Теорема Лебега про диференціювання

Матеріал з testwiki
Версія від 09:49, 2 серпня 2024, створена imported>InternetArchiveBot (Bluelink 1 book for Перевірність (20240801)) #IABot (v2.0.9.5) (GreenC bot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У математиці, теорема Лебега про диференціювання є теоремою дійсного аналізу, що стверджує, що для майже кожної точки, значення інтегровної функції в точці є границею середнього значення у малому околі точки. Теорема названа на честь Анрі Лебега.

Твердження теореми

Для інтегровної за Лебегом дійсно чи комплекснозначної функції f на Rn, первісна є функцією множин, яка відображає вимірну множину A  у її інтеграл Лебега f𝟏A, де 𝟏A позначає характеристичну функція множини A. Зазвичай це позначається як

Af dλ,

де λ є n–вимірною мірою Лебега.

Похідна цього інтегралу в точці x за означенням є

limBx1|B|Bfdλ,

де |B| позначає об'єм (тобто міру Лебега) кулі B  з центром у точці x, і B → x означає, що діаметр B  прямує до 0.Теорема Лебега про диференціювання Шаблон:Harv стверджує, що ця похідна існує і є рівною f(x) для майже кожної точки x ∈ Rn. Також справедливим є трохи сильніше твердження. Зауважимо, що:

|1|B|Bf(y)dλ(y)f(x)|=|1|B|B(f(y)f(x))dλ(y)|1|B|B|f(y)f(x)|dλ(y).

Сильнішим варіантом теореми є факт, що права сторона нерівності прямує до нуля для майже кожної точки x. Точки x для яких виконується така властивість називаються точками Лебега функції f.

У твердженні теореми кулі B  можна замінити сім'єю 𝒱 множин U  для яких існує деяке число c > 0 таке, що кожна множина U  із 𝒱 міститься у куліB  такій, що |U|c|B|. Також припускається, що кожна точка x ∈ Rn міститься у довільно малих множинах із 𝒱. Якщо ці множини стискаються до x, то виконується аналогічне твердження: для майже кожної точки x,

f(x)=limUx,U𝒱1|U|Ufdλ.

Прикладами такої сім'ї 𝒱 є багатовимірні куби, а також сім'я 𝒱(m) прямокутників у R2 для яких відношення сторін є у межах між m−1 і m, для деякого m ≥ 1. Якщо на Rn задана довільна норма, то ще одним прикладом є множина куль у метриці породженій цією нормою.

Одновимірний варіант теореми був доведений Лебегом у 1904 Шаблон:Harvtxt. Якщо f є інтегровною на дійсній прямій то функція

F(x)=xf(t)dt

є майже всюди диференційовною і F(x)=f(x).

Доведення

Нижче надано стандартне доведення слабшого варіанту теореми Шаблон:Harvtxt, Шаблон:Harvtxt, Шаблон:Harvtxt і Шаблон:Harvtxt.

Оскільки твердження є має локальний характер, f можна вважати рівною нулю за межами деякої кулі скінченного радіуса і тому інтегровною. Тоді достатньо довести, що множина

Eα={x𝐑n:lim sup|B|0,xB1|B||Bf(y)f(x)dy|>2α}

має міру 0 для всіх α > 0.

Нехай задано ε > 0. Використовуючи щільність неперервних функцій із компактним носієм у L1(Rn), можна знайти функцію g , що задовольняє

fgL1=𝐑n|f(x)g(x)|dx<ε.

Також можна записати:

1|B|Bf(y)dyf(x)=(1|B|B(f(y)g(y))dy)+(1|B|Bg(y)dyg(x))+(g(x)f(x)).

Перший доданок можна обмежити значенням у точці x максимальної функції Гарді — Літлвуда для f − g, яка буде позначатися (fg)*(x):

1|B|B|f(y)g(y)|dysupr>01|Br(x)|Br(x)|f(y)g(y)|dy=(fg)*(x).

Другий доданок прямує до нуля при переході до границі, оскільки g є неперервною функцією і третій доданок є обмеженим |f(x) − g(x)|. Для того щоб абсолютне значення початкової різниці було більшим, ніж 2α при переході до границі, потрібно щоб хоча б один із першого і третього доданку був мав абсолютне значення більше α. Згідно оцінки максимальної функції Гарді — Літлвуда:

|{x:(fg)*(x)>α}|AnαfgL1<Anαε,

для деякої константи An, що залежить лише від розмірності n. Згідно нерівності Маркова:

|{x:|f(x)g(x)|>α}|1αfgL1<1αε

тому

|Eα|An+1αε.

оскільки ε було довільним числом, яке можна вибрати як завгодно малим, то звідси випливає твердження теореми.

Коментарії

Теорема є узагальненням основної теореми аналізу, яка є твердженням про рівність інтегровної за Ріманом функції і похідної її первісної. Також можна розглядати обернене твердження, що кожна диференційовна функція є рівною інтегралу її похідної але для цього потрібно розглядати інтеграл Курцвеля — Хенстока для можливості інтегрування довільної похідної.

Осремим випадком теореми Лебега про диференціювання є теорема Лебега про щільність, яка є еквівалентною теоремі про диференціювання для характеристичних функцій вимірних множин.

Твердження теореми також є справедливим для кожної скінченної міри Бореля на Rn замість міри Лебега і, більш загально для скінченної міри Бореля на сепарабельному метричному просторі, для якого виконується якась із умов:

Література