Теорема Фубіні

Матеріал з testwiki
Версія від 15:51, 3 лютого 2025, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У теорії міри Теоремою Фубіні, Теоремою Тонеллі, Теоремою Тонеллі — Фубіні називається ряд пов'язаних тверджень, що зводять обчислення подвійного інтеграла на добутку мір до обчислення повторних інтегралів. Також термін теорема Фубіні використовуються для різних теорем математичного аналізу про рівність подвійних і повторних інтегралів, які по-суті є частковими випадками загальних тверджень.

Теореми названі на честь італійських математиків Гвідо Фубіні і Леоніда Тонеллі.

Формулювання

Теорема Фубіні

Нехай (X,1,μ1),(Y,2,μ2) — два простори з сигма-скінченною мірою, а (X×Y,12,μ1μ2) — їх добуток мір. Нехай функція f:X×Y інтегровна щодо міри μ1μ2, тобто вимірна і також X×Y|f(x,y)|d(x,y)<. Тоді

  • функція xYf(x,y)dy визначена майже скрізь і інтегровна щодо μ1;
  • функція yXf(x,y)dx визначена майже скрізь і інтегровна щодо μ2;
  • і також виконуються рівності
X(Yf(x,y)dy)dx=Y(Xf(x,y)dx)dy=X×Yf(x,y)d(x,y).

Теорема Тонеллі

Нехай у тих же припущеннях щодо просторів з мірою, що і вище функція f:X×Y[0,+] є вимірною і невід'ємною. Тоді

  • функція xX2f(x,y)dy визначена і інтегровна щодо μ1;
  • функція xX1f(x,y)dx визначена і інтегровна щодо μ2;
  • і також виконуються рівності
X(Yf(x,y)dy)dx=Y(Xf(x,y)dx)dy=X×Yf(x,y)d(x,y).

Теорема Тонеллі — Фубіні

Об'єднуючи результати двох попередніх теорем можна також отримати ще один пов'язаний результат.

Нехай у тих же припущеннях щодо просторів з мірою, що і вище функція f:X×Y є вимірною і якийсь з інтегралів

X(Y|f(x,y)|dy)dx
Y(X|f(x,y)|dx)dy
X×Y|f(x,y)|d(x,y)

є скінченним. Тоді

X(Yf(x,y)dy)dx=Y(Xf(x,y)dx)dy=X×Yf(x,y)d(x,y).

Формулювання в теорії ймовірностей

В термінах теорії ймовірностей твердження теореми Фубіні можна подати так. Нехай (Ωi,i,i),i=1,2 — ймовірнісні простори, і X:Ω1×Ω2 — випадкова величина на (Ω1×Ω2,12,12). Тоді

𝔼12[X]=𝔼1[𝔼2[X]]=𝔼2[𝔼1[X]],

де індекс позначає ймовірнісну міру, щодо якої береться математичне очікування.

Доведення теореми Фубіні

Нижче наведено доведення рівності X(Yf(x,y)dy)dx=X×Yf(x,y)d(x,y) та існування першого інтегралу. Рівність для іншого повторного інтеграла і відповідно рівність між самими повторними інтегралами доводиться аналогічно.

Розглянемо спочатку випадок невід'ємної вимірної функції f визначеної на (X×Y,12,μ1μ2). Для множини EX×Y проста функція 𝟏E задовольняє рівність:

(𝟏E)x=𝟏Ex,xX,

де Ex={yY(x,y)E)} — перетин E вздовж xY, а для довільної функції g визначеної на X×Y позначення (g)x,xX позначає функцію-переріз визначену на Y, як (g)x(y)=g(x,y),yY.

З означень інтегралів, характеристичних функцій, добутків мір, а також попередньої рівності отримуємо:

X×Y𝟏Ed(x,y)=μ1μ2(E)=Xμ2(Ex)dx=X(Y𝟏Exdy)dx.

Це разом із лінійністю інтегралів доводить твердження для простих невід'ємних вимірних функцій.

Для довільної невід'ємної вимірної функції f існує послідовність (fn)n неспадних простих вимірних функцій, що поточково збігаються до f. Для довільного xX

послідовність (fx)n є неспадною послідовністю простих вимірних функцій, що поточково сходяться до функції fx. Згідно теореми Леві про монотонну збіжність:

limnX×Yfn(x,y)d(x,y)=X×Yf(x,y)d(x,y)<,

Також зважаючи, що функції (fn)n — прості, то з попереднього

X×Yfn(x,y)d(x,y)=X(Y(fx)n(y)dy)dx.

Послідовність функцій xY(fx)n(y)dy є неспадною послідовністю невід'ємних 1- вимірних функцій і згідно теореми Леві про монотонну збіжність їх поточкова границя рівна Yfx(y)dy і теж є 1- вимірною функцією. Зважаючи на ці властивості за допомогою повторного застосування теореми Леві про монотонну збіжність отримуємо рівність:

limnX(Y(fx)n(y)dy)dx=X(Yfx(y)dy)dx,

яка завершує доведення для випадку невід'ємної вимірної функції f. Внутрішній інтеграл є скінченним майже скрізь оскільки в іншому випадку загальний вираз не міг би бути скінченним.

Для довільної вимірної функції f, що задовольняє умови теореми її можна записати як f=f+f, де f+,f — невід'ємні вимірні функції для яких також X×Yf+d(x,y)< і X×Yfd(x,y)<.

Справедливість теореми Фубіні для загального випадку є таким чином наслідком теореми для випадку невід'ємних функцій і лінійності інтегралів.

Математичний аналіз

Теормін теорема Фубіні часто використовується в математичному аналізі для тверджень про рівність між двовимірними і повторними інтегралами, хоча ці результати були відомі задовго до Фубіні і Тонеллі.

У найпростішому випадку твердження можна подати так. Нехай f:D=[a,b]×[c,d] — функція двох дійсних змінних, інтегровна за Ріманом на прямокутнику [a,b]×[c,d], тобто f(D). Тоді

Df(x,y)dxdy=ab[cdf(x,y)dy]dx=cd[abf(x,y)dx]dy,

де інтеграл у лівій стороні двовимірний, а інші повторні одновимірні.

Доведення

Будь-яке розбиття λ множини [a,b]×[c,d] отримується деякими розбиттями λx відрізка X=[a,b] і λy відрізка [c,d], при цьому площа кожного прямокутника Xi×Yj визначається як V(Xi×Yj)=|Xi||Yj|, де Xi,Yj ? деякі відрізки розбиттів.

Тоді можна дати оцінку для інтеграла

Xdx[Yf(x,y)dy](*)

і нижніх і верхніх інтегральних сум функції (f,λ) и 𝒰(f,λ):
(f,λ)=i,jinf\limits xXi,yYjf(x,y)V(Xi×Yj)iinf\limits xXi(iinf\limits yYjf(x,y)|Yj|)|Xi|
iinf(Yf(x,y)dy)|Xi|XdxYf(x,y)dyisup(Yf(x,y)dy)|Xi|
𝒰(f,λ)=i,jsup\limits xXi,yYjf(x,y)V(Xi×Yj)isup\limits xXi(isup\limits yYjf(x,y)|Yj|)|Xi|
При інтегровності f на X×Y, тобто рівності sup\limits λ(f,λ)=inf\limits λ𝒰(f,λ) інтеграл (*) також існує і має таке ж значення, як і X×Yf(x,y)dxdy.

Приклади необхідності умов теореми

Функції з нескінченним інтегралом

Розглянемо функцію [0,1]2x2y2(x2+y2)2d(x,y). Для неї не виконується вимога скінченності інтегралу:

[0,1]2|x2y2(x2+y2)2|d(x,y)=+.

Твердження теореми Фубіні для цієї функції не буде справедливим оскільки:

01[01x2y2(x2+y2)2dy]dx=π4
але
01[01x2y2(x2+y2)2dx]dy=π4.

Добуток не сигма-скінченних мір

Розглянемо добуток двох множин I=[0,1].На першій задамо звичайну міру Лебега λ, а на іншій — лічильну міру m на алгебрі всіх підмножин інтервалу. Лічильна міра не є сигма-скінченною.

Якщо позначити Δ={(x,x)x[0,1]}I2 — діагональ, то характеристична функція 1Δ є вимірною.

Для повторних інтегралів маємо : I[I𝟏Δ(x,y)dy]dx=I[I𝟏{x}(y)dy]dx=Im({x})dx=λ(I)=1 і :I[I𝟏Δ(x,y)dx]dy=I[I𝟏{y}(x)dx]dy=Iλ({y})dy=I0dy=0.

Дані інтеграли відрізняються оскільки один з вимірних просторів не є сигма-скінченним.

Див. також

Джерела