Теорема Лі

Матеріал з testwiki
Версія від 11:16, 7 грудня 2023, створена imported>Vanished user f7eeae1ed1f0cc66e5484bbb13eb5c28 (growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Лі — твердження в теорії алгебр Лі про властивості розв'язних алгебр Лі ендоморфізмів скінченновимірного векторного простору.

Твердження

Нехай Lрозв'язна підалгебра Лі в 𝔤𝔩(V), де простір V є скінченновимірним над алгебрично замкнутим полем характеристики 0 і не рівний нульовому простору. Тоді V містить спільний власний вектор для всіх ендоморфізмів з L. Як наслідок в деякому базисі простору матриці елементів з L є верхніми трикутними (чи, еквівалентно, L відображає в себе деякий повний прапор підпросторів V).

Доведення

Застосуємо індукцію по розмірності L. Випадок dimL=0 є тривіальним.

Оскільки підалгебра L є розв'язною і її розмірність є додатною, L строго включає [L, L]. Алгебра L/[L, L] є комутативною і тому будь-який підпростір у ній є ідеалом. Візьмемо в ній підпростір корозмірності 1, тоді його прообраз К — ідеал корозмірності 1 в L (що містить [L, L]).

За припущенням існує спільний власний вектор vV для К (зрозуміло, що ідеал К є розв'язним; якщо К = 0, то алгебра L є комутативною розмірності 1 і будь-який власний вектор для базисного елемента з L дозволяє завершити доведення). Це означає, що для xK буде виконуватися рівність xv=λ(x)v, де λ:KF — деяка лінійна функція. Зафіксуємо x і позначимо через W (ненульовий) підпростір

{wW:xw=λ(x)w,xK}.

Підпростір W є інваріантним при дії алгебри L. Нехай wW,xL. Щоб перевірити, що xw належить W, візьмемо довільний елемент yK і розглянемо вираз yxw=xyw[x,y]w=λ(y)xwλ([x,y])w. Очевидно достатньо довести, що λ([x,y])=0. Для цього зафіксуємо wW,xL. Нехай n > 0 — найменше ціле число, для якого w,xw,...,xnw є лінійно залежними. Нехай Wi — підпростір у V, породжений елементами w,xw,...,xi1w (також W0=0), так що dimWn=n,Wn=Wn+i(i0) і x відображає Wn у Wn. Легко перевірити, що будь-який елемент yK залишає кожен підпростір Wi інваріантним. В базисі w,xw,...,xn1w простору Wn елемент yK представляється верхньою трикутною матрицею з λ(y) на діагоналі. Це випливає з порівнянь

yxiw=λ(y)xiwmodWi,,

які можна довести індукцією по i. Випадок i = 0 очевидний. Ми маємо yxiw=yxxi1w=xyxi1w[x,y]xi1w. За припущенням індукції

yxi1w=λ(y)xi1w+w(wWi1).

Оскільки x відображає Wi1 в Wi порівняння є правильними для всіх i. Згідно з визначенням дії елемента yK на просторі Wn, ми маємо TrWn(y)=nλ(y). Зокрема, це є вірним для елементів з К виду [x, y] (Елемент x такий же, як вище, yK ). Але як x, так і y зберігають Wn, тому [x, y] діє на Wn як комутатор двох його ендоморфізмів і тому його слід дорівнює нулю. Звідси випливає, що nλ([x,y])=0. Оскільки charF=0, то λ([x,y])=0, що завершує доведення інваріантності підпростору W щодо дії алгебри L.

Записавши L=K+Fz і використовуючи алгебричну замкнутість поля F, знайдемо власний вектор v0W для z (що відповідає деякому його власному значенню). Тоді v0, очевидно, є власним вектором для всієї алгебри L і λ можна продовжити до лінійної функції на L з умовою xv0=λ(x)v0,xL.

Наслідки

Нехай алгебра L є розв'язною. Тоді існує така послідовність ідеалів L, 0=L0L1...Ln=L, що dimLi=i.

Нехай L — довільна розв'язна алгебра Лі, ρ:L𝔤𝔩(V) — її скінченновимірне представлення. Тоді алгебра ρ(L) теж є розв'язною і тому зберігає деякий прапор. Зокрема якщо розглядати приєднане представлення, то прапор підпросторів, інваріантних щодо L, це ланцюжок ідеалів в L, кожен з яких має корозмірність один в наступному.

Нехай алгебра L є розв'язною. Тоді з того, що x[L,L] випливає, що відображення adx є нільпотентним. Як наслідок, підалгебра [L, L] є нільпотентною.

Виберемо прапор ідеалів, як в попередньому наслідку. В базисі (x1,x2,...,xn) алгебри L, в якому елементи (x1,x2,...,xi) породжують Li матриці з adL є верхніми трикутними. Тому матриці з [adL,adL]=ad[L,L] є верхніми трикутними із нульовими діагональними елементами. Тобто ендоморфізм adx є нільпотентним ендоморфізмом простору L при x[L,L]. Звідси він також є нільпотентним на інваріантному підпросторі [L, L], тож алгебра [L, L] є нільпотентною згідно теореми Енгеля.

Див. також

Література