Функтор Tor

Матеріал з testwiki
Версія від 17:11, 2 вересня 2024, створена imported>Lxlalexlxl (Важливі окремі випадки)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У математиці, функтор Tor є похідним функтором тензорного добутку модулів над кільцем. Разом із функтором Ext, функтор Tor є одним із основних понять гомологічної алгебри.

У випадку абелевих груп, Tor був введений Едуардом Чехом у 1935 році. Сучасну назву функтора дав Самуель Ейленберг у 1950.[1] Для модулів над довільним кільцем, означення Tor вперше дали Картан і Ейленберг у книзі Homological Algebra.[2]

Означення

Нехай Rкільце. Позначимо R-Mod категорію лівих R-модулів і Mod-R — категорію правих R-модулів. (Якщо R є комутативним, дві категорії можна ідентифікувати.) Для деякого лівого R-модуля B, позначимо T(A) = AR B для модуля A з категорії Mod-R. T є правим точним функтором із Mod-R у категорію абелевих груп Ab, і тому для нього існує лівий похідний функтор LiT. Групи Tor є абелевими групами заданими як:

ToriR(A,B)=(LiT)(A),

для цілого числа i. Більш детально: для довільної проективної резольвенти

P2P1P0A0,

відкинувши елемент A можна одержати ланцюговий комплекс:

P2RBP1RBP0RB0

Для кожного цілого числа i, TorRi(A, B) є гомологією цього комплекса на позиції i. Для від'ємного i група вважається рівною тривіальній. Наприклад, TorR0(A, B) є коядром відображення P1R BP0R B, яке є ізоморфним AR B.

Еквівалентно, можна дати означення Tor зафіксувавши A і взявши ліві похідні функтори правого точного функтора G(B) = AR B. У цьому випадку береться тензорний добуток A із проективною резольвентою B і тоді гомологічні групи, як і вище. Всі ці побудови є незалежними від вибору конкретних проективних резольвент і дають в результаті однакові групи.[3]

Загалом, для некомутативного кільця R, TorRi(A, B) є лише абелевою групою. якщо R є алгеброю над кільцем S (що означає, зокрема, що S є комутативним), тоді TorRi(A, B) є S-модулем. Якщо R є комутативним то TorRi(A, B) є R-модулем (використовуючи факт, що AR B теж є R-модулем у цьому випадку).

Властивості

Нижче подані основні властивості і обчислення для груп Tor.[4]

  • TorR0(A, B) ≅ AR B для будь-якого правого R-модуля A і лівого R-модуля B.
  • TorШаблон:Su(A, B) = 0 для всіх i > 0 якщо або A або B є плоским (наприклад, вільним) R-модулем. Tor можна обчислити використовуючи плоску резольвенту A або B; плоска резольвента є більш загальною ніж проективна (чи вільна) резольвента.[5]
  • Для попереднього твердження справедливими є обернені:
    • Якщо TorШаблон:Su(A, B) = 0 для всіх B, тоді A є плоским (і тому TorШаблон:Su(A, B) = 0 для всіх i > 0).
    • Якщо TorШаблон:Su(A, B) = 0 для всіх A, тоді B є плоским (і тому TorШаблон:Su(A, B) = 0 для всіх i > 0).
Tor2R(M,B)Tor1R(K,B)Tor1R(L,B)Tor1R(M,B)KRBLRBMRB0,
для будь-якого лівого R-модуля B. Аналогічна точна послідовність також є для Tor стосовно другої змінної.
ToriR(R/(u),B){B/uBi=0B[u]i=10otherwise де
B[u]={xB:ux=0},
є підгрупою u-кручення у B. Цей факт пояснює назву Tor. Для R=, цей результат можна використати для обчислення Tor1(A,B) для будь-якої скінченнопородженої абелевої групи A.
  • Для будь-якого кільця R, Tor зберігає прямі суми (можливо нескінченні) і фільтровані кограниці.[8] Наприклад, по першій змінній це означає
ToriR(αMα,N)αToriR(Mα,N)ToriR(limαMα,N)limαToriR(Mα,N)
  • Для комутативного кільця R, Tor комутує з операцією локалізації. Тобто для мультиплікативно замкнутої множини S у R, R-модулів A і B, і цілого числа i,[9]
S1ToriR(A,B)ToriS1R(S1A,S1B).

Важливі окремі випадки

HH*(A,M)=Tor*ARAop(A,M).
  • Для комутативного кільця R із гомоморфізмом на поле k, Tor*R(k,k) має структуру градуйовано-комутативної алгебри Гопфа над k. Якщо k має характеристику 0, вона є вільною градуйовано-комутативноо алгеброю на гомології Андре — Квіллена D*(k/R,k).[10]

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

  1. Weibel (1999).
  2. Cartan & Eilenberg (1956), section VI.1.
  3. Weibel (1994), section 2.4 і Theorem 2.7.2.
  4. Weibel (1994), Chapters 2 і 3.
  5. Weibel (1994), Lemma 3.2.8.
  6. Weibel (1994), означення 2.1.1.
  7. Weibel (1994), Remark in section 3.1.
  8. Weibel (1994), Corollary 2.6.17.
  9. Weibel (1994), Corollaries 2.6.12 і 3.2.10.
  10. Quillen (1970), section 7.