Теорема Леві про монотонну збіжність

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема про монотонну збіжністьтеорема теорії інтегрування Лебега, що має фундаментальне значення для функціонального аналізу і теорії ймовірностей, де є інструментом для доведення багатьох тверджень. Дає одну з достатніх умов при яких можна переходити до границі під знаком інтеграла Лебега, дозволяє довести існування межі у деяких обмежених функціональних послідовностей.

Твердження

Нехай (X,,μ) — фіксований простір з мірою.

Xlim\limits nfn(x)μ(dx)=lim\limits nXfn(x)μ(dx).
  • Нехай {fn}n=1 — монотонно зростаюча функціональна послідовність. Причому інтеграли Лебега від функцій fn(x) обмежені в сукупності, тобто K:n,Xfn(x)μ(dx)<K. Тоді гранична функція f(x)=limnfn(x) скінченна майже всюди, інтегровна і Xf(x)μ(dx)=limnXfn(x)μ(dx).
  • Нехай ряд k=1ϕk(x) складається з інтегровних невід'ємних функцій. Тоді якщо інтеграли від часткових сум ряду обмежені в сукупності:
Xk=1nϕk(x)μ(dx)C,

то ряд {Xn}n=1 сходиться до майже всюди скінченної інтегровної функції і

k=1Xϕk(x)μ(dx)=Xϕ(x)μ(dx).

Формулювання з теорії ймовірностей

Оскільки математичне сподівання випадкової величини визначається як її інтеграл Лебега по простору елементарних подій Ω, вищенаведена теорема переноситься і в теорію ймовірностей. Нехай {Xn}n=1 - монотонна послідовність невід'ємних майже напевно інтегровних випадкових величин. Тоді

𝔼[lim\limits nXn]=lim\limits n𝔼Xn.

Література