Теорема Лебега про диференціювання
У математиці, теорема Лебега про диференціювання є теоремою дійсного аналізу, що стверджує, що для майже кожної точки, значення інтегровної функції в точці є границею середнього значення у малому околі точки. Теорема названа на честь Анрі Лебега.
Твердження теореми
Для інтегровної за Лебегом дійсно чи комплекснозначної функції f на Rn, первісна є функцією множин, яка відображає вимірну множину A у її інтеграл Лебега , де позначає характеристичну функція множини A. Зазвичай це позначається як
де λ є n–вимірною мірою Лебега.
Похідна цього інтегралу в точці x за означенням є
де |B| позначає об'єм (тобто міру Лебега) кулі B з центром у точці x, і B → x означає, що діаметр B прямує до 0.Теорема Лебега про диференціювання Шаблон:Harv стверджує, що ця похідна існує і є рівною f(x) для майже кожної точки x ∈ Rn. Також справедливим є трохи сильніше твердження. Зауважимо, що:
Сильнішим варіантом теореми є факт, що права сторона нерівності прямує до нуля для майже кожної точки x. Точки x для яких виконується така властивість називаються точками Лебега функції f.
У твердженні теореми кулі B можна замінити сім'єю множин U для яких існує деяке число c > 0 таке, що кожна множина U із міститься у куліB такій, що . Також припускається, що кожна точка x ∈ Rn міститься у довільно малих множинах із . Якщо ці множини стискаються до x, то виконується аналогічне твердження: для майже кожної точки x,
Прикладами такої сім'ї є багатовимірні куби, а також сім'я (m) прямокутників у R2 для яких відношення сторін є у межах між m−1 і m, для деякого m ≥ 1. Якщо на Rn задана довільна норма, то ще одним прикладом є множина куль у метриці породженій цією нормою.
Одновимірний варіант теореми був доведений Лебегом у 1904 Шаблон:Harvtxt. Якщо f є інтегровною на дійсній прямій то функція
є майже всюди диференційовною і
Доведення
Нижче надано стандартне доведення слабшого варіанту теореми Шаблон:Harvtxt, Шаблон:Harvtxt, Шаблон:Harvtxt і Шаблон:Harvtxt.
Оскільки твердження є має локальний характер, f можна вважати рівною нулю за межами деякої кулі скінченного радіуса і тому інтегровною. Тоді достатньо довести, що множина
має міру 0 для всіх α > 0.
Нехай задано ε > 0. Використовуючи щільність неперервних функцій із компактним носієм у L1(Rn), можна знайти функцію g , що задовольняє
Також можна записати:
Перший доданок можна обмежити значенням у точці x максимальної функції Гарді — Літлвуда для f − g, яка буде позначатися :
Другий доданок прямує до нуля при переході до границі, оскільки g є неперервною функцією і третій доданок є обмеженим |f(x) − g(x)|. Для того щоб абсолютне значення початкової різниці було більшим, ніж 2α при переході до границі, потрібно щоб хоча б один із першого і третього доданку був мав абсолютне значення більше α. Згідно оцінки максимальної функції Гарді — Літлвуда:
для деякої константи An, що залежить лише від розмірності n. Згідно нерівності Маркова:
тому
оскільки ε було довільним числом, яке можна вибрати як завгодно малим, то звідси випливає твердження теореми.
Коментарії
Теорема є узагальненням основної теореми аналізу, яка є твердженням про рівність інтегровної за Ріманом функції і похідної її первісної. Також можна розглядати обернене твердження, що кожна диференційовна функція є рівною інтегралу її похідної але для цього потрібно розглядати інтеграл Курцвеля — Хенстока для можливості інтегрування довільної похідної.
Осремим випадком теореми Лебега про диференціювання є теорема Лебега про щільність, яка є еквівалентною теоремі про диференціювання для характеристичних функцій вимірних множин.
Твердження теореми також є справедливим для кожної скінченної міри Бореля на Rn замість міри Лебега і, більш загально для скінченної міри Бореля на сепарабельному метричному просторі, для якого виконується якась із умов:
- метричний простір є рімановим многовидом,
- метричний простір є локально компактним ультраметричним простором,
- міра задовольняє умову подвоєння.