Лема Накаями

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лема Накаями — твердження в теорії кілець що має важливі застосування зокрема в алгебраїчної геометрії. Термін застосовуєть для кількох нееквівалентних тверджень, як для комутативних так і некомутативних кілець. У комутативному випадку лема є простим наслідком результатів лінійної алгебри зокрема правила Крамера або теореми Гамільтона — Келі. Лема названа на честь японського математика Тадасі Накаями, який вперше сформулював її у досить загальнму варіанті для некомутативних кілець. Часткові випадки, зокрема і комутативний варіант були відомі і раніше.

Варіант для комутативних кілець

Твердження і доведення

Шаблон:Рамка Нехай R — комутативне кільце з одиницею 1, I ідеал в R, а Mскінченнопороджений модуль над кільцем R. Якщо IM = M, тоді існує a ∈ I такий, що am=m,mM. Шаблон:/рамка

Доведення леми. Нехай m1,m2,...,mn — твірні модуля M. Так як M = IM, кожен з них задовольняє рівність:

mi=ai1m1+ai2m2++ainmn, де aij — елементи ідеалу I. Тобто j(δijaij)mj=0.

З формули Крамера для цієї системи випливає, що для довільного j

det(δijaij)mj=0.

Так як det(δijaij) рівний 1 — a, для деякого a, що належить ідеалу I, лема доведена.

Наступний наслідок з доведеного твердження також відомий як лема Накаями:

Наслідок 1: Якщо в умовах леми ідеал I має властивість, що для кожного його елемента a елемент 1 — a є оборотним (наприклад, це так, якщо I міститься в радикалі Джекобсона), необхідно повинно бути M = 0.

Доведення. Існує елемент a ідеалу I, такий що am=m,mM, отже, (a1)m=0,mM, домножимо зліва на елемент, обернений до 1 — a, одержуємо, що M = 0.

Застосування до модулів над локальними кільцями

Нехай R — локальне кільце, 𝔪 — максимальний ідеал в R, M — скінченнопороджений R — модуль, і ϕ:MM/𝔪M — гомоморфізм факторизації. Лема Накаями дає зручний засіб для переходу від модуля M над локальним кільцем R до фактор-модуля M/𝔪M, який є скінченновимірним лінійним простором над полем R/𝔪. Наступне твердження також вважається однією з форм леми Накаями, для цього випадку: Шаблон:Рамка Елементи m1,m2,...,mnM породжують модуль M тоді і тільки тоді, коли їх образи ϕ(m1),ϕ(m2),...,ϕ(mn) породжують фактор-модуль M/𝔪M. Шаблон:/рамка

Доведення. Нехай S — підмодуль в M, породжений елементами m1,m2,...,mn, Q = M/S — фактор-модуль і π:MQ — гомоморфізм факторизації. Так як ϕ(m1),ϕ(m2),...,ϕ(mn) породжують фактор-модуль M/𝔪M, це означає, що для всякого mM існує sS, такий що m+s𝔪M. Тоді π(m)=π(m+s)𝔪Q. Оскільки π сюр'ективне, це означає, що Q=𝔪Q. Згідно леми Накаями (точніше, згідно Наслідку 1) Q = 0, тобто S = M.

Справедливим є ще один варіант леми Накаями для модулів над локальними кільцями: Шаблон:Рамка Нехай ϕ:MN — гомоморфізм скінченнопороджених R — модулів. Він індукує гомоморфізм фактор-модулів ϕ0:M/𝔪MN/𝔪N. Ці гомоморфізми сюр'єктивні або не сюр'єктивні одночасно. Шаблон:/рамка

На основі цієї форми леми Накаями виводиться наступна важлива теорема: Шаблон:Рамка Всякий скінченнопороджений проєктивний модуль над локальним кільцем є вільним. Шаблон:/рамка

Квадрати скінченнопороджених ідеалів

Ще одним важливим наслідком леми Накаями є таке твердження: Нехай I — скінченнопороджений ідеал в комутативному кільці R і при цьому I не рівний самому кільцю і нульовому ідеалу. Тоді якщо I I = I (тобто ідеал рівний своєму квадрату), то ідеал I — головний, при чому елемент, що його породжує є ідемпотентним.

Справді оскільки скінченнопороджений ідеал є за означенням також скінченнопородженим модулем згідно леми Накаями, якщо I I = I то існує елемент e ∈ I такий, що em=m,mI. Звідси також e e = e тобто елемент e є ідемпотентом і R e є підмножиною I оскільки e ∈ I. Звідси I = R e.

Як наслідок жоден ненульовий власний скінченнопороджений ідеал області цілісності не рівний своєму квадату. Зокрема у кільці Нетер всі ненульові власні ідеали не рівні своєму квадрату.

Некомутативний випадок

У некомутативному випадку один з варіантів леми Накаями можна сформулювати так:

Шаблон:Рамка Нехай R — деяке довільне кільце з одиницею 1, M — скінченнопороджений правий модуль над кільцем R. Тоді якщо J(R) позначає радикал Джекобсона то J(R) M є власним підмодулем модуля M. Шаблон:/рамка

Література

  • М. Атья, И. Макдональд. Введение в коммутативную алгебру. — М.: Мир, 1972. — 160 с.
  • Nakayama, Tadasi (1951), «A remark on finitely generated modules», Nagoya Mathematical Journal