Інтеграл Лебега

Матеріал з testwiki
Версія від 15:58, 19 лютого 2025, створена imported>Lxlalexlxl
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:UniboxШаблон:Числення Інтеграл Лебега — це узагальнення інтеграла Рімана на більш широкий клас функцій. Всі функції, визначені на скінченному відрізку числової прямої і інтегровні за Ріманом, є також інтегровні за Лебегом, причому в такому випадку обидва інтеграли збігаються. Однак, існує великий клас функцій, визначених на відрізку і інтегровних за Лебегом, але не інтегровних за Ріманом. Також інтеграл Лебега може застосовуватися до функцій, заданих на довільних множинах.

Ідея побудови інтеграла Лебега полягає в тому, що замість розбиття області визначення підінтегральної функції на частини і написання потім інтегральної суми із значень функції на цих частинах, на інтервали розбивають її область значень, а потім сумують з відповідними мірами міри прообразів цих інтервалів.

Означення

Інтеграл Лебега визначають індуктивно, переходячи від простіших функцій до складних. Будем вважати, що дано простір з мірою (X,,μ), і на ньому визначена вимірна функція f:(X,)(,()).

Означення 1. Нехай fіндикатор деякої вимірної множини f(x)=𝟏A(x), де A. Тоді інтеграл Лебега функції f за означенням:

Xf(x)μ(dx)Xfdμ=μ(A).

Означення 2. Нехай fпроста функція f(x)=i=1nfi𝟏Fi(x), де {fi}i=1n, а {Fi}i=1n — скінченне розбиття X на вимірні множини. Тоді

Xf(x)μ(dx)=i=1nfiμ(Fi).

Означення 3. Нехай тепер f — невід’ємна функція, тобто f(x)0xX. Розглянемо всі прості функції {fs}, такі ,що fs(x)f(x)xX. Позначимо це сімейство 𝒫f. Для кожної функції із цього сімейства уже визначений інтеграл Лебега. Тоді інтеграл від f задається формулою:

Xf(x)μ(dx)=sup{Xfs(x)μ(dx)|fs𝒫f}

Нарешті, якщо функція f довільного знаку, то її можна представити у вигляді різниці двох невід’ємних функцій. Дійсно, легко бачити, що:

f(x)=f+(x)f(x),

де

f+(x)=max(f(x),0),f(x)=min(0,f(x)).

Означення 4. Нехай f — довільна вимірна функція. Тоді її інтеграл задаєтся формулою:

Xf(x)μ(dx)=Xf+(x)μ(dx)Xf(x)μ(dx).

Означення 5. Нехай нарешті A довільна вимірна множина. Тоді за означенням

Af(x)μ(dx)=Xf(x)𝟏A(x)μ(dx),

де 𝟏A(x)індикатор-функція множини A.

Приклад

Розглянемо функцію Діріхле f(x)𝟏[0,1](x), задану на [0,1]. Ця функція набуває значення 1 у раціональних точках і 0 — в ірраціональних. Легко побачити, що f не інтегровна в сенсі Рімана. Однак, на просторі зі скінченною мірою (([0,1]),m), де ([0,1])борелівська σ-алгебра на [0,1], а mміра Лебега, вона є простою функцією, бо набуває тільки двох значень, а тому її інтеграл Лебега визначений і дорівнює:

[0,1]f(x)m(dx)=1m([0,1])+0m([0,1][0,1])=10+01=0.

Справді, міра відрізка [0,1] дорівнює 1. Оскільки множина раціональних чисел зліченна, то її міра m([0,1]) дорівнює 0. Значить міра ірраціональних чисел m([0,1][0,1]) дорівнює 10=1.

Зауваження

  • Так оскільки |f(x)|=f+(x)+f(x), то вимірна функція f(x) інтегровна за Лебегом тоді й тільки тоді, коли функція |f(x)| інтегровна за Лебегом. Ця властивість не виконується для інтеграла Рімана;
  • Залежно від вибору простору, міри і функції, інтеграл може бути скінченним чи нескінченним. Якщо інтеграл функції скінченний, то функція називається інтегровною за Лебегом.
  • Якщо функція визначена на ймовірнісному просторі (Ω,,) і вимірна, то вона називається випадковою величиною, а її інтеграл називають математичним сподіванням чи середнім. Випадкова величина інтегровна, якщо вона має скінченне математичне сподівання.

Найпростіші властивості інтеграла Лебега

  • Інтеграл Лебега лінійний, тобто
X[af(x)+bg(x)]μ(dx)=aXf(x)μ(dx)+bXg(x)μ(dx),

де a,b — довільні константи;

  • Інтеграл Лебега зберігає нерівності, тобто якщо 0f(x)g(x) майже скрізь, і g(x) інтегровна, то інтегровна і f(x), і більш того
0Xf(x)μ(dx)Xg(x)μ(dx);
  • Інтеграл Лебега не залежить від поведінки функції на множині міри нуль, тобто якщо f(x)=g(x) майже скрізь, то
Xf(x)μ(dx)=Xg(x)μ(dx).

Збіжність інтегралів Лебега від послідовностей функцій

Джерела