Гомоморфізм

Матеріал з testwiki
Версія від 21:44, 12 грудня 2024, створена 185.204.71.48 (обговорення) (Пропущена дужка)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Не плутати Шаблон:Не плутати

В алгебрі гомоморфізм — це зберігаюче структуру Шаблон:Нп між двома алгебричними структурами того ж самого типу (наприклад, двома групами, двома кільцями, двома векторами просторами).

Слово гомоморфізм у перекладі з давньогрецької Шаблон:Lang-el – однаковий і Шаблон:Lang-el – форма, вид.[1] Цей термін з'явився ще в 1892, його припусували німецькому математику Феліксу Клейну (1849—1925).[2]

Гомоморфізми двох векторних просторів також називають лінійними відображеннями, а їх дослідженнями займається лінійна алгебра.

Поняття гомоморфізму було узагальнено під назвою морфізм для багатьох структур, що не мають множини-носія або не є алгебраїчними. Це узагальнення — відправна точка теорії категорій

Гомоморфізм може також бути ізоморфізмом, ендоморфізмом, автоморфізмом і т.п. (дивись нижче). Кожен з цих гомоморфізмів може бути визначений способом, який можна узагальнити до будь-якого класу морфізмів.

Означення

Гомоморфізм — це відображення між двома алгебричними структурами одного типу (з однаковими назвами), що зберігає операції цих структур. Це означає відображення f:AB між двома множинами A, B, які мають однакові структуру такі, що якщо — операція цієї структури (для спрощення вважаємо її бінарною операцією), тоді

f(xy)=f(x)f(y)

для будь-якої пари елементів x,y множини A.[note 1] Часто говорять, що гомоморфізм f зберігає операцію або сумісний з операцією.

Формально, відображення f:AB зберігає операцію μ арності k, яка визначена на обох множинах, якщо

f(μA(a1,,ak))=μB(f(a1),,f(ak)),

для всіх елементів a1,,ak множини A.

Операції, що повинні зберігатися при гомоморфізмі, включають 0-арні операції, тобто константи. Зокрема, коли нейтральний елемент вимагається типом структури, то нейтральний елемент першої структури має відображатися в відповідний нейтральний елемент другої структури.

Наприклад,

З цього випливає, що гомоморфізм груп відображає нейтральний елемент першої групи у нейтральний елемент другої групи, та відображає обернений елемент першої групи у обернений образ цього елемента. Тому, гомоморфізм напівгруп між групами обов'язково є гомоморфізмом груп.

Алгебраїчна структура може мати більше однієї операція та гомоморфізм повинен зберігати кожну операцію. Таким чином, відображення, що зберігає тільки деякі операції не є гомоморфізмом структури, але лише гомоморфізмом субструктури, що отримується при розгляді лише збережених операцій. Наприклад, відображення між моноїдами, що зберігає операцію моноїда, а не нейтральний елемент, не є гомоморфізмом моноїду, але є гомоморфізмом напівгрупи.

При гомоморфізмі між алгебричними структурами позначення операцій в них не обов'язково повинні збігатися. Наприклад, дійсні числа утворюють групу з операцією додавання, а додатні дійсні числа утворюють групу з операцією множення. Експонента

xex

задовольняє співвідношення

ex+y=exey

та визначає гомоморфізм між цими двома групами. Більш того, це навіть ізоморфізм (дивись нижче), бо її обернена функція (натуральний логарифм) задовольняє співвідношення

ln(xy)=ln(x)+ln(y)

і це також гомоморфізм між групами.

В термінах універсальної алгебри, це Шаблон:Нп ϕ:AB, алгебричної системи A в алгебраїчну систему B того ж типу, що зберігає алгебраїчну операцію:

ϕ(fA(x1,,xn))=fB(ϕ(x1),,ϕ(xn))

для кожної n-арної операції f і xiA.

Базові приклади

Гомоморфізм моноїду f з моноїду (,+,0) у моноїд (,×,1) визначається функцією f(x)=2x. Гомоморфізм є ін'єктивним, але не є сюр'єктивним.

Дійсні числа є кільцем, що має додавання і множення. Множина всіх 2×2 матриць також кільце над додаванням матриць і множенням матриць. Якщо ми визначимо функцію між цими кільцями так:

f(r)=(r00r)

де r дійсне число. Тоді f — гомоморфізм кілець, бо f зберігає і додавання:

f(r+s)=(r+s00r+s)=(r00r)+(s00s)=f(r)+f(s)

і множення:

f(rs)=(rs00rs)=(r00r)(s00s)=f(r)f(s).

Інший приклад, ненульові комплексні числа утворюють групу над множенням, так само як ненульові дійсні числа. (Нуль треба виключити, бо він не має оберненого елемента, який повинен бути в елементів групи.) Визначимо функцію f з ненульових комплексних чисел в ненульові дійсні числа так

f(z)=|z|.

Де, f(z)абсолютне значення (або модуль) комплексного числа z. Тоді f — гомоморфізм групи, бо воно зберігає множення:

f(z1z2)=|z1z2|=|z1||z2|=f(z1)f(z2).

Зауважте, що f не можна поширити на гомоморфізм груп (з комплексних в дійсні), бо вона не зберігає додавання:

|z1+z2||z1|+|z2|.

Як приклад на діаграмі показано гомоморфізм моноїду f від моноїду (,+,0) до моноїду (,×,1). Завдяки різним назвам відповідних операцій, властивості збереження структури, яким задовольняє $f$, запишуться як f(x+y)=f(x)×f(y) та f(0)=1.

Композиційна алгебра A над полем 𝔽 має квадратичну форму, яка називається нормою, N:A𝔽, яка є груповим гомоморфізмом з Шаблон:Нп алгебри A у мутиплікативну групу поля 𝔽.

Типи гомоморфізмів

Кожен тип алгебричних структур має свій гомоморфізм:

Часткові випадки

Декілька видів гомоморфізму мають спеціальні назви, які також визначаються для загальних морфізмов.

Ізомормізм

Ізоморфізмбієктивний гомоморфізм.[3]Шаблон:Rp [4]Шаблон:Rp Ізоморфізм між алгебричними структурами одного типу зазвичай визначають як бієктивний гомоморфізм.

У більш загальному контексті теорії категорій ізоморфізм визначається як морфізм, який має обернене відображення, яке також є морфізмом. У випадку алгебраїчних структур ці два означення є еквівалентними, хоча вони можуть відрізнятися для неалгебраїчних структур, які мають множину-носія.

Точніше, якщо
f: AB

є (гомо)морфізмом, то він має обернений, якщо існує гомоморфізм

g: BA

такий, що

fg=IdBтаgf=IdA.

Якщо A та B мають множини-носії та f:AB має обернене відображення g, тоді f є бієктивним. Дійсно, f є ін'єктивним, оскільки з f(x)=f(y) випливає, що x=g(f(x))=g(f(y))=y, та f є сюр'єктивним, так як для будь-якого x з B маємо, що x=f(g(x)), і x є образом елемента з A.

Навпаки, якщо f:AB — бієктивний гомоморфізм між алгебраїчними структурами, нехай g:BA — таке відображення, щоб g(y) єдиний елемент x з A такий, що f(x)=y. Маємо, що fg=IdB та gf=IdA, і залишається лише показати, що g є гомоморфізмом. Якщо * є бінарною операцією структури, то для будь-якої пари x, y елементів з B маємо:

g(x*By)=g(f(g(x))*Bf(g(y)))=g(f(g(x)*Ag(y))))=g(x)*Ag(y)

і, таким чином, g сумісний з операцією *. Оскільки доведення аналогічне для будь-якої арності, то це означає, що g — гомоморфізм.

Це доведення не працює для неалгебраїчних структур. Наприклад, для топологічних просторів морфізм є неперервним відображенням, а обернене до бієктивного неперервного відображення не обов'язково є неперервним. Ізоморфізм топологічних просторів, який називається гомеоморфізмом або бінеперервним відображенням, таким чином, є бієктивним неперервним відображенням, обернене до якого також є неперервним.

Ендоморфізм

Ендоморфізм — гомоморфізм алгебраїчної категорії самої в себе. Ендоморфізм — це гомоморфізм, область визначення якого збігається з Шаблон:Нп, або, в більш загальному сенсі, морфізм, джерело якого дорівнює цілі.[3]Шаблон:Rp

Ендоморфізми алгебричної структури або об'єкта категорії утворюють моноїд за композицією.

Ендоморфізми векторного простору або модуля утворюють кільце. У випадку векторного простору або вільного модуля скінченної розмірності, вибір базису індикує ізоморфізм кільця між кільцем ендоморфізмів і кільцем квадратних матриць тієї ж розмірності.

Автоморфізм

Автоморфізм — ендоморфізм, що є одночасно ізоморфізмом.[3]Шаблон:Rp Автоморфізми алгебричної структури або об'єкта категорії утворюють групу за композицією, яка називається групою автоморфізмів структури.

Багато іменних груп є групами автоморфізмів деякої алгебричної структури. Наприклад, загальна лінійна група GLn(k) — група автоморфізмів векторного простору розмірності n над полем k.

Групи автоморфізмів полів були введені Еваристом Галуа при дослідженні коренів многочленів і є основою теорії Галуа.

Мономорфізм

Мономорфізмін'єктивний гомоморфізм.[3]Шаблон:Rp [4]Шаблон:Rp У загальному контексті теорії категорій мономорфізм визначається як морфізм, який є лівим скороченням.[5] Це означає, що (гомо)морфізм f:AB є мономорфізмом, якщо для будь-якої пари морфізмів g, h з будь-якого іншого об'єкта C в A, з fg=fh випливає, що g=h.

Ці два означення мономорфізму еквівалентні для всіх загальних алгебраїчних структур. Точніше, вони еквівалентні для полів, для яких будь-який гомоморфізм є мономорфізмом, і для многовидів універсальної алгебри, тобто алгебраїчних структур, для яких операції і аксіоми (тотожності) визначаються без будь-яких обмежень (поля не утворюють многовидів, так як мультиплікативні обернені визначаються або як унітарна операція, або як властивість множення, які в обох випадках визначаються тільки для ненульових елементів).

Зокрема, два означення мономорфізму еквівалентні для множин, магм, напівгруп, моноїдів, груп, кільць, полів, векторних просторів і модулів.

Шаблон:Нп — це гомоморфізм, який має лівий обернений, і, таким чином, сам є правим оберненим цього іншого гомоморфізму. Тобто гомоморфізм f:AB є розщепленим мономорфізмом, якщо існує гомоморфізм g:BA такий, що gf=IdA. Розщеплений мономорфізм завжди є мономорфізмом для обох значень мономорфізму. Для множин і векторних просторів будь-який мономорфізм є розщепленим мономорфізмом, але ця властивість не виконується для більш загальних алгебраїчних структур.

Епіморфізм

Епіморфізмсюр'єктивний гомоморфізм. В алгебрі епіморфізми часто визначаються як сюр'єктивні гомоморфізми.[3]Шаблон:Rp[4]Шаблон:Rp З іншого боку, в теорії категорій епіморфізми визначаються як скоротні справа морфізми[5]. Це означає, що (гомо)морфізм f:AB є епіморфізмом, якщо для будь-якої пари g, h морфізмів з B до будь-якого іншого об'єкта C, рівність gf=hf означає g=h.

Сюр'єктивний гомоморфізм завжди є скоротним справа, але ця домовленість не завжди вірна для алгебраїчних структур. Однак, два визначення епіморфізму тотожні для множин, векторних просторів, абелевих груп, модулів (див. нижче для доведення) і груп. Важливість цих структур у всій математиці, і особливо в лінійній алгебрі та гомологічній алгебрі, може пояснити співіснування двох нетотожних визначень.

Алгебраїчні структури, для яких існують несюр'єктивні епіморфізми, включають напівгрупи і кільця. Основним прикладом є те що цілі числа входять до раціональних чисел, що є гомоморфізмом кілець і мультиплікативних напівгруп. Для обох структур це мономорфізм і не сюр'єктивний епіморфізм, але не ізоморфізм.[5][6]

Широким узагальненням цього прикладу є локалізація кільця мультиплікативною множиною. Кожна локалізація — це кільцевий епіморфізм, який, в загальному випадку, не сюр'єктивний. Оскільки локалізації є фундаментальними в комутативній алгебрі та алгебричній геометрії, це може пояснити, чому в цих областях визначення епіморфізмів як скоротних справа гомоморфізмів, як правило, є кращим.

Шаблон:Нп — це гомоморфізм, що має праве обернення і, таким чином, сам по собі є лівим оберненням від цього іншого гомоморфізму. Тобто гомоморфізм f:AB є розділеним епіморфізмом, якщо існує гомоморфізм g:BA такий, що fg=IdB. Розділений епіморфізм завжди є епіморфізмом для обох значень епіморфізму. Для множин та векторних просторів, будь-який епіморфізм це розділений епіморфізм, та ця властивість не буде виконуватися для всіх алгебраїчних структур.

У підсумку, маємо

розділений епіморфізм епіморфізм(сюр'єктивний) епіморфізм (скоротний справа)

останнє значення - еквівалентність множин, векторних просторів, модулів і абелевих груп; перше значення - еквівалентність множин і векторних просторів.

Ядро та образ гомоморфізму

xy  ϕ(x)=ϕ(y).

Відношення називається ядром ϕ.

Властивості

  • Множина всіх ендоморфізмів множини X утворює моноїд, позначається End(X).
  • Множина всіх автоморфізмів множини X утворює групу, позначається Aut(X).

Практичне значення

Поняття гомоморфізму і споріднені з ним поняття ізоморфізму і автоморфізму мають величезне практичне значення, так як вони дозволяють представляти одну модель іншою моделлю.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Нотатки

Шаблон:Reflist

Цитування

Шаблон:Reflist

Література

Українською

Іншими мовами

  1. Шаблон:Cite book
  2. Див.:
    • Шаблон:Cite journal From footnote on p. 22: "Ich will nach einem Vorschlage von Hrn. Prof. Klein statt der umständlichen und nicht immer ausreichenden Bezeichnungen: "holoedrisch, bezw. hemiedrisch u.s.w. isomorph" die Benennung "isomorph" auf den Fall des holoedrischen Isomorphismus zweier Gruppen einschränken, sonst aber von "Homomorphismus" sprechen, … " (Following a suggestion of Prof. Klein, instead of the cumbersome and not always satisfactory designations "holohedric, or hemihedric, etc. isomorphic", I will limit the denomination "isomorphic" to the case of a holohedric isomorphism of two groups; otherwise, however, [I will] speak of a "homomorphism", …)
    • Шаблон:Cite journal From p. 466: "Hierdurch ist, wie man sofort überblickt, eine homomorphe*) Beziehung der Gruppe Γ(63) auf die Gruppe der mod. n incongruenten Substitutionen mit rationalen ganzen Coefficienten der Determinante 1 begründet." (Thus, as one immediately sees, a homomorphic relation of the group Γ(63) is based on the group of modulo n incongruent substitutions with rational whole coefficients of the determinant 1.) From footnote on p. 466: "*) Im Anschluss an einen von Hrn. Klein bei seinen neueren Vorlesungen eingeführten Brauch schreibe ich an Stelle der bisherigen Bezeichnung "meroedrischer Isomorphismus" die sinngemässere "Homomorphismus"." (Following a usage that has been introduced by Mr. Klein during his more recent lectures, I write in place of the earlier designation "merohedral isomorphism" the more logical "homomorphism".)
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 Шаблон:Citation
  4. 4,0 4,1 4,2 Шаблон:Cite book
  5. 5,0 5,1 5,2 Шаблон:Cite book
  6. Шаблон:Cite book


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «note», але не знайдено відповідного тегу <references group="note"/>