Кодобуток

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кодобуток (категорна сума) сімейства об'єктів — узагальнення у теорії категорій для понять диз'юнктного об'єднання множин і топологічних просторів та прямої суми модулів або векторних просторів. Кодобуток сімейства об'єктів — це найбільш загальний об'єкт, у який існує морфізм з кожного об'єкта сімейства. Кодобуток об'єктів двоїстий їхньому добутку, тобто визначення кодобутків можна отримати з визначення добутку згортанням усіх стрілок. Проте, насправді добуток і кодобуток об'єктів разюче відрізняються.

Визначення

Нехай 𝒞 — категорія, {Xj|jJ} — індексоване сімейство її об'єктів. Кодобуток цього сімейства — це такий об'єкт X, разом з морфізмами ij:XiX, які називаються канонічними вкладеннями або канонічними ін'єкціями (хоча вони не зобов'язані бути ін'єкціями), що для будь-якого YOb𝒞 та сімейства морфізмів fj:XjY існує єдиний морфізм f:XY, такий що fj=fij, тобто наступна діаграма комутативна для всіх j:

Кодобуток сімейства {Xj} зазвичай позначають

X=jJXj

або

X=jJXj.

Іноді морфізм f позначають

f=jJfj:jJXjY

щоб підкреслити його залежність від fj.

Кодобуток двох об'єктів зазвичай позначають X1X2 або X1X2, тоді діаграма набуває вигляду

Відповідно, f позначають при цьому f1f2, f1f2 або [f1,f2].

Єдиність результату операції [,] можна альтернативно виразити як рівність [hi1,hi2]=h, справедливу для будь-яких h. [1]

Існує еквівалентне визначення кодобутку. Кодобуток сімейства {Xj|jJ} — це такий об'єкт X, що для будь-якого об'єкта YC функція Hom(X,Y)jJHom(Xj,Y), задана як u{uij}, бієктивна. [2]

Приклади

Шаблон:Розширити розділ

Властивості

  • Якщо сума об'єктів існує, то вона єдина з точністю до ізоморфізму.
  • Комутативність: a+bb+a.
  • Асоціативність: (a+b)+ca+(b+c)
  • Якщо у категорії існує початковий об'єкт  0, то a+00+aa.
  • Категорія, в якій визначено добуток будь-яких двох об'єктів і є ініціальний об'єкт, є симетричним моноїдом.

Дистрибутивність

У загальному випадку існує канонічний морфізм X×Y+X×ZX×(Y+Z), де плюс позначає кодобуток об'єктів. Це випливає із існування канонічних проєкцій і вкладень та з комутативності наступної діаграми:

Властивість універсальності для X×(Y+Z) гарантує при цьому існування шуканого морфізму. Категорія називається дистрибутивною, якщо у ній цей морфізм є ізоморфізмом.

Матриця перетворень

Будь-який морфізм

f:iIaijJbj

породжує множину морфізмів

fij:aibj,

які задаються за правилом fij=πjfıi і називаються матрицею перетворення. В інший бік, будь-яка матриця перетворення fij:aibj задає єдиний відповідний морфізм f:iIaijJbj. Якщо у категорії існує нульовий об'єкт 0, для котрого для будь-якого об'єкта x існує єдиний морфізм dx:x0 і єдиний морфізм cx:0x, то матриця перетворення fij:aiaj, яка визначається за правилом

fij={cjdi,ijidi,i=j

називається одиничною матрицею.

Приклад

В категорії скінченновимірних векторних просторів 𝒱ectf кодобуток просторів збігається з їхнім добутком і є їхньою прямою сумою. У цьому випадку категорне та звичайне поняття матриці перетворень збігаються, так як будь-який скінченновимірний простір можна розкласти у пряму суму одновимірних. При цьому матриця перетворення усього простору задається шляхом наведення образів відповідних базисних векторів та продовження перетворення на весь простір за лінійністю єдиним чином.

Література

  • С. Мак Лейн Категории для работающего математика. — Шаблон:М.: Физматлит, 2004 [1998].

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist