Пластичне число
Шаблон:UniboxУ математиці пластичне число (також відоме як пластична константа) — це єдиний дійсний корінь рівняння
Його числове значення
приблизно дорівнює 1,32471795724474602596090885447809734073440405690173336453401505030282785124554759405469934798178728032991 … (цифри утворюють Шаблон:OEIS).
Пластичне число іноді також називають срібним числом, але частіше цю назву використовують для срібного перетину .
Назву пластичне число (спочатку нідерландською plastische getal) дав 1928 року Ганс ван дер Лаан. На відміну від назв золотого і срібного перетинів, слово, пластичний не мало ніякого стосунку до якоїсь речовини, а більше стосувалося того, що йому можна надати тривимірної форми (Padovan 2002; Shannon, Anderson, and Horadam 2006).
Властивості
Пластичне число є границею відношення послідовних членів послідовностей Падована і Перрена і має для них такий самий сенс, як золотий перетин для послідовності Фібоначчі і срібний перетин для чисел Пелля.
Пластичне число також є коренем рівнянь:
і т. д.
Пластичне число подається у вигляді нескінченно вкладених радикалів:
- .
Теорія чисел
Оскільки пластичне число має мінімальний многочлен Шаблон:Math воно також є коренем поліноміальних рівнянь Шаблон:Math для всіх поліномів Шаблон:Math, кратних Шаблон:Math але не будь-яких інших поліномів з цілими коефіцієнтами. Оскільки дискримінант його найменшого полінома дорівнює −23, його поле розкладу над полем раціональних чисел є Шаблон:Math). Це поле також є полем класів Гільберта Шаблон:Math.
Пластичне число є найменшим числом Пізо. Його спряженими елементами є
з модулем ≈ 0.868837 (Шаблон:OEIS). Це значення також дорівнює Шаблон:Math оскільки добуток трьох коренів мінімального многочлена дорівнює 1.
Тригонометрія
Пластикове число можна записати за допомогою гіперболічного косинуса (Шаблон:Math) та його оберненої функції:
Геометрія

Існує рівно три способи поділу квадрата на три подібні прямокутники:[1][2]
- Тривіальним випадком є три конгруентні прямокутники із відношенням сторін 3:1.
- Розв'язок, за якого два з трьох прямокутників однакові, а третій має подвоєні, порівняно з ними, довжини сторін; відношення сторін 3:2.
- Розв'язок за якого всі три прямокутники мають різні розміри і відношення сторін ρ2. Відношення лінійних розмірів трьох прямокутників: ρ (великий: середній), ρ2 (середній: малий) і ρ3 (великий: малий). Внутрішня довга сторона найбільшого прямокутника (лінія розрізу квадрата) ділить два з чотирьох ребер квадрата на два відрізки, відношення довжин яких дорівнює ρ. Внутрішня коротка сторона середнього прямокутника і довга сторна малого прямокутника ділить одну з інших сторін квадрата на два відрізки, відношення довжин яких дорівнює ρ4.
Той факт, що прямокутник з відношенням сторін ρ2 можна використати для розрізання квадратів на подібні прямокутники, еквівалентний алгебраїчній властивості числа ρ2 пов'язаній з теоремою Рауса — Гурвіца: всі спряжені з ним числа мають додатну дійсну частину[3][4].
Примітки
Посилання
- Шаблон:Книга
- Padovan, Richard (2002), «Dom Hans Van Der Laan And The Plastic Number», Nexus IV: Architecture and Mathematics, Kim Williams Books, pp. 181—193.
- Шаблон:Стаття
- Шаблон:Нп, Tales of a Number Neglected
- Шаблон:MathWorld
- ↑ Ian Stewart, A Guide to Computer Dating (Feedback), Scientific American, Vol. 275, No. 5, November 1996, p. 118
- ↑ Шаблон:Citation.
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ Шаблон:Citation