Теорема Діріхле про арифметичні прогресії

Матеріал з testwiki
Версія від 12:38, 14 грудня 2024, створена imported>Tolsai (додано Категорія:Теореми за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Діріхле про прості числа в арифметичній прогресії — важлива теорема у аналітичній теорії чисел, вперше доведена німецьким математиком Йоганном Петером Густавом Лежен-Діріхле.

Твердження теореми

Нехай l,k>0 — цілі числа, і (l,k)=1 (тобто l,k є взаємно простими).

Тоді існує нескінченна кількість простих чисел p таких, що pl(modk).

З цього випливає, що кожна нескінченна арифметична прогресія, перший член і різниця якої — натуральні взаємно прості числа, містить нескінченну кількість простих чисел.

Історія доведень

Теорема в даному формулюванні була доведена Діріхле аналітичними засобами у 1837 році. Надалі були знайдені доведення теореми елементарними методами[1]. Різні такі доведення знайшли Мертенс, Сельберг і Цассенхаус.

Приклади

Нижче подані приклади кількох арифметичних прогресій і найменших простих чисел у цих прогресіях

Арифметична
прогресія
10 найменших простих чисел Послідовність у OEIS
2n + 1 3, 5, 7, 11, 13, 17, 19, 23, 29, 31, … Шаблон:OEIS
4n + 1 5, 13, 17, 29, 37, 41, 53, 61, 73, 89, … Шаблон:OEIS
4n + 3 3, 7, 11, 19, 23, 31, 43, 47, 59, 67, … Шаблон:OEIS
6n + 1 7, 13, 19, 31, 37, 43, 61, 67, 73, 79, … Шаблон:OEIS
6n + 5 5, 11, 17, 23, 29, 41, 47, 53, 59, 71, … Шаблон:OEIS
8n + 1 17, 41, 73, 89, 97, 113, 137, 193, 233, 241, … Шаблон:OEIS
8n + 3 3, 11, 19, 43, 59, 67, 83, 107, 131, 139, … Шаблон:OEIS
8n + 5 5, 13, 29, 37, 53, 61, 101, 109, 149, 157, … Шаблон:OEIS
8n + 7 7, 23, 31, 47, 71, 79, 103, 127, 151, 167, … Шаблон:OEIS
10n + 1 11, 31, 41, 61, 71, 101, 131, 151, 181, 191, … Шаблон:OEIS
10n + 3 3, 13, 23, 43, 53, 73, 83, 103, 113, 163, … Шаблон:OEIS
10n + 7 7, 17, 37, 47, 67, 97, 107, 127, 137, 157, … Шаблон:OEIS
10n + 9 19, 29, 59, 79, 89, 109, 139, 149, 179, 199, … Шаблон:OEIS
12n + 1 13, 37, 61, 73, 97, 109, 157, 181, 193, 229, … Шаблон:OEIS
12n + 5 5, 17, 29, 41, 53, 89, 101, 113, 137, 149, … Шаблон:OEIS
12n + 7 7, 19, 31, 43, 67, 79, 103, 127, 139, 151, … Шаблон:OEIS
12n + 11 11, 23, 47, 59, 71, 83, 107, 131, 167, 179, … Шаблон:OEIS

Варіації

При розгляді простих pl(modk) досить часто виявляється, що їх множина має багато властивостей множини всіх простих чисел. Існує чимало теорем і гіпотез, що розглядають тільки прості числа з певного класу лишків або співвідношення множин простих чисел з різних класів лишків.

Наприклад, крім основного твердження теореми Діріхле довів у 1839 році, що для будь-яких фіксованих натуральних взаємно простих чисел l і k :

lims1+p1psln1s1=1φ(k),

де сума є по всіх простих числах p з умовою pl(modk), а φ — функція Ейлера.

Це співвідношення можна інтерпретувати як закон рівномірного розподілу простих чисел за класами лишків modk, оскільки

lims1+p1psln1s1=1,

якщо сума є по всіх простих числах.

Відомо, що для будь-яких взаємно простих чисел l і k ряд p1p, де сума є по простих pl(modk) є розбіжним.

Примітки

Шаблон:Reflist

Див. також

Література