Абсолютне значення (алгебра)

Абсолютним значенням на тілі або полі називається відображення $|\cdot |$ тіла K в множину ${ℝ}_{+}$ невід'ємних дійсних чисел, що задовольняє умовам:

1. $|x|=0_{ℝ}⟺x=0_K$;
2. $|xy|=|x||y|$;
3. $|x+y|⩽|x|+|y|.$

Абсолютне значення часто також називають нормою, мультиплікативним нормуванням. Абсолютні значення можуть більш загально розглядатися на будь-якому кільці зі значеннями в лінійно впорядкованому кільці. Абсолютні значення, що задовольняють умові

1. $|x+y|⩽\max (|x|,|y|)$

називаються ультраметричними або неархімедовими. В іншому випадку вони називаються архімедовими.

Приклади

• Якщо $K=ℝ$  — поле дійсних чисел, то $|x|=\max \{x,-x\}$ є абсолютною величиною, або модулем, числа $x\in ℝ$.
• Аналогічно, якщо K  — поле $ℂ$ комплексних чисел або тіло $ℍ$ кватерніонів, то $|x|=\sqrt{x\overline{x}}$
• Абсолютне значення підполя цих полів також забезпечуються індукованим абсолютним значенням.
• Будь-яке тіло має тривіальне абсолютне значення:

$|x|=\{\begin{array}{cc}1,& x\ne 0\\ 0,& x=0\end{array}$

Для скінченних полів і їх алгебраїчних розширень визначені тільки такі абсолютні значення.

• Приклади абсолютних значень іншого типу дають логарифмічні нормування тіла K: якщо v  — нормування K зі значеннями в групі $ℝ$ і a — дійсне число, таке що $0<a<1$, то $|x|=a^{v(x)}$ є абсолютним значенням. Наприклад, якщо $K=\mathbb{Q}$, а і $v_p$ є р-адичним нормуванням поля $\mathbb{Q}$, то $|x{|}_p=(1/p{)}^{v_p(x)}$ називається р-адичним абсолютним значенням, або р-адичною нормою.

Властивості

• Якщо 1  — одиничний елемент поля чи тіла, то $|1|=|-1|=1$ і також $|-x|=|x|$ для всіх елементів x.

$|1|=|1\cdot 1|=|1|\cdot |1|$. Рівняння $|1|=|1|\cdot |1|$ щодо невідомої $|1|$ має два розв'язки в множині $ℝ$, $0$ і $1$. З визначення абсолютного значення випливає $|1|\ne 0$, тому $|1|=1$.

Також $|1|=|-1\cdot -1|=|-1|\cdot |-1|$, тому $|-1{|}^2=1$. Оскільки абсолютне значення не може бути від'ємним, то $|-1|=1$.

Нарешті $|-x|=|-1\cdot x|=|-1|\cdot |x|=1\cdot |x|=|x|$, відповідно $|-x|=|x|$

• Для ультраметричних абсолютних значень $|n\cdot 1|⩽1$ для всіх цілих чисел n. Навпаки для будь-якого абсолютного значення $|x|$, якщо $|n\cdot 1|⩽1$ хоча б для якогось натурального числа n > 0, то $|x|$ є ультраметричним абсолютним значенням. Еквівалентно, якщо $|n\cdot 1|⩽M$ для всіх цілих чисел n і довільного (спільного для всіх n) додатного дійсного числа M, то абсолютне значення є ультраметричним.
• Для ультраметричних абсолютних значень справедливе твердження:

$|x|\ne |y|\Rightarrow |x+y|=\max (|x|,|y|)$

Припустимо, без втрати загальності, що $|x|<|y|$.

З визначення ультраметричного абсолютного значення $|y|=|(y+x)+(-x)|⩽\max (|y+x|,|-x|)$. Звідси $|y|⩽\max (|y+x|,|x|)$.

Оскільки $|x|<|y|$, також $|y|⩽|y+x|$.

Натомість, $|y+x|⩽\max (|x|,|y|)=|y|$.

З попередніх двох нерівностей випливає, що $|y+x|=|y|=\max (|x|,|y|).$

• Всі ультраметричні абсолютні значення отримуються з нормування зазначеним вище способом: $|x|=a^{v(x)}$ (і навпаки, за нормування завжди можна взяти $\log |x|$).
• Якщо характеристика поля не є рівною 0, то всі абсолютні значення, визначені на ньому є неархімедовими.
• Якщо абсолютне значення визначене для комутативного кільця R, що є областю цілісності то абсолютне значення можна однозначно продовжити на його поле часток прийнявши $|x/y|=|x|/|y|.$

Топологічні властивості і еквівалентність

Абсолютне значення $|x|$ визначає метрику на K, якщо за відстань між x і y прийняти $|x-y|$, і тим самим визначає топологію на K. Так, топологія будь-якого локально компактного тіла визначається деяким абсолютним значенням.

Абсолютні значення $|x{|}_1$ і $|x{|}_2$ називаються еквівалентними, якщо вони визначають одну топологію; в цьому випадку існує таке $\lambda >0$, що $|x{|}_1=|x{|}_2^{\lambda }$ для всіх $x\in K$.

Еквівалентні класи всіх архімедових абсолютних значень (визначених на тілі із значеннями в множині дійсних чисел) описує теорема Островського: якщо $|x|$  — архімедове абсолютне значення на тілі K, то існує такий ізоморфізм K на деяке всюди щільне підтіло тіла $ℝ,ℂ$ або $ℍ$, що $|x|$ є еквівалентним абсолютному значенню, індукованому з $ℝ,ℂ$ або $ℍ$.

Будь-яке нетривіальне абсолютне значення поля $\mathbb{Q}$ раціональних чисел є еквівалентним або р-адичному абсолютному значенню $|x{|}_p$ (де p  — просте число), або звичайному модулю числа. Ця теорема також називається теоремою Островського. При цьому для будь-якого раціонального числа $x\in \mathbb{Q}$:

$|x|\prod _p|x{|}_p=1.$

Аналогічна формула справедлива і для полів алгебраїчних чисел.

Продовження абсолютних значень

Якщо $|x|$  — деяке абсолютне значення тіла K, то K може бути вкладене, за допомогою класичного процесу поповнення, в тіло $K_{|\cdot |}$, що є повним щодо абсолютного значення, що продовжує $|x|$.

Одним з методів вивчення полів є вкладення поля K в прямим добуток $\prod _{|\cdot |}{K}_{|\cdot |}$ поповнень поля K за всіма абсолютними значеннями. Поле K є щільним в $\prod _{|\cdot |}{K}_{|\cdot |}$: якщо $|\cdot {|}_1,...,|\cdot {|}_n$  — нетривіальні нееквівалентні абсолютні значення на полі K, $a_1,...,a_n\in K$ і $\epsilon >0$, то існує таке $a\in K$, що $|a_i-a|<\epsilon$ для всіх i (теорема апроксимації для абсолютних значень).

Абсолютне значення поля K може бути продовженим (взагалі кажучи неоднозначно) на будь-яке алгебраїчне розширення поля K. Якщо K є повним щодо абсолютного значення $|x|$, a L є розширенням K степеня n, то продовження $|x|$ на L визначається однозначно і задається формулою:

$|x{|}_1=\sqrt{|N_{L/K}(x)|},x\in L,$

де $N_{L/K}(x)$  — норма елемента для відповідного скінченного розширення.

Див. також

• Нормування (алгебра)

Посилання

• Шаблон:Springer

Джерела

• Шаблон:Citation