Пфаффіан

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пфаффіаном кососиметричної матриці називається деякий многочлен від її елементів, квадрат якого дорівнює визначнику цієї матриці. Як і визначник, пфаффіан є ненульовим тільки для кососиметричних матриць порядку 2n×2n, і в цьому випадку його степінь дорівнює n.

Термін «пфаффіан» був введений Артуром Келі[1] та названий на честь німецького математика Йоганна Фрідріха Пфаффа.

Приклади

Pf[0aa0]=a.
Pf[0abca0debd0fcef0]=afbe+dc.
Pf[0λ10000λ100000000λ20000λ200000000λn0000λn0]=λ1λ2λn.

Означення

Нехай A={aij} є кососиметричною матрицею порядку 2n×2n. Пфаффіаном матриці A називається многочлен від її елементів заданий як:

pf(A)=12nn!σS2nsgn(σ)i=1naσ(2i1),σ(2i)

де S2n позначає симетричну групу порядок якої є рівним (2n)!, а sgn(σ) є знаком перестановки σ.

Еквівалентно, якщо Π позначає множину всіх розбиттів множини {1,2,,2n} на невпорядковані пари (всього існує (2n1)!! таких розбиттів), то кожне αΠ може бути записано як

α={(i1,j1),(i2,j2),,(in,jn)},

де ik<jk і i1<i2<<in. Нехай

π=[12342ni1j1i2j2jn]

позначає відповідну перестановку, а sgn(α) — знак перестановки π.

Для розбиття α визначимо

Aα=sgn(α)ai1,j1ai2,j2ain,jn.

Пфаффіан матриці A є рівним:

Pf(A)=αΠAα.

Пфаффіан кососиметричної матриці розміру n×n для непарного n за означенням дорівнює нулю.

Рекурсивне означення

Пфаффіан матриці розміру 0×0 вважається рівним 1; пфаффіан кососиметричної матриці A розміру 2n×2n при n>0 може бути означений рекурсивно:

Pf(A)=j=1ji2n(1)i+j+1+θ(ij)aijPf(Aı^ȷ^),

де індекс i може бути обраний довільно, θ(ij) — функція Гевісайда, а Aı^ȷ^ позначає матрицю A без i-тих і j-тих рядків і стовпців.

Альтернативне означення

Для 2n×2n кососиметричної матриці A={aij} розглянемо бівектор:

ω=i<jaijeiej.

де {e1,e2,,e2n} є стандартний базис в 2n. Тоді пфаффіан визначається таким рівнянням:

1n!ωn=Pf(A)e1e2e2n,

де ωn позначає зовнішній добуток n копій ω.

Властивості

Для 2n×2n кососиметричної матриці A і для довільної 2n×2n матриці B:

  • Pf(A)2=det(A)
  • Pf(BABT)=det(B)Pf(A)
Позначимо A¯=BABT. За означенням добутку матриць a¯ij=(BABT)ij=k,l=12nbikbjlakl. Тому
pf(BABT)=12nn!σS2nsgn(σ)i=1na¯σ(2i1),σ(2i)=12nn!σS2nsgn(σ)i=1n(k,l=12nbσ(2i1),kbσ(2i),lakl)
Нехай тепер φ позначає довільне відображення із множини {1,2,,2n} у себе (не обов'язково перестановку). Розписавши попередній вираз одержуємо, що
12nn!σS2nsgn(σ)i=1n(k,l=12nbσ(2i1),kbσ(2i),lakl)=12nn!φσS2nsgn(σ)i=1nbσ(2i1),φ(2i1)bσ(2i),φ(2i)aφ(2i1),φ(2i).
Але для кожного конкретного відображення φ вираз σS2nsgn(σ)i=1nbσ(2i1),φ(2i1)bσ(2i),φ(2i) є рівним detBφ, де Bφ є матрицею розмірності 2n×2n для якої i-ий стовпець є φ(i)-стовпцем матриці B. Тому якщо φ не є перестановкою, деякі стовпці є однаковими і відповідний визначник є рівним нулю. В іншому випадку detBφ=sgn(φ)detB. Таким чином:
Pf(BABT)=det(B)12nn!φS2nsgn(φ)i=1naφ(2i1),φ(2i)=det(B)Pf(A).
  • Pf(λA)=λnPf(A)
  • Pf(AT)=(1)nPf(A)
  • Для блок-діагональної матриці
Pf[A100A2]=Pf(A1)Pf(A2).
  • Для довільної n×n матриці M:
Pf[0MMT0]=(1)n(n1)/2detM.

Див. також

Джерела

Примітки

Шаблон:Примітки