Інтеграл Лебега — Стілтьєса

Матеріал з testwiki
Версія від 12:49, 3 лютого 2025, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Числення У математичному аналізі інтеграл Лебега — Стілтьєса узагальнює поняття інтеграла Рімана — Стілтьєса і інтеграла Лебега на дійсній прямій. Він є звичайним інтегралом Лебега щодо так званої міри Лебега — Стілтьєса, асоційованої із якоюсь функцією обмеженої варіації на дійсній прямій. Міра Лебега — Стілтьєса є регулярною мірою Бореля і кожна регулярна міра Бореля, що є обмеженою для обмежених множин на дійсній прямій є мірою Лебега — Стілтьєса для деякої неспадної функції.

Іноді також використовуються терміни інтеграл Лебега — Радона або просто інтеграл Радона. Названий на честь Анрі Лебега, Томаса Стілтьєса і Йогана Радона. Інтеграл Лебега — Стілтьєса широко застосовується у теорії ймовірностей, зокрема теорії стохастичних процесів і в деяких розділах математичного аналізу, наприклад теорії потенціалу.

Означення

Міра Лебега — Стілтьєса

Нехай Шаблон:Mvar є монотонно неспадною і неперервною справа функцією на інтервалі Шаблон:Math. Множина інтервалів Шаблон:Math, де Шаблон:Math разом із одноточковою множиною Шаблон:Math і порожньою множиною утворює напівкільце множин. Нехай за означенням Шаблон:Math і Шаблон:Math. Подібно можна розглядати випадок коли Шаблон:Mvar є неперервною зліва, Шаблон:Math і Шаблон:Math.

Функція Шаблон:Math є (σ-адитивною) мірою на цьому напівкільці. Справді функція є невід'ємною і адитивною. Нехай (sn, tn],n1 є послідовністю інтервалів перетин кожної пари яких є порожньою множиною і n=1(sn,tn]=(s,t]. Із означення напівкільця для кожного N1 для різниці множин виконується рівність (s,t]n=1N(sn,tn]=n=1mSn, де всі Sn теж є напіввідкритими інтервалами із Шаблон:Math. Із адитивності Шаблон:Math тоді: w((s,t])=n=1Nw((sn,tn])+n=1mw(Sn)n=1Nw((sn,tn]). Після граничного переходу також w((s,t])n=1w((sn,tn]).

Навпаки із неперервності справа функції Шаблон:Mvar випливає, що для довільного ε>0 існує таке s(s, t), що g(s)g(s)<ε і тому w((s, t])w((s, t])=g(s)g(s)<ε.

Якщо tn=b для деякого n1 то позначимо t'n=b для кожного n1, для інших інтервалів із неперервності справа функції Шаблон:Mvar як і вище випливає для кожного n1 існування такого t'n(tn, b), що g(t)g(t)<ε2n і тому також w((sn, t'n])w((sn, tn])=g(t)g(t)<ε2n.

Множина [s, t] є компактною підмножиною (s, t], відповідно вона покривається множинами виду (sn, t'n) (і додатково можливо деякою множиною (si, b] якщо t'i=b; ця множина теж є відкритою у топології на Шаблон:Math), а тому і скінченною кількістю таких множин. Звідси зокрема для деякого N1:

w((s, t])n=1Nw((sn, t'n])n=1w((sn, t'n]).

Із попередніх нерівностей також w((s, t])<w((s, t])+ε і w((sn, t'n])<w((sn, tn])+ε2n тому

w((s, t])<w((s, t])+ε<n=1w((sn, tn])+ε2n+ε<n=1w((sn, tn])+2ε.

Оскільки ε>0 є довільним, то w((s, t])n=1w((sn, tn]) і враховуючи доведену вище протилежну нерівність остаточно w((s, t])=n=1w((sn, tn]).

Оскільки Шаблон:Math є (σ-адитивною) мірою на цьому напівкільці то згідно теореми Каратеодорі про продовження, існує єдина міра Шаблон:Math на борелівських підмножинах інтервалу Шаблон:Math, яка узгоджується із Шаблон:Mvar на кожному інтервалі Шаблон:Mvar. Міра Шаблон:Math одержується із зовнішньої міри заданої як

μg(E)=inf{iμg(Ii) : EiIi}

де інфімум береться по всіх покриттях множини Шаблон:Mvar зліченною кількістю напіввідкритих інтервалів. Обмеження цієї зовнішньої міри на σ-алгебру вимірних множин, яка включає борелівську σ-алгебру є локально скінченною і σ-скінченною мірою. Ця міра називається мірою Лебега — Стілтьєса для функції Шаблон:Mvar.

Інтеграл Лебега — Стілтьєса

Нехай спершу  f:[a,b]  є вимірною за Борелем і обмеженою, а  g:[a,b]  є монотонною і неперервною справа. Якщо Шаблон:Mvar є неспадною то Інтеграл Лебега — Стілтьєса

abf(x)dg(x)

за означенням є інтегралом Лебега функції Шаблон:Math щодо визначеної вище міри Лебега — Стілтьєса Шаблон:Math.

Якщо Шаблон:Mvar є незростаючою, тоді за означенням

abf(x)dg(x):=abf(x)d(g)(x),

де останній інтеграл визначений як вище.

Якщо функція Шаблон:Mvar має обмежену варіацію і Шаблон:Math є обмеженою, тоді можна записати

dg(x)=dg1(x)dg2(x)

де Шаблон:Math є повною варіацією функції Шаблон:Mvar на інтервалі Шаблон:Math, а Шаблон:Math. Функції Шаблон:Math і Шаблон:Math є монотонно неспадними. У цьому випадку інтеграл Лебега — Стілтьєса щодо Шаблон:Mvar за означенням є рівним:

abf(x)dg(x)=abf(x)dg1(x)abf(x)dg2(x),

де останні два інтеграли визначені, як і вище.

Інтеграл Деніела

Альтернативно Шаблон:Harv інтеграл Лебега — Стілтьєса можна розглядати як інтеграл Даніела, що розширює звичайний інтеграл Рімана — Стілтьєса. Нехай Шаблон:Mvar є неспадною неперервною справа функцією на Шаблон:Math, і Шаблон:Math позначає інтеграл Рімана — Стілтьєса:

I(f)=abf(x)dg(x)

для всіх неперервних функцій Шаблон:Math. функціонал Шаблон:Mvar задає міру Радона на Шаблон:Math. Цей функціонал можна продовжити на клас всіх невід'ємних функцій за правилом:

I(h)=sup{I(f) : fC[a,b],0fh}I(h)=inf{I(f) : fC[a,b],hf}.

Для вимірних за Борелем функцій:

I(h)=I(h),

і будь який із цих функціоналів тоді визначає інтеграл Лебега — Стілтьєса функції Шаблон:Mvar. Зовнішня міра Шаблон:Math тоді визначається як

μg(A)=I(χA)

де Шаблон:Math є характеристичною функцією множини Шаблон:Mvar.

Випадок функцій обмеженої варіації можна, як вище звести до попереднього за допомогою розкладу на додатну і від'ємну варіації.

Приклад

Нехай Шаблон:Math є спрямлюваною кривою на площині і Шаблон:Math є вимірною за Борелем. Тоді можна розглянути довжину Шаблон:Mvar щодо евклідової метрики зваженої на ρ:

abρ(γ(t))d(t),

де (t) є довжиною кривої Шаблон:Mvar обмеженої на Шаблон:Math. Іноді це поняття називається Шаблон:Mvar-довжиною кривої Шаблон:Mvar. Дане поняття має багато застосовань: наприклад на глинистих поверхнях швидкість із якою рухається особа залежить від глибини глинистої поверхні. Якщо Шаблон:Math позначає обернене до швидкості у точці Шаблон:Mvar, тоді Шаблон:Mvar-довжина Шаблон:Mvar є часом необхідним щоб пройти Шаблон:Mvar. Також Шаблон:Mvar-довжина використовується для поняття екстремальної довжини, що застосовується у теорії конформних відображень.

Інтегрування частинами

Функція Шаблон:Math називається "регулярною" у точці Шаблон:Mvar якщо у цій точці існують границі справа і зліва Шаблон:Math і Шаблон:Math і також:

f(a)=f(a)+f(a+)2.

Для двох функцій Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar, що мають обмежену варіацію, якщо у кожній точці або хоча б одна з функцій Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar є неперервною або Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar обидві є регулярними, тоді справедливою є формула інтегрування частинами для інтеграла Лебега — Стілтьєса:[1]

abUdV+abVdU=U(b+)V(b+)U(a)V(a),<<b<.

Тут міра Лебега — Стілтьєса є асоційованою із неперервними справа версіями функцій Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar; тобто із функціями U~(x)=limtx+U(t) і аналогічно для V~(x). Обмежений інтервал (a, b) можна замінити необмеженими інтервалами (-∞, b), (a, ∞) або (-∞, ∞) якщо Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar мають обмежену варіацію на відповідному інтервалі. Також можна розглядати комплекснозначні функції.

Згідно альтернативного результату, що має важливе значення у теорії стохастичного інтегріування для двох функцій Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar із обмеженою варіацією, які є неперервними справа і мають ліві границі (тобто є càdlàg-функціями):

U(t)V(t)=U(0)V(0)+(0,t]U(s)dV(s)+(0,t]V(s)dU(s)+u(0,t]ΔUuΔVu,

де Шаблон:Math.

Пов'язані поняття

Інтеграл Лебега

Якщо Шаблон:Math для всіх дійсних Шаблон:Mvar, тоді Шаблон:Math є мірою Лебега і інтеграл Лебега — Стілтьєса Шаблон:Math щодо Шаблон:Mvar є еквівалентним інтегралу Лебега Шаблон:Math.

Іінтеграл Рімана — Стілтьєса і теорія ймовірностей

Якщо Шаблон:Math є неперервною дійснозначною функцією дійсної змінної і Шаблон:Mvar є неспадною дійсною функцією, інтеграл Лебега — Стілтьєса є еквівалентним інтегралу Стілтьєса.

Інтеграл Стілтьєса найчастіше використовується у теорії ймовірностей де Шаблон:Mvar є функцією розподілу ймовірностей випадкової змінної Шаблон:Mvar. Тоді зокрема:

f(x)dv(x)=E[f(X)].

Багатовимірний інтеграл Лебега — Стілтьєса

Найчастіше на практиці розглядають одновимірний випадок але можна також дати означення і для вимірних випадків.

Нехай функція Шаблон:Mvar від двох змінних задовольняє властивості:

  • Якщо x1y1 і x2y2 тоді g(y1,y2)g(x1,y2)g(y1,x2)+g(x1,x2)0.
  • Шаблон:Mvar є неперервною справа по кожній окремій змінній.

Тоді для напіввідкритих прямокутників можна визначити:

μg((x1,x2]×(y1,y2])=g(y1,y2)g(x1,y2)g(y1,x2)+g(x1,x2).

Напіввідкриті прямокутники (x1,x2]×(y1,y2] разом із порожньою множиною утворюють напівкільце множин і μg є σ—адитивною мірою на ньому. Відповідно аналогічно до одновимірного випадку згідно теореми Каратеодорі цю міру можна продовжити на σ—алгебру, що містить σ—алгебру Бореля. Інтеграл Лебега по цій мірі і називається двовимірним інтегралом Лебега — Стілтьєса.

Як частковий випадок, якщо Шаблон:Mvar є неспадними неперервними справа функціями однієї дійсної змінної, то можна взяти

μ((x1,x2]×(y1,y2])=(g(y2)g(y1))(f(x2)f(x1)).

Цей випадок також дає зрозуміти першу умову на функції для двовимірного випадку.

Для вищих розмірностей розглядаються напіввідкриті паралелепіпеди

(x'1,x'1]×(x'2,x'2]××(x'n,x'n].

Вони із порожньою множиною теж утворюю напівкільце.

Функція g(x1,,xn), що визначає міру Лебега — Стілтьєса має бути неперервною справа по всіх аргументах. Додатково вона повинна задовольняти умову подібну до двовимірного випадку, яку теж найпростіше отримати із часткового випадку неспадних і неперервних справа функцій g(x1),,g(xn) і визначення міри як

μg((x'1,x'1]××(x'n,x'n])=(g1(x'1)g1(x'1))(gn(x'n)gn(x'n)).

Явно умови для функції g(x1,,xn) можна записати так:

  • Якщо x'ix'i для всіх i{1,,n} то j=12n(1)λ(j)g(Xj)0. У цій формулі Xj позначає вершини паралелепіпеда [x'1,x'1]×[x'2,x'2]××[x'n,x'n] (загальна кількість яких є рівною 2n). У загальному кожна така вершина має вигляд Xj=(y1,y2,,yn) де кожна yi є рівною x'i або x'i. λ(j) у формулі позначає кількість тих yi у такому записі точки Xj для яких yi=x'i, тобто кількість тих координат які на відповідній вершині мають найменше значення на паралелепіпеді.
  • g(x1,,xn) є неперервною справа по кожній окремій змінній.

Використовуючи позначення як і вище можна ввести міру:

μg((x'1,x'1]××(x'n,x'n])=j=12n(1)λ(j)g(Xj).

μg є σ—адитивною мірою і, знову ж, згідно теореми Каратеодорі цю міру можна продовжити на σ—алгебру, що містить σ—алгебру Бореля. Інтеграл Лебега по цій мірі називається n-вимірним інтегралом Лебега — Стілтьєса.

Примітки

Шаблон:Reflist

Див. також

Література