Асоційований простий ідеал

Матеріал з testwiki
Версія від 09:34, 3 серпня 2022, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В теорії кілець, асоційованим простим ідеалом модуля M над кільцем R називається простий ідеал кільця R, що є анулятором деякого підмодуля M. Особливо важливими ці ідеали є у комутативній алгебрі де вони пов'язані з так званим примарним розкладом ідеалів нетерових кілець, що, зокрема, має застосування в алгебричній геометрії.

Означення

Комутативні кільця

Нехай Rкомутативне асоціативне кільце з одиницею, і M — модуль над R.

Простий ідеал 𝔭R називається асоційованим з M, якщо існує такий елемент xM, що 𝔭=AnnR({x})={rR|rx=0}.

Еквівалентно, 𝔭 є асоційованим з M, якщо існує ін'єктивний R-гомоморфізм між модулями R/𝔭 і M. Дійсно, якщо 𝔭=AnnR({x}), то R/𝔭є як R-модуль є ізоморфним із Rx.Навпаки, якщо існує такий гомоморфізм f, то 𝔭=AnnR({f(1¯)}), де 1¯ позначає одиничний елемент у R/𝔭.

Множина простих ідеалів, асоційованих з модулем M позначається AssR(M).

Мінімальні елементи в AssR(M) (щодо включення множин) у комутативному кільці R, називаються ізольованими простими ідеалами. Усі інші асоційовані прості ідеали називаються вкладеними простими ідеалами.

Модуль M називається копримарним якщо з того що rm = 0 ( r є дільником нуля модуля M) для деякого ненульового mM випливає що rnM = 0 для деякого натурального числа n.

Ненульовий скінченнопороджений модуль M над комутативним нетеровим кільцем є копримарним тоді і тільки тоді коли для нього існує один асоційований простий ідеал.

Дійсно, як показано нижче, у цьому випадку множина асоційованих простих ідеалів є непустою. Нехай 𝔭=AnnR({x}) є простим ідеалом. Тоді для кожного дільника нуля r виконується rnM = 0 і тому rnx = 0. Тобто rn𝔭 і внаслідок простоти ідеалу, r𝔭. Тобто всі дільники нуля належать 𝔭 і внаслідок властивості нижче про те, що множина дільників нуля є об'єднанням елементів асоційованих простих ідеалів 𝔭 є єдиним таким ідеалом.
Навпаки, якщо існує єдиний асоційований простий ідеал 𝔭то з тої ж властивості випливає, що його елементами є всі дільники нуля і тільки вони. З властивості нижче випливає також, що ann(M)=𝔭,що є еквівалентним твердженню.

Підмодуль N у M називається 𝔭-примарним якщо M/N є копримарним із асоційованим простим ідеалом 𝔭.

Ідеал I є 𝔭-примарним ідеалом тоді і тільки тоді колиAssR(R/I)={𝔭}.

Некомутативні кільця

Ненульовий R-модуль N називається простим модулем якщо AnnR(N)=AnnR(N) для довільного підмодуля N модуля N . Для простого модуля N, AnnR(N) є простим ідеалом в R.Шаблон:Sfn

Ідеал кільця R називається асоційованим простим ідеалом для R-модуля M, якщо він рівний AnnR(N) для деякого простого підмодуля N у модулі M .

Властивості

  • Навіть для комутативних локальних кілець, множина асоційованих простих ідеалів скінченнопородженого модуля може бути пустою. Проте в будь-якому кільці, що задовольняє умову обриву зростаючого ланцюга ідеалів (зокрема правому чи лівому нетеровому кільці) довільний ненульовий модуль має хоча б один асоційований простий ідеал.
  • Для одностороннього нетерового кільця, існує сюр'єкція з множини класів ізоморфізмів нерозкладних ін'єктивних модулів на спектр Spec(R). Якщо R є кільцем Артіна, то це відображення є бієкцією.
  • Теорема Матліма: Для комутативного нетерового кільця R, відображення у попередньому пункті завжди є бієкцією.
  • Для будь-якого простого ідеала 𝔭 комутативного кільця R і будь-якого нетривіального підмодуля M модуля R/𝔭 має місце рівність AssR(M)={𝔭}.
Нехай 0xM, тобто x=x+𝔭 — суміжний клас за ідеалом 𝔭, x∉𝔭. Очевидно, що 𝔭x=0.
Припустимо, що rx=0. Це означає, що rx𝔭. Тоді з простоти 𝔭 випливає, що r𝔭. Таким чином, єдиний простий ідеал, асоційований з M — це ідеал 𝔭.
  • Для нетерового модуля M над будь-яким кільцем, існує лише скінченна кількість асоційованих простих ідеалів для M.

Нетерові комутативні кільця

Всюди нижче кільце R є комутативним і нетеровим:

  • Розглянемо множину ідеалів IR, для яких I=AnnR({x}) для деякого xM для модуля M над R. Тоді максимальні елементи цієї множини є простими ідеалами. Оскільки для ненульового модуля ця множина не є пустою (довільний елемент має свій анулятор, що може бути і нульовим ідеалом) то звідти для кожного такого модуля існує асоційований простий ідеал.
Припустимо, що такий ідеал I=AnnR({x}) є максимальним у цій множині але не простим. Тоді існують елементи a,bR, для яких abI але a,b∉I . Оскільки b∉I,bx0. Але abx=0. Тому, aAnnR(bx) і a∉I . Тобто AnnR(bx) є строго більшим від I, що суперечить максимальності останнього у заданій множині.
  • Кожен ідеал J є рівний перетину скінченної кількості примарних ідеалів. Запис ідеала як перетину примарних ідеалів називається примарним розкладом ідеала. Множина радикалів цих ідеалів є рівною AssR(R/J). Зокрема, ідеал J є примарним ідеалом тоді і тільки тоді, коли множина AssR(R/J) складається з одного елемента.
  • Довільний мінімальний простий ідеал для ідеала J є елементом множини AssR(R/J). Множина цих ідеалів є множиною ізольованих простих ідеалів.
  • Множина 𝔭Ass(M)𝔭 рівна множині елементів {rR| 0mM:rm=0} (такі елементи називають дільниками нуля M).
З означення очевидно, що кожен елемент довільного асоційованого простого ідеала, а тому і їх об'єднання є дільником нуля M. Навпаки, якщо rR,mM елементи для яких rm=0 то (r)Ann(m). Але Ann(m) є підмножиною деякого максимального анулятора елемента модуля і цей ідеал є простим. Тобто r належить деякому асоційованому простому ідеалу.
  • Нехай S мультиплікативна система кільця R і 𝔭Spec(R),𝔭S=. Ідеал 𝔭 є асоційованим для модуля M над R, тоді і тільки тоді коли простий ідеал S1𝔭 у локалізації кільця S1R є асоційованим для модуля S1M.
    Якщо 𝔭AssR(M) то 𝔭=AnnR(x) для деякого xM. Тоді S1𝔭=AnnS1R(x/1).
    Навпаки припустимо S1𝔭=AnnS1R(x/s) для деяких xM,sS. Нехай 𝔞=AnnR(x). Тоді S1𝔞=S1𝔭, звідки випливає, що 𝔞𝔭 і оскільки кільце є нетеровим, а тому всі ідеали скінченнопородженими, то існує також sS, такий що s𝔭𝔞. Тоді 𝔭=AnnR(sx).
  • Якщо M є скінченнопородженим модулем над R, тоді існує скінченна послідовність підмодулів
0=M0M1Mn1Mn=M
для якої усі фактор-модулі Mi+1/Mi є ізоморфними фактор-кільцям R/𝔭i для деяких простих ідеалів 𝔭i. До того ж для цих ідеалів справедливими є включення:
Ass(M){𝔭0,,𝔭n1}Supp(M)
де за означенням носій модуля Supp(M)={𝔭Spec(R)|M𝔭0}. Окрім того мінімальні елементи в усіх трьох множинах є однаковими.
Оскільки для ненульового модуля існує асоційований простий ідеал 𝔭0 то у цьому випадку існує підмодуль M1M ізоморфний R/𝔭0. Далі якщо модуль M/M1 не є нульовим то для нього можна використати ті самі аргументи і отримати модуль M1M2M, такий що M2/M1 є ізоморфним R/𝔭1 для якогось простого ідеала 𝔭1 (що буде простим асоційованим для модуля M/M1). Продовжуючи по індукції отримуємо зростаючу послідовність модулів, що задовольняють умови теореми. Оскільки модуль є нетеровим то цей процес завершиться за скінченну кількість кроків. Це можливо лише коли останній підмодуль у послідовності рівний M.
Нехай тепер 𝔭Spec(R). Тоді M𝔭0 тоді і тільки тоді коли для якогось 𝔭i локалізація (R/𝔭i)𝔭0, тобто якщо 𝔭 містить один із ідеалів 𝔭i. Звідси усі 𝔭iSupp(M) і мінімальні елементи обох множин є однаковими.
Нехай тепер 𝔭Ass(M). Тоді модуль M містить підмодуль N ізоморфний до R/𝔭. Нехай i — найменший індекс для якого Mi+1N . Тоді(Mi+1N)/Mi можна розглядати як ненульовий підмодуль модулів Mi+1/MiR/𝔭i і NR/𝔭. Але із попередніх властивостей у цьому випадку AssR((Mi+1N)/Mi)={𝔭i} і водночас AssR((Mi+1N)/Mi)={𝔭}. Тому 𝔭=𝔭i звідки Ass(M){𝔭0,,𝔭n1}.
Якщо 𝔭 є мінімальним елементом Supp(M), то Supp(M𝔭) відповідної локалізації містить єдиний елемент 𝔭R𝔭. Оскільки Ass(M𝔭) є непустою і міститься в Supp(M𝔭) то 𝔭R𝔭Ass(M𝔭) і з властивостей для асоційованих простих ідеалів для локалізації 𝔭Ass(M).
  • Модуль M над R має скінченну довжину тоді і тільки тоді, коли M є скінченнопородженим і елементами Ass(M) є лише максимальні ідеали.[1]
  • Якщо U є підмодулем M то Ass(U)Ass(M)Ass(U)Ass(M/U).
  • Для скінченнопородженого модуля M
ann(M)=𝔭Ass(M)𝔭=𝔭Supp(M)𝔭
Якщо rann(M), то очевидно r𝔭, для кожного 𝔭Ass(M). Отже звідси для кожного такого ідеалу ann(M)𝔭 і зважаючи на простоту також ann(M)𝔭.
В іншу сторону, із попередніх властивостей існує скінченна послідовність підмодулів 0=M0M1Mn1Mn=M для якої усі фактор-модулі Mi+1/Mi є ізоморфними R/𝔭i. До того ж множина мінімальних елементів у {𝔭i} є рівною множині мінімальних елементів Ass(M). Тож якщо r𝔭Ass(M)𝔭 то також r𝔭i для всіх i і тому rMiMi1. Зокрема rnM=0.
Два попередні абзаци разом доводять, що ann(M)=𝔭Ass(M)𝔭. Твердження для носія модуля випливає з того, що множина мінімальних елементів носія є рівною множині ізольованих простих іідеалів.

Приклади

  • Якщо R=[x,y,z,w] то асоційованими простими ідеалами для I=((x2+y2+z2+w2)(z3w33x3)) є ідеали (x2+y2+z2+w2) і (z3w33x3).
  • Нехай R=[X1,,Xn] кільце многочленів, 𝔭 — ідеал в R, Vафінний многовид заданий цим ідеалом, V1,,Vp — незвідні компоненти V. Покладемо M=R/𝔭 — афінне координатне кільце V, тоді прості ідеали, асоційовані з модулем M це ідеали незвідних компонент V1,,Vp.
  • Якщо R є кільцем цілих чисел, тоді нетривіальні вільні абелеві групи і нетривіальні абелеві групи порядок яких є степенем простого числа є копримарними.
  • Якщо R є кільцем цілих чисел і Mскінченною абелевою групою, тоді асоційованими простими ідеалами M є ідеали породжені простими числами, що ділять порядок групи M.
  • Приклад не нетерового комутативного кільця і модуля, що не має асоційованих простих ідеалів. Нехай R=[x1,x2,...] — кільце многочленів над полем комплексних чисел від нескінченної кількості змінних і ідеал I=(x1,x22,x33,...)R .  Тоді Ass(R/I)= . Справді, припустимо простий ідеал 𝔭 є анулятором деякого елемента f¯R/I. Виберемо довільного представника цього елемента fR; тоді 𝔭 є множиною тих gR для яких fgI.  Проте f є многочленом лише від скінченної підмножини змінних xi , нехай x1,...,xn .  Очевидно що xn+1n+1fI (тобто xn+1n+1𝔭 ), але xn+1f∉I (тому xn+1∉𝔭 ). Звідси 𝔭 не є простим ідеалом.

Див. також

Джерела

Примітки

Шаблон:Reflist