Нескінченновимірний простір
Шаблон:UniboxНескінченновимірний простір — векторний простір із нескінченно великою розмірністю. Вивчення нескінченновимірних просторів і їх відображень є головним завданням функціонального аналізу. Найпростішими нескінченновимірними просторами є гільбертові простори, найближчі за властивостями до скінченновимірних евклідових просторів[1].
Визначення
Лінійний векторний простір називають нескінченновимірним, якщо для будь-якого цілого числа у ньому знайдеться лінійно незалежна система, що складається з векторівШаблон:Sfn[2].
Базис
Для нескінченновимірного простору існують різні визначення базису. Так, наприклад, базис Гамеля визначають як множину векторів у лінійному просторі, таких, що будь-який вектор простору можна подати у вигляді деякої їх скінченної лінійної комбінації єдиним чином.
Для топологічних векторних просторів можна визначити базис Шаудера. Система елементів утворює базис Шаудера простору , якщо кожен елемент можна подати єдиним чином у вигляді збіжного ряду Шаблон:Sfn. Базис Шаудера існує не завжди.
Приклади
- Лінійний простір неперервних на даному проміжку функційШаблон:Sfn.
- Гільбертів простір, утворений нескінченною послідовністю чисел зі збіжною сумою квадратів Шаблон:Sfn.
- Множина всіх многочленівШаблон:Sfn.
- Фазовий простір у статистичній фізиці є майже нескінченновимірним.[3]
- Шаблон:Нп
Властивості
- Нескінченновимірний простір не ізоморфний ніякому [[Скінченновимірний простір|скінченновимірномуШаблон:Sfn]].
Див. також
Примітки
Література
- ↑ Функциональный анализ // Шаблон:Нп / гл. ред. Ю. В. Прохоров. — Шаблон:М., Советская энциклопедия, 1988. — с. 613—615
- ↑ Шикин Е. В. Линейные пространства и отображения. — Шаблон:М., МГУ, 1987. — с. 17
- ↑ Манин Ю. И. Математика как метафора. — М., МЦНМО, 2008. — ISBN 978-5-94057-287-9. — с. 148