Ряд (математика)

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Числення Ряд — в математиці, це операція додавання нескінченної кількості величин, послідовно одна за одною, починаючи із заданої величини.

Для кожного ряду зазвичай розглядають послідовності часткових сум (ряду) та елементів (ряду).

Розглядаються числові ряди двох видів:

Важливіше питання дослідження числових рядів — це збіжність числових рядів. Числові ряди застосовуються як система наближень до чисел. Узагальненням поняття ряду є поняття Шаблон:Не перекладено.

Тривалий час, думка про те, що така потенційно нескінченна сума може мати скінченний результат, математиками і філософами розглядалася як парадокс. Цей парадокс було вирішено з виникненням поняття границі під час 19-го століття. Парадокс Зенона про Ахілла та черепаху ілюструє цю контрінтуїтивну властивість скінченних рядів: Ахілл біжить услід за черепахою, але коли він наздоганяє черепаху на початку гонки, вона вже досягає другої позиції; коли він досягає другої позиції черепахи, вона буде вже на третій позиції, і так далі. Зенон розрахував, що Ахілл ніколи не зможе досягнути черепаху, і що таким робом такого моменту не існує. Зенон розділив цю гонку на нескінченно велику кількість частин гонки, кожна з яких займає скінченну частину часу, так, що загальний час, за який Ахілл добіжить до черепахи, заданий рядом. Вирішенням цього парадоксу є те, що, хоча ряд має нескінченно велику кількість елементів, він має скінченну суму, яка і є тим часом, за який Ахілл наздожене та впіймає черепаху.

У сучасній термінології, будь-яка (впорядкована) нескінченна послідовність (a1,a2,a3,) з термів (що можуть бути числами, функціями, або будь-чого, що може додаватися) визначає ряд, який є операцією додавання ai між собою. Аби підкреслити те, що існує нескінченна кількість термів, ряд може називатися нескінченним рядом. Такий ряд записується у вигляді такого математичного виразу:

a1+a2++an+=n=1an.

Загалом поняття ряду виникло з поняття кільця, що часто є полем дійсних чисел або полем комплексних чисел. У такому разі множина всіх рядів сама собою є кільцем (або навіть асоціативною алгеброю), у якій операція додавання визначає додавання рядів поелементно, терм за термом, а множення є операцією добутку Коші.

Визначення

Нехай  {ai}i=1 — послідовність; розглянемо також послідовність

{sn}n=1, кожен елемент якої є n-тою частковою сумою членів початкової послідовності
sn=a1+a2++an=i=1nai.

Рядом називається сукупність цих двох послідовностей. Позначається:

i=1ai.

Тоді, за визначенням:

  • Числовий ряд збігається, якщо збігається послідовність його часткових сум;
  • Числовий ряд розбігається, якщо розбігається послідовність його часткових сум;
  • Числовий ряд збігається абсолютно, якщо збігається ряд з модулів його членів.

Якщо числовий ряд збігається, то границя S послідовності його часткових сум має назву суми ряду:

S=i=1ai,

Ознаки збіжності

Шаблон:Main

Необхідні умови збіжності

Шаблон:Main

Теорема 01

Якщо числовий ряд

n=1an

збігається, то кінцевий член ряду

an0, n

Доведення. Дійсно, оскільки an=SnSn1, n2 та SnS, n, то anSS=0, n.

Теорема 02

Якщо числовий ряд

n=1an

збігається, то залишок ряду

an+1+an+2++a2n0, n

Доведення. Розглянемо an+1+an+2++a2n=S2nSnSS=0, n.

Теореми 01 та 02 дають необхідні умови збіжності ряду (1).

Критерій Коші

Для того щоб ряд (1) збігався, необхідно і достатньо, щоб

ε>0NnNp:|an+1+an+2++an+p|<ε.

Цей критерій являє собою критерій Коші для числовой послідовності {Sn:n1}.

Критерій абсолютної збіжності

Ряд з дійсних чисел збігається абсолютно тоді й тільки тоді, коли збігаються обидва ряди: ряд з додатних його членів і ряд з від'ємних членів.

Операції над рядами

Нехай задано два збіжні ряди a=n=0an та b=n=0bn. Тоді:

  • Їхньою сумою називається ряд n=0(an+bn) і його сама рівна a+b.
  • Їхнім добутком за Коші називається ряд cn, де cn=k=0nakbnk

Якщо обидва ряди збігаються абсолютно, то добуток рядів збігається.

Приклади числових рядів

Шаблон:Main

Приклад 01. Ряди

1+1+1++1+
11+1+(1)n+1+

є розбіжними згідно з теоремою 01. Дійсно, an=10, n у випадку ряду (1) та an=(1)n+10 у випадку ряду (2).

Приклад 02. Доведемо, що

112+123+134++1n(n+1)+=1

Дійсно, для n1

Sn=112+123+134++1n(n+1)=(112)+(1213)+(1314)++(1n1n+1)=11n+1.

Отже, Sn1, n.

  • Геометричний ряд — це такий ряд, ц якому кожен наступний елемент утворений множенням попереднього на стале число (що зветься сталим відношенням ряду). Наприклад:
1+12+14+18+116+=n=012n.
Загалом геометричний ряд
n=0zn=11z
збігається тоді й тільки тоді, коли |z|<1.
3+52+74+98+1116+=n=0(3+2n)2n.
1+12+13+14+15+=n=11n.
Гармонічні ряди є розбіжними, оскільки за теоремою 02 S2nSn=1n+1+1n+2++12nn12n=12.
  • Знакозмінний ряд — це ряд, у якому елементи можуть змінювати свій знак. У таких рядах доданки є як додатні, так і від'ємні. Наприклад:
112+1314+15=n=1(1)n1n=ln(2) (знакозмінний гармонічний ряд)

і

1+1315+1719+=n=1(1)n2n1=π4
  • Узагальнений гармонічний ряд або p-ряд:
n=11np
збігається, коли p > 1, і є розбіжним, коли p ≤ 1. Функція відносно p, що є сумою цього ряду є дзета-функцією Рімана.
n=1(bnbn+1)
збігається, якщо послідовність bn збігається до границі L, притому як n прямує до нескінченності. Значення ряду тоді дорівнюватиме b1L.

π

Апроксимація числа π за допомогою ряду

n=11n2=112+122+132+142+=π26
n=1(1)n+1(4)2n1=4143+4547+49411+413=π

Натуральний логарифм 2

n=1(1)n+1n=ln2
n=01(2n+1)(2n+2)=ln2
n=0(1)n(n+1)(n+2)=2ln(2)1
n=11n(4n21)=2ln(2)1
n=112nn=ln2
n=1(13n+14n)1n=ln2
n=112n(2n1)=ln2

Натуральний логарифм за основою e

Шаблон:Main

n=0(1)nn!=111!+12!13!+=1e
n=01n!=10!+11!+12!+13!+14!+=e

Джерела

Шаблон:Послідовності й ряди