категорії аналогічні супералгебрам Гопфа.

Часткові випадки

Тензорний добуток двох векторів

(Матричний) добуток вектора-стовпчика справа на вектор-рядок дає їх тензорний добуток:

𝐚𝐛T[a1a2a3a4][b1b2b3]=[a1b1a1b2a1b3a2b1a2b2a2b3a3b1a3b2a3b3a4b1a4b2a4b3]

або, якщо користуватись верхніми і нижніми індексами (по повторюваних індексах проводиться неявне сумування):

𝐚𝐛aibj.

Звідси слідує, що ba=(ab)T та a(bc)=(ab)c.

Якщо ж не прив'язуватись до матричної форми запису і матричних операцій, то, як і для тензорів більш високого рангу, прямий добуток буде являти тензор більш високого рангу (для добутку вектора-стовпця і вектора-рядка — другого, тобто з двома значками) з компонентами, які дорівнюють добутку компонент добутку множників з відповідними індексами:

Pi j=aibj
Pij =aibj
Pij =aibj

Оскільки тензорний добуток двох векторів є кронекерівським добутком і утворює вектор, його не слід плутати з зовнішнім добутком векторів (Шаблон:Lang-en) , що називається також діадним і результатом якого є матриця (тензор другого рангу)[1][2].

Тензорним добутком простору векторів-стовпчиків на простір векторів-рядків є простір матриць.

Тензорний добуток операторів

Нехай A:U1U2, B:W1W2 — лінійні оператори. Тензорний добуток операторів AB:U1W1U2W2 визначається за правилом

(AB)(uw)=(Au)(Bw),uU1,wW1

Якщо матриці операторів при деякому виборі базисів мають вигляд

A=[a11a1nam1amn]
B=[b11b1qbp1bpq]

то матриця їх тензорного добутку запишеться в базисі, утвореному тензорним добутком базисів, у вигляді блочної матриці

AB=[a11Ba1nBam1BamnB]=
=[a11b11a11b12a11b1qa1nb11a1nb12a1nb1qa11b21a11b22a11b2qa1nb21a1nb22a1nb2qa11bp1a11bp2a11bpqa1nbp1a1nbp2a1nbpqam1b11am1b12am1b1qamnb11amnb12amnb1qam1b21am1b22am1b2qamnb21amnb22amnb2qam1bp1am1bp2am1bpqamnbp1amnbp2amnbpq]

Відповідна операція над матрицями називається добутком Кронекера, на честь Леопольда Кронекера.

Властивості

  • dimAB=dimAdimB

Наступні алгебраїчні властивості засновані на канонічному ізоморфізмі:

  • Асоціативність
(AB)CA(BC)
  • Комутативність
ABBA
  • Лінійність
A(BC)(AB)(AC)
 — зовнішня сума лінійних просторів.

Тензорний добуток модулів над кільцем

Нехай A1,A2,,An — модулі над деяким комутативним кільцем R. Тензорним добутком цих модулів називається модуль B над R, даний разом з полілінійним відображенням f:A1××AnB, що володіє властивістю універсальності, тобто такий, що для будь-якого модуля C над R і будь-якого полілінійного відображення g:A1××AnC існує єдиний гомоморфізм модулів h:BC такий, що діаграма

є комутативною. Тензорний добуток позначається A1An. Із універсальності тензорного добутку виходить, що він є визначеним з точністю до ізоморфізму.

Для доведення існування тензорного добутку будь-яких двох модулів над комутативним кільцем побудуємо вільний модуль M, твірними якого будуть n-ки елементів модулів (x1,,xn) де xiAi. Нехай N — підмодуль M, що породжується такими елементами:

  1. (x1,,xi+yi,,xn)(x1,,xi,,xn)(x1,,yi,,xn)
  2. (x1,,λxi,,xn)λ(x1,,xi,,xn)

Тензорний добуток визначається як фактор-модуль B=M/N, клас (x1,,xn)+N позначається x1xn, і називається тензорним добутком елементів xi, a f визначається як відповідне індуковане відображення.

З 1) и 2) слідує що відображення f:A1××AnB полілінійне. Доведемо, що для будь-якого модулю C і будь-якого полілінійного відображення g:A1××AnC існує єдиний гомоморфізм модулів h, такий, що g=hf.

Насправді, оскільки M вільний, то існує єдине відображення h*, що робить діаграму

комутативною, а в силу того, що g полілінійне, то на N h*(N)=0, звідси, переходячи до індукованого відображення, отримаємо, що h:M/NC, буде тим самим єдиним гомоморфізмом, існування якого і потрібно було довести.

Елементи A1An, що представляються у вигляді x1xn, називаються розкладними.

Якщо fi:AiBi — ізоморфізми модулів, то індукований гомоморфізм, що відповідає білінійному відображенню

f1fn:A1AnB1Bn

що відповідає по властивості універсальності, називається тензорним добутком гомоморфізмів fi.

Особливо простий випадок отримується у випадку вільних модулів. Нехай ei1,,ein — базис модуля Ai. Побудуємо вільний модуль F над нашим кільцем, що має як базис елементи, які відповідають n-кам (e1m,e2p,,ens), визначивши відображення f(e1m,e2p,,ens)(e1m,e2p,,ens) і поширюючи його на A1××An по лінійності. Тоді F є тензорним добутком, де (e1m,e2p,,ens) є тензорним добутком елементів e1me2pens. Якщо число модулів і число модулів і всі їх базиси скінченні, то

rank(A1An)=rankA1rankAn.

Див. також

Джерела

Примітки

Шаблон:Reflist

Шаблон:Math-stub