Абелева категорія

Матеріал з testwiki
Версія від 08:31, 28 грудня 2022, створена imported>Lxlalexlxl (Аксіоми Гротендіка)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Абелева категорія — категорія, в якій морфізми можна додавати, існують ядра і коядра і при цьому виконуються деякі додаткові властивості. Прикладом, який став прототипом абелевої категорії є категорія абелевих груп. Поняття абелевої категорії було запропоновано Девідом Бухсбаумом у 1955 році (він використовував назву «точна категорія»). Згодом теорія була розроблена незалежно Александром Гротендіком для об'єднання декількох теорій когомологій. У той час існувала теорія когомологій пучків на алгебричних многовидах і теорія когомологій груп. Ці теорії вводилися по-різному, але мали подібні властивості. Гротендіку вдалося об'єднати ці теорії; обидві вони можуть бути визначені за допомогою похідних функторів на абелевій категорії пучків і абелевій категорії модулів відповідно.

Означення

Нижче подано два означення друге з яких є лише для локально малих категорій. У цьому випадку два означення є еквівалентними.

Перше означення

Категорія є абелевою, якщо:

Друге означення

Локально мала категорія 𝒞 називається абелевою, якщо:

  • Для всіх об'єктів X,YOb𝒞 на множині Hom𝒞(X,Y) можна ввести структуру абелевої групи.
  • Для морфізмів f,f1,f2Hom𝒞(X,Y) і g,g1,g2Hom𝒞(Y,Z) виконуються рівності g(f1+f2)=(gf1)+(gf2) і (g1+g2)f=(g1f)+(g2f) (білінійність). Категорія, що задовольняє цим властивостям, називається преаддитивною.
  • Для довільної скінченної кількості об'єктів існує біпродукт — об'єкт, що є одночасно добутком і кодобутком об'єктів. Зокрема, у категорії є нульовий об'єкт — добуток порожньої множини об'єктів. Категорія, що задовольняє всі наведені властивості, називається аддитивною.
  • Для кожного морфізму існує ядро й коядро.
  • Всі мономорфізми і епіморфізми є нормальними.

Приклади

Аксіоми Гротендіка

У статті Sur quelques points d'algebre homologique Гротендік запропонував кілька додаткових аксіом, які можуть виконуватися в абелевій категорії 𝒜.

  • AB3) Для будь-якої множини об'єктів (Ai)iI категорії 𝒜 існує кодобуток Ai. Дана аксіома еквівалентна коповноті абелевої категорії 𝒜 Шаблон:Sfn.
  • AB4) 𝒜 задовольняє аксіомі AB3) і кодобуток будь-якої сім'ї мономорфізмів є мономорфізмом (тобто кодобуток є точним функтором).
  • AB5) 𝒜 задовольняє аксіомі AB3) і Шаблон:Нп точних послідовностей є точними. Еквівалентно, для будь-якої ґратки (Ai)iI підоб'єктів об'єкта A і будь-якого B — підоб'єкта об'єкта A справедливою є рівність (AiB)=(Ai)B.

Аксіоми AB3 *), AB4 *) і AB5 *) отримуються з наведених вище аксіом як двоїсті їм (тобто заміною кограниці на границі. Аксіоми AB1) і AB2) — стандартні аксіоми, які виконуються в будь-якій абелевій категорії (точніше, абелева категорія є адитивною категорією, яка задовольняє цим аксіомам):

  • AB1) У будь-якого морфізму існує ядро й коядро.
  • AB2) Для будь-якого морфізму f:AB канонічний морфізм з coimf в imf є ізоморфізмом.

Гротендік також формулював сильніші аксіоми AB6) і AB6 *), проте не використовував їх у цій роботі. Зокрема AB6) мала вигляд

  • AB6) A задовольняє AB3), і для сім'ї фільтрованих категорій Ij,jJ і відображень Aj:IjA, виконується jJlimIjAj=limIj,jJjJAj, де lim позначає фільтровану кограницю.

Властивості

  • Для пари об'єктів A, B в абелевій категорії, існує нульовий морфізм з A у B. Він є нульовим елементом Hom(A,B), що є абелевою групою. Також за означенням він є рівним композиції A → 0 → B, де 0 є нульовим об'єктом абелевої категорії.
  • В абелевій категорії кожен морфізм f є рівним композиції епіморфізму і мономорфізму. Епіморфізм називається кообразом f, а мономорфізм — образом f.
  • У локально малій категорії підоб'єкти довільного об'єкту утворюють модулярну ґратку.

Примітки

Шаблон:Reflist

Див. також

Література

Посилання